28 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 444/1343/25 пров. № А/857/30570/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
з участю секретаря судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 липня 2025 року, що ухвалив суддя Ясиновський Р.Б. у м. Жовкві, у справі № 444/1343/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся в суд з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 7199 від 02.04.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
03 липня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області прийняв рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з'явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Таку позицію обґрунтовує тим, що не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому немає його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ці обставини, на думку позивача, свідчать про незаконність дій відповідача та постанови про адміністративне правопорушення.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянув матеріали по справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 7199 від 02 квітня 2025 року
Із вказаної вище постанови встановлено, що ОСОБА_1 допустив порушення правил військового обліку, а саме: 02 квітня 2025 року о 10 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 1660761 від 03.01.2025, що видана ІНФОРМАЦІЯ_3 , як такий, що був у розшуку та вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 КУпАП, а саме: 19.01.2025 року не прибув за повісткою (№ 1660761 від 03.01.2025), надісланою та місцем реєстрації, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних, на вказану в повістці дату та час, а саме: 19.01.2025 року о 09:00, про причини не прибуття не повідомив.
З матеріалів справи суд першої інстанції встановив те, що на ім'я ОСОБА_1 03.01.2025 було направлено повістку № 1660761 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення облікових даних.
Дана повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням № 0610219651174 на адресу місця реєстрації позивача - АДРЕСА_1 .
Вказане відправлення із повісткою про виклик повернулося в ІНФОРМАЦІЯ_3 з довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Особливий період, відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд встановив те, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач надав протокол про адміністративне правопорушення, повістку № 1184461 та докази її надсилання.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що правова норма частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про:
1) оборону;
2) мобілізаційну підготовку;
3) мобілізацію в особливий період.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до інших норм законодавства, якими встановлено певні обов'язки для військовозобов'язаних.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач не прибув за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив частину 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Апеляційний суд встановив, що 03.01.2025 відповідач склав повістку № 1660761 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних, яку того ж дня надіслав позивачу засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 .
Відповідно до трекінгу поштового відправлення № 0610219651174, це поштове відправлення повернулося на адресу відповідача 15.01.2025 із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як підтверджується матеріалами справи, повістка № 1660761 від 03.01.2025, надіслана засобами поштового зв'язку позивачу та, відповідно до довідки Ф20 «про причини повернення поштового відправлення», повернута 15.01.2025 відповідачу у зв'язку з відсутністю адресата за місцем свого проживання.
З аналізу наведених норм вбачається, що повернення поштового відправлення із відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання є належним доказом вручення повістки.
У п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила № 270) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Апеляційний суд встановив, що працівник об'єкта поштового зв'язку не проінформував позивача за наявним номером телефону та/або не вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження позивачу рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Тому, апеляційний суд вважає, що позивач не був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», через що, з об'єктивних причин, не міг отримати повістку № 1660761 від 03.01.2025 року.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд встановив, що позивач не був належним чином повідомлений про необхідність з'явитись 19.01.2025 року о 09:00 до відповідача для уточнення військово-облікових даних.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач не перевірив доказів щодо належного сповіщення позивача, маючи при цьому законодавчо встановлений обов'язок вчинити відповідні дії, що тягне за собою скасування оскарженої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне.
З огляду на вищевикладене, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права судом першої інстанції, внаслідок чого суд зробив неправильний висновок про відмову в задоволенні позову, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 липня 2025 року у справі № 444/1343/25 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 7199 від 02 квітня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель