Справа № 367/5925/23
Провадження №2/367/913/2025
Іменем України
30 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», треті особи: ОСОБА_2 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту,-
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», треті особи: ОСОБА_2 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3 (є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м. (надалі - Будинок), та прилеглої земельної ділянки загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047 (надалі - Земельна ділянка).
В липні 2022 року позивачу стало відомо про арешт цього майна, а саме:· житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., накладений на підставі постанови ВП № 43325181 від 12.05.2014, виданої старшим державним виконавцем Гопцієм Р.О., та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14742535 від 28.07.2014 15:52:52 ОСОБА_5 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 6479506 (спеціальний розділ); житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., накладений на підставі постанови ВП №46186009 від 23.01.2015, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19274912 від 12.02.2015 09:48:02 ОСОБА_6 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 8697951 (спеціальний розділ); земельної ділянки загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047 по АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови ВП № 46186009 від 23.01.2015, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19275263 від 12.02.2015 09:54:31 ОСОБА_6 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 8698129 (спеціальний розділ).
У відповідь на адвокатський запит адвоката Оліфер Т.С. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено лист від 16.08.2022 №21830/2-22, яким було підтверджено, що вказані виконавчі листи перебували на виконанні. Також повідомлялося, що і ВП № 43325181, і ВП № 46186009 були відкриті на підставі одного й того самого виконавчого документу - виконавчого напису № 672, виданого 07.04.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарицькою О.В. Як з'ясувалося, підставою для відкриття вказаних виконавчих проваджень був виконавчий напис № 672, вчинений 07.04.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., який неодноразово було повернуто без виконання на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999, а саме: через те, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Боржником за вказаними виконавчими провадженнями є Відповідач 1 ОСОБА_4 .
Так, 15.07.2008 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено договори купівлі-продажу, за якими останньому відчужено будинок та земельну ділянку.
Враховуючи те, що спірне майно було набуте позивачем під час шлюбу з ОСОБА_2 (третя особа) та є їх спільною сумісною власністю, а вказані правочини були вчинені без її згоди, то рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07.09.2009 у справі № 2-122/2009 ці договори було визнано недійсними та застосовано наслідки недійсності правочинів, а саме: зобов'язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримані за договорами купівлі-продажу від 15.07.2008 року житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, кадастровий № 3210900000:01:135:0047 пл. 0,0608 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення Ірпінський міський суд Київської області своїм рішенням від 17.06.2011 року у справі у справі № 2-377/2011 визнав недійсним і договір іпотеки, укладений 15.07.2008 між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та посвідчений державним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною за Р№ 2332.
Саме договір іпотеки, укладений 15.07.2008 року між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», посвідчений державним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною за Р№ 2332, став підставою для вчинення 07.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. виконавчого напису №672.
Оскільки власником спірного майна є позивач, а не боржник, сам виконавчий напис № 672, вчинений 07.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., востаннє повернуто ще 30.06.2015 року, а виконавчі провадження № 46186009 і №46186009 завершено, то наявність не скасованого арешту протягом такого тривалого часу (більше 8 років) є невиправданим втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном та є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі наведеного, позивач просив суд зняти арешт з майна, а саме:· житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., накладений на підставі постанови ВП № 43325181 від 12.05.2014, виданої старшим державним виконавцем Гопцієм Р.О., та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14742535 від 28.07.2014 15:52:52 ОСОБА_5 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 6479506 (спеціальний розділ); житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., накладений на підставі постанови ВП №46186009 від 23.01.2015, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19274912 від 12.02.2015 09:48:02 ОСОБА_6 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 8697951 (спеціальний розділ); земельної ділянки загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047 по АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови ВП № 46186009 від 23.01.2015, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19275263 від 12.02.2015 09:54:31 ОСОБА_6 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 8698129 (спеціальний розділ).
Ухвалою судді Шестопалової Я.В. від 11 вересня 2023 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.
02.10.2023 року до суду від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яким здійснюється безпосереднє виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечили щодо задоволення позову в повному обсязі. Вказали, що в Єдиній операційно-інформаційній системі (далі - ЄОС) зберігається інформація щодо кредитів, рахунків, відкритих у неплатоспроможних банках, починаючи з дати запровадження тимчасової адміністрації у банку. За даними ЄОС ПАТ «КБ «Надра» між ОСОБА_4 та ПАБ «КБ «Надра» був укладений кредитний договір № 310/11/74/2008-840 від 15.07.2008 р. За даними ЄОС ПАТ «КБ «Надра» право вимоги за даним кредитним договором було відступлено ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» у складі лоту GL3N017514.
Ухвалою судді Шестопалової Я.В. від 22 лютого 2024 року у цивільній справі № 367/5925/23 замінено первісного відповідача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на належного відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. виконавчий напис № 672, вчинений 07.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В.
09.07.2024 року до суду від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечили щодо задоволення позову в повному обсязі. Вказали, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є належним відповідачем у справі. Фонд гарантування не був стороною договорів, відповідно не накладав обтяження на предмет іпотеки, зміни до укладених договорів також не вносились, а тому Фондом гарантування не порушувались права та інтереси позивача. Зазначили, що позовні вимоги про зняття заборони та вилучення запису про іпотеку та запису про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно не підлягають до задоволення у зв?язку з тим, що це неефективний спосіб захисту прав.
Ухвалою судді Шестопалової Я.В. від 24 липня 2024 року витребувано з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києва та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копії матеріалів виконавчих проваджень, а у разі знищення матеріалів виконавчих проваджень - копії постанов про закриття виконавчих проваджень: № 43325181 з примусового виконання виконавчого напису № 672 виданого 07.04.2014, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В.; № 46186009 з примусового виконання виконавчого напису № 672 виданого 07.04.2014, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В.
Ухвалою судді Шестопалової Я.В. від 26 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 16.10.2025 року, на підставі ст. 241 ЦПК України, суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 242 ЦПК України.
У судовому засіданні від 16.10.2025 року представник позивача Оліфер Т.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні від 16.10.2025 року третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Заслухавши представника позивача та третьої особи, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 244 ЦПК України, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м. та прилеглої земельної ділянки загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047.
Право власності на вказане нерухоме майно підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 від 07.02.2008 р. та Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії КВ № 061915 від 03.03.2004 р. відповідно.
Позивач у справі, ОСОБА_3 з метою здійснення продажу майна, звернувся до нотаріуса, де йому стало відомо, що про арешт майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., накладений на підставі постанови ВП № 43325181 від 12.05.2014, виданої старшим державним виконавцем Гопцієм Р.О., та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14742535 від 28.07.2014 15:52:52 ОСОБА_5 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 6479506 (спеціальний розділ); житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., накладений на підставі постанови ВП №46186009 від 23.01.2015, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19274912 від 12.02.2015 09:48:02 ОСОБА_6 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 8697951 (спеціальний розділ); земельної ділянки загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047 по АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови ВП № 46186009 від 23.01.2015, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19275263 від 12.02.2015 09:54:31 ОСОБА_6 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 8698129 (спеціальний розділ).
Для з'ясування обставин та причин накладення арешту на майно позивача адвокатом Оліфер Т.С. на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено адвокатський запит від 14.08.2022 № 2022-03.
У відповідь на вказаний адвокатський запит Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено лист від 16.08.2022 №21830/2-22, яким було повідомлено, що ВП № 43325181 та ВП № 46186009 були відкриті на підставі виконавчого напису № 672, виданого 07.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарицькою О.В.
Підставою для відкриття вказаних виконавчих проваджень був виконавчий напис № 672, вчинений 07.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., який було витребувано судом згідно ухвали від 22 лютого 2024 року.
Так, з копії виконавчого напису № 672, вчиненого 07.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., вбачається, що даним виконавчим написом стягнуто з іпотекодавця ОСОБА_4 на користь іпотекодержателя ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» об'єкта предмета іпотеки земельної ділянки загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047 по АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., що передано в іпотеку ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», на підставі іпотечного договору, посвідченого Войнарською І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 15 липня 2008 року, за реєстровим номером 2333, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 310/11/74/2008-840 від 15.07.2008 р.
15.07.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, за яким відчужено житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею - 236,4 кв.м., житловою площею - 70,0 кв.м. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. 15.07.2008 року.
15.07.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, яким відчужено земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:135:0047 плошею 0,0608 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. 15.07.2008 року.
15.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 310/11/74/2008-840, за яким банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 206065,35 доларів США, в порядку і на умовах, визначених цим Договором за програмою «Іпотечний конструктор». Цільове використання Кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу земельної ділянки за реєстровим № 2323 від 15 липня 2008 року, що укладений між позичальником ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 , згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; проведення розрахунків по договору купівлі-продажу приватного будинку за реєстровим № 2328 від 15 липня 2008 року, що укладений між позичальником та ОСОБА_3 , згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно - приватний будинок загальною площею 236,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У якості забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов?язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором № 310/11/74/2008-840, можливих штрафних санкцій, 15.07.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки земельної ділянки загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та приватного будинку загальною площею 236,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. 15 липня 2008 року, за реєстровим номером 2333.
Враховуючи те, що спірне майно було набуте ОСОБА_3 під час шлюбу з ОСОБА_2 та є їх спільною сумісною власністю, а вказані правочини щодо відчуження нерухомого майна були вчинені без згоди ОСОБА_2 , то рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07.09.2009 року у справі № 2-122/2009 вказані вище договори купівлі-продажу було визнано недійсними та застосовано наслідки недійсності правочинів: зобов'язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримані за договорами купівлі-продажу від 15.07.2008 року житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, кадастровий № 3210900000:01:135:0047 площею 0,0608 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Вказане рішення набрало законної сили.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.06.2011 року у справі у справі № 2-377/2011 суд визнав недійсним договір іпотеки, укладений 15.07.2008 року між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», посвідчений державним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною за № 2332. Вказане рішення набрало законної сили.
Відтак, договір іпотеки, укладений 15.07.2008 року між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», посвідчений державним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною за № 2332, став підставою для вчинення 07.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. виконавчого напису №672.
З інформації про аукціон з продажу кредитного портфелю, що складається з прав вимоги за кредитними договорами за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-03-17-000038-b/, встановлено, що 08.04.2020 року ПАТ «КБ «НАДРА» у складі лоту GL3N017514 передало ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» права вимоги за 376 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та 2 беззаставними кредитними договорами, в тому числі кредитним договором № 310/11/74/2008-840 від 15.07.2008 року.
На виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 24.07.2024 року, відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) листом № 46524/3-24 повідомлено наступне.
Перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень (спецрозділ) встановлено, що на виконанні у віддіду примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) перебувало виконавче провадження № 43325181 з виконання виконавчого напису від 07.04.2014 № 672 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницька Ольга Володимирівна.
Керуючись пунктом 6 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону яка діяла на момент вчинення виконавчих дій), державним виконавцем 19.08.2014 року винесено постанову про повернення вищезазначеного виконавчого документа стягувачу.
Перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень (спецрозділ) встановлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 46186009 з виконання виконавчого напису від 07.04.2015 року №672 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницька Ольга Володимирівна
Керуючись пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону яка діяла на момент вчинення виконавчих дій), державним виконавцем 23.02.2015 року винесено постанову про повернення вищезазначеного виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 11 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затверджених Наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.
З огляду на те, що дані виконавчі провадження знищено через закінчення строків зберігання - надати витребувані судом матеріали виконавчих проваджень ВП № 43325181, № 46186009 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) не виявилось можливим.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запис про скасування державної реєстрації прав до державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
В свою чергу, статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Позивач є власником спірного майна, що підтверджується рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07.09.2009 року у справі № 2-122/2009, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.06.2011 року у справі у справі № 2-377/2011, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 07.02.2008 р. та державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 061915 від 03.03.2004 р.
За встановлених в даній справі обставин, чинність оскаржуваного арешту майна позивача є невиправданим втручанням у право особи на володіння своїм майном.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба чи є підстави для подальшого арешту вищезазначеного майна. Обставин, які б свідчили про наявність підстав для чинності оскаржуваного арешту нерухомого майна судом не встановлено.
Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі реалізувати право на володіння, користування та розпорядження майном. Підстав для продовження дії обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача може бути захищене у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для подальшого існування обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 , накладеного накладеного на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., на підставі постанови ВП № 43325181 від 12.05.2014 р., виданої старшим державним виконавцем Гопцієм Р.О., на підставі постанови ВП №46186009 від 23.01.2015 р., виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, на земельну ділянку загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047 по АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови ВП № 46186009 від 23.01.2015 р., виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, у зв'язку із чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Фонд гарантування є особою публічного права (стаття 3 Закону), і відповідно до приписів статті 19 Конституції України він має діяти виключно в межах повноважень, встановлених діючим законодавством, і за відсутності правових підстав не має права вчиняти будь-які дії, що не передбачені законом, або вчиняти їх передчасно (безпідставно).
Так, відповідно до частин 1-3 стаття 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Також, відповідно до частин першою, другою, четвертою статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність (частина четверта статті 110 ЦК України).
Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно із частиною першою статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
В Україні запроваджено правило, за яким учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (частина третя статті 96 ЦК України).
Отже, правонаступництво учасника (засновника) юридичної особи за зобов'язаннями цієї юридичної особи після її ліквідації можливе у випадках, передбачених законом.
Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (пункт 17 частини першої статті 2 Закону). Отже, уповноважена особа ФГВФО здійснює повноваження тимчасового адміністратора (керівника) банку, який ліквідується, і не є самостійним суб'єктом у відносинах, стороною у яких виступає банк.
Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію не може бути іншим відповідачем у даній справі.
Фонд гарантування не є правонаступником Банку після процедури ліквідації Банку, як юридичної особи, дане підтверджується позицією Верховного Суду, зокрема, у постанові від 24 вересня 2020 р Перша судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду по справі № 334/8020/18 (провадження N 61-7616св20) зазначила, що «...Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до частин першої та другої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога- заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 Постанови Велика Палата Верховного Суду від 05 липня 2023 року, справа № 910/15792/20).
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що Фонд гарантування не є правонаступником Банку, а лише виступав його ліквідатором, не був стороною договірних правовідносин та не був іпотекодержателем, а тому Фонд гарантування є неналежним відповідачем у справі, що відчить про обґрунтованість доводів сторони відповідача, а відтак позовні вимоги ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач відноситься до 2-ї категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, як громадянин, евакуйований у 1986 році із зони відчуження, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Держадміністрацією м. Києва 26 січня 2023 року.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 2-5, 12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 223, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», треті особи: ОСОБА_2 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити частково.
Зняти арешт нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., що накладений на підставі постанови ВП № 43325181 від 12.05.2014, виданої старшим державним виконавцем Гопцієм Р.О., та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14742535 від 28.07.2014 15:52:52 ОСОБА_5 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 6479506 (спеціальний розділ).
Зняти арешт з нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 236,4 кв. м., житловою площею, 70,0 кв.м., що накладений на підставі постанови ВП №46186009 від 23.01.2015, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19274912 від 12.02.2015 09:48:02 ОСОБА_6 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 8697951 (спеціальний розділ).
Зняти арешт з нерухомого майна - земельної ділянки загальною площею 0,0608 га, кадастровий номер 3210900000:01:135:0047 по АДРЕСА_1 , що накладений на підставі постанови ВП № 46186009 від 23.01.2015, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, та зареєстрованої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19275263 від 12.02.2015 09:54:31 ОСОБА_6 , Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області; номер запису про обтяження: 8698129 (спеціальний розділ).
В частині позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», код ЄДРПОУ 41937164, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провул. Рильський, буд. 4, пов. 6, на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач 1: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, код ЄДРПОУ 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17.
Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», код ЄДРПОУ 41937164, адреса: 01001, м. Київ, провул. Рильський, буд. 4, пов. 6.
Третя особа 1: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 43315602, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15.
Третя особа 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя: Я.В. Шестопалова