Справа № 357/8495/25
Провадження № 2-п/357/89/25
30 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання № 5, заяву представника відповідача - адвоката Федоркіна Андрія Володимировича про перегляд заочного рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 11.09.2025 року позов ТОВ «Споживчий центр» було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.09.2023-100000038 від 21.09.2023 року в сумі 23693грн. 82 коп.
та судові витрати по справі в сумі 1283,83 грн.
09.10.2025 на адресу суду представник відповідача сформував в системі «Електронний суд» заяву про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, що позбавило його права на справедливий суд, внаслідок чого він не заперечив позовні вимоги та подані позивачем докази, які є недопустимі і неналежні в підтвердження факту укладення договору та отримання відповідачем коштів в кредит.
Відповідач та його представник не з'явилися в судове засідання, подали заяву про розгляд їхньогокдлопотання без уччасті сторони відповідача.
Позивач не направив свого представника до суду, про день та час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, були повідомлені належним чином.
Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).
Проаналізувавши матеріали даної справи і зміст заяви про перегляд рішення по ній, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З конструкції наведеної статті вбачається, що лише за наявності двох умов можливе скасування заочного рішення.
Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є, одночасне існування обставини : наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин, або необізнаність про розгляд справи.
В даному випадку, провадження по справі було відкрито 10.06.2025 року, за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідач був поідомлений про судові засідання 29.07.2025р. та 11.09.2025, належним чином, оскільки на адресу реєстрації його місця проживання судом було двічі направлено повістки про виклик ОСОБА_1 до суду. Рекомендовані повідомлення повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
При цьому слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. (позиція КГС ВС у справі № 911/3142/19 від 18.03.2021р).
Крім того, відповідача було викликано в судові засідання, шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду (а.с.56). Якщо відповідач зареєстрований в мобільному додатку «Дія», то дане, також, підтверджує сповіщення про існування судової справи. Отримавши інформацію з додатку «ДІЯ» про прийняте судом рішення, відповідач так само мав отримувати інформацію про виклик в судові засідання.
В жодне із призначених судових засідань відповідач не з'явився, причини неявки не повідомив.
З огляду на вищевикладене, твердження відповідача щодо необізнаності про розгляд справи не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях (у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі») наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказує на недопустимі докази сторони позивача, і при цьому, сторона відповідача не зазначає жодних доказів своїм запереченням, а позиція зводиться до аналізу і переоцінки доказів, що містяться в матеріалах справи. Зокрема, відповідач викладає позицію щодо первиних бухгалтерських документів, вказує на недоведеність факту отримання відповідачем коштів в кредит.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, з дотриманням принципів цивільного судочинства.
Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Згідно ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч.4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
В матеріалах заяви про перегляд заочного рішення та під час дослідження матеріалів цивільної справи судом не виявлено доказів, що спростовують встановлені рішенням суду обставини та мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, тому подану заяву необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 286, 287,288, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача - адвоката Федоркіна Андрія Володимировича про перегляд заочного рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя О. Я. Ярмола