Справа №293/1214/25
Провадження № 3/293/487/2025
30 жовтня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглянув адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої
за ч. 4 ст. 184 КУпАП
09.10.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №466547 від 07.10.2025, серії ВАД №466548 від 07.10.2025, відносно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 09.10.2025 вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Л.В.Лось.
Постановою від 13.10.2025 суд об'єднав в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №293/1214/25, №293/1215/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП .
Об'єднаній справі про адміністративні правопорушення присвоїв єдиний унікальний номер судової справи № 293/1214/25 та номер провадження 3/293/487/2025.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466547 від 07.10.2025 вбачається, що 26.09.2025 близько 11 год 00хв за адресою: АДРЕСА_2 на території магазину «Крамничка» гр. ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених ст. 150 СКУ, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», позаяк неповнолітній ОСОБА_2 вчинив бійку з гр. ОСОБА_3 , в ході чого останньому могла бути завдана фізична шкода, чим вчинила правопорушення передбачене ч.4 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №466548 від 07.10.2025, вбачається, що 04.10.2025 близько 00 год 00 хв за адресою: с.Троковичі поблизу кафе «Буфет» Житомирського району, гр. ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених ст. 150 СКУ, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», батьківських обов'язків, позаяк неповнолітній син ОСОБА_2 , 2010 р.н., наніс удари долонею гр. ОСОБА_4 2006 р.н., оскільки останній спостерігав конфлікт, чим вчинила правопорушення передбачене ч.4 ст. 184 КУпАП.
Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суд роз'яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судовому засідання вину свою визнала, обставини події суду пояснила.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи правопорушника, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466547 від 07.10.2025 вбачається, що 26.09.2025 близько 11год 00хв за адресою: АДРЕСА_2 на території магазину «Крамничка» гр. ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених ст. 150 СКУ, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», позаяв неповнолітній ОСОБА_2 вчинив бійку з гр. ОСОБА_3 в ході чого останньому могло бути завдано фізичну шкоду, чим вчинила правопорушення передбачене ч.4 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №466548 від 07.10.2025, вбачається, що 04.10.2025 близько 00год 00хв за адресою: с.Троковичі по близько кафе «Буфет» Житомирського району, гр. ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених ст. 150 СКУ, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», батьківських обов'язків, позаяк неповнолітній син ОСОБА_2 , 2010 р.н., наніс удари долонею гр. ОСОБА_4 2006 р.н., оскільки останній спостерігав конфлікт, чим вчинила правопорушення передбачене ч.4 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст.184 КУпАП, полягає в вчиненні дитиною діянь, що містять ознаки злочину, але які не досягли віку кримінальної відповідальності, за умови неналежного виконання батьками обов'язків щодо її виховання, що призводить до притягнення батьків до адміністративної відповідальності.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання, умов проживання неповнолітніх дітей, догляду тощо.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 КК України вбачається, що суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Спеціальним суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, кримінальне правопорушення, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
Згідно із ст. 22 КК України визначено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112,348,379,400,443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345,346,350,377,398), жорстоке поводження з тваринами (стаття 299), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122,частина друга статей 345,346,350,377,398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147і349), зґвалтування (стаття 152), сексуальне насильство (стаття 153), крадіжку (стаття 185,частина перша статей 262,308), грабіж (статті 186,262,308), розбій (стаття 187,частина третя статей 262,308), вимагання (статті 189,262,308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194,347,352,378,частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга,третя статті 289), хуліганство (стаття 296).
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.184 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №466547 від 07.10.2025, що складений відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 184 КУпАП (а.с.2); та протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №466548 від 07.10.2025, що складений відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 184 КУпАП (а.с. 15);
- повідомленням начальника СВ відділу поліції №1 ЖРУП №1 підполковника поліції Д.Куліковим про відсутність в матеріалах відомостей, які б вказували на наявність кримінального правопорушення ( а.с. 3, 16);
- рапортом інспектора-чергового ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області від 26.09.2025 ( а.с. 4, 17);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.09.2025 ( а.с. 5-6; 18-19);
- поясненнями ОСОБА_5 від 27.09.2025 (а.с.7);
- поясненнями ОСОБА_4 , від 05.10.2025 ( а.с. 20);
- поясненнями ОСОБА_6 від 29.09.2025 ( а.с. 9);
- поясненнями ОСОБА_2 від 07.10.2025 ( а.с. 10, 24);
- характеристикою на ОСОБА_2 учня 10 класу Троковицького ліцею ( а.с. 11, 25);
- консультативним висновок спеціаліста Черняхівського ТМО від 05.10.2025, складений відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( а.с. 22);
- актом судово-медичного обстеження № 2257 від 06.10.2025, що складений відносно ОСОБА_4 ( а.с. 23)
- копією паспорта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.12, 26)
Відповідно до ч.1-3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У відповідності до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ч.1, 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП є повністю доведеною.
Водночас, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в межах санкції ч.4 ст. 184 КУпАП у виді штрафу.
Саме визначене судом стягнення суд уважає справедливим, необхідним і достатнім для виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно вимог ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-35, 40-1, ч.1 ст.184, ст.ст.280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.184 КУпАП та з урахуванням ч.2 ст. 36 КУпАП піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КУпАП України, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ЛОСЬ