Справа № 293/493/25
Провадження № 2/293/352/2025
28 жовтня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Оліївської сільської ради як органу опіки і піклування в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів
І. Зміст позовних вимог
06.05.2025 виконавчий комітет Оліївської сільської ради як орган опіки та піклування звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала разом з батьком - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька дитиною опікувалася її тітка - рідна сестра батька - ОСОБА_4 . Мати дитини - ОСОБА_2 з дочкою впродовж тривалого часу не проживала та самоусунулась від виконання батьківських обов'язків.
У грудні 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась до Богунського районного суду м.Житомира із заявою про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_1 . Однак постановою Житомирського апеляційного суду від 06.03.2025 скасовано рішення Богунського районного суду м.Житомира від 17.05.2022 року справа №295/17166/21 про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В задоволенні її заяви відмовлено.
У зв'язку із обставинами, що склалися ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у службі у справах дітей Оліївської сільської ради взята на первинний облік дітей, які залишені без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та тимчасово влаштована в сім'ю тітки ОСОБА_4 .
Зазначає що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом та пацієнтом комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр психічного здоров'я» Житомирської обласної ради. Вона навчається у 8 класі Зороківського ліцею Оліївської сільської ради. Відповідно до висновку Черняхівського інклюзивно-ресурсного центру для неї організовано інклюзивне навчання з допомогою асистента вчителя. В характеристиці ОСОБА_1 , наданої закладом освіти, зазначено: «... Мама незацікавлена успіхами дитини, не відвідує батьківські збори,... не контролює успіхи дитини в ліцеї, виконання домашніх завдань. ОСОБА_5 проживає з тіткою ОСОБА_4 ... Вона зацікавлена в дитині, дбає про її емоційний та фізичний стан.»
Мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 . Матір'ю не було вжито ніяких дій щодо повернення дитини.
Згідно довідки виконавчого комітету Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14.03.2025 року № 175, в будинку зареєстровані та проживають ще 4 особи. Старша дочка ОСОБА_2 . ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно довідки від 12.03.2025 №162, виданої Черняхівським відділом № 9 Управління соціального захисту населення Житомирської райдержадміністрації потребує стороннього догляду. Догляд за ОСОБА_6 здійснює не матір, а тітка ОСОБА_7 , як особа, що проживає разом із особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного догляду.
Також ОСОБА_7 знаходиться на обліку в Черняхівському відділі № 9 Управління соціального захисту населення Житомирської райдержадміністрації і одержує соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який також проживає за вказаною адресою.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10.12.2015 справа №278/3011/15-ц ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний недієздатним.
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 18.03.2016 справа №293/120/16-ц над ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , встановлено опіку, на призначено опікуном ОСОБА_7 .
Під час обстеження умов проживання ОСОБА_2 встановлено, що для дитини ОСОБА_1 відсутнє окреме місце для сну, виконання домашніх завдань, зберігання особистих речей, організації дозвілля та розвитку.
В акті оцінки потреб сім'ї/особи від 17.03.2025, наданим комунальним закладом «Центр надання соціальних послуг Оліївської сільської ради» Житомирського району Житомирської області зазначено, що « ОСОБА_9 має нестабільний емоційний стан. Виявляє сплутаність думок, не може надати чіткі відповіді на запитання... У ОСОБА_10 батьківський потенціал відсутній... Для проживання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умови проживання не створено.. Фактори сім'ї та середовища не сприятимуть перебуванню дитини у сім'ї матері.»
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 упродовж тривалого часу самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, не займається вихованням ОСОБА_5 , не піклується про неї, не створила відповідні умови проживання, навчання та розвитку, не утримує дочку.
Враховуючи зазначені обставини, на думеу позивача, перебування дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сім'ї матері ОСОБА_2 є небезпечним для її життя, здоров'я та морального виховання.
Вказує, що рішенням виконавчого комітету Оліївської сільської ради від 28.04.2025 №64 затверджено висновок щодо відібрання дитини ОСОБА_1 від матері - ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.
У зв'язку з цим позивач просить відібрати ОСОБА_1 від матері - ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду до її повноліття.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.05.2025 справа №293/493/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.51).
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 08.05.2025 судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с.52).
Ухвалою від 09.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 10 год 00 хв. 12.06.2025, в яке викликав сторони (а.с.53).
12.06.2025 за клопотанням представника відповідача суд відклав підготовче судове засідання на 10 год. 20 хв. 07.07.2025 (а.с.61-62).
07.07.2025 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12:00 год. 02.09.2025 та задовольнив клопотання сторін про виклик свідків (а.с.77).
02.09.2025 та 02.10.2025 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідачки (а.с.79-80,85-86).
21.10.2025 допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду показала, що вона є директором Зороківського ліцею. Повідомила, що наразі ОСОБА_1 є ученицею 9-го класу. Вона є дитиною з особливими освітніми потребами, їй надано найвищий НОМЕР_1 рівень підтримки та організовано інклюзивне навчання відповідно до висновку Черняхівського ІРЦ. ОСОБА_5 важко асоціюється, важко йде на контакт з дітьми, однак з асистентом вчителя співпрацює гарно. Впродовж останніх п'яти років дівчинкою опікується її рідна тітка - ОСОБА_4 , вона її забезпечує всім необхідним. Дитина гарно одягнена, забезпечена всім для навчання, має смартфон та вдома є інтернет, якими дівчинка користується у разі дистанційного навчання. При цьому асистент вчителя під час дистанційного навчання також надає допомогу ОСОБА_5 , знаходячись по місцю проживання дитини. На батьківських зборах, першому та останньому дзвонику присутня була лише тітка дівчинки - ОСОБА_4 . ОСОБА_5 завжди бере участь у екскурсіях, які організовує школа. Участь мами ОСОБА_2 в процесі навчання дитини відсутня. Раніше доглядом за дитиною займався батько, який помер у 2021.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду показала, що відповідачка по справі є дружиною її померлого брата - ОСОБА_3 . З 2020 року, коли тяжко захворів її брат - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 стала опікуватися ОСОБА_5 та своїм братом - батьком ОСОБА_5 , який помер у 2021, так як дружина покійного брата - ОСОБА_2 зловживала алкогольними напоями, чоловіком та донькою не опікувалася, проживала у своїх сестер в с. Крученець, Житомрського району. Після смерті брата ОСОБА_4 , з метою належного догляду за ОСОБА_5 , почала проживати разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Дівчинка має інвалідність з дитинства, зараз навчається у 9 класі, їй організовано інклюзивне навчання, у зв'язку з психологічними вадами здоров'я. ОСОБА_4 будь-якої допомоги на утримання ОСОБА_5 не отримує, однак, не дивлячись на це повністю забезпечує її необхідними матеріалами для процесу навчання, забезпечує одягом та харчуванням. Майже протягом останніх п'яти років мати дитини ОСОБА_2 не цікавилася долею дитини, лише в цьому році на канікулах забирала ОСОБА_5 до себе додому на декілька днів, з проханням забрати дитину до себе не зверталась. Вказала, що будь яких конфліктів з приводу проживання дитини в с. Іванків, Житомирський район, Житомирська область та продовження навчання ОСОБА_5 в Зороківському ліцеї з матір'ю дитини не виникало.
28.10.2025 представник позивача в судовому засіданні пояснила, що раніше дитина - ОСОБА_1 проживала з батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мама дівчинки проживала в с.Грушки. Будь-якого інтересу до дитини не проявляла. Дитиною опікувалась рідна тітка зі сторони батька - ОСОБА_4 . ОСОБА_4 зверталась до суду з заявою про встановлення опіки і призначення її опікуном над неповнолітньою ОСОБА_1 , однак апеляційний суд скасував рішення Богунського районного суду м.Житомира. З січня 2023 року мама дитини переїхала з с.Грушки в с.Крученець та проживає з сестрою ОСОБА_7 та старшою донькою ОСОБА_2 , яка є інвалідом з дитинства та опікуном якої є ОСОБА_7 . В цьому ж приміщенні проживає і брат відповідачки ОСОБА_8 , який також є інвалідом, опіку нам ним здійснює ОСОБА_7 . Повернення ОСОБА_5 у будинок, в якому наразі проживає її мати може їй тільки зашкодити, як і зміна умов навчання. Просить задовольнити позов повністю з метою забезпечення як найкращих умов дитини.
Представник відповідачки - адвокат Паламар І.І., яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 21.05.2025 №0204-0605020, в судовому засіданні пояснила, що позиція відповідачки незмінна, вона заперечує проти задоволення позову. Відповідач є інвалідом ІІ групи та намагалась створити всі умови для проживання ОСОБА_5 . Після того як батько дівчинки захворів, ОСОБА_4 здійснювала догляд за ОСОБА_5 та своїм братом - батьком ОСОБА_5 . Не заперечувала той факт, що ОСОБА_2 раніше зловживала спиртними напоями, однак пройшла курс лікування. Вказала, що ОСОБА_2 не може здійснювати належний догляд за дитиною не з власної вини, так як має психологічні вади здоров'я. Щодо відібрання дитини заперечують, оскільки відповідач вважає, що це вподальшому призведе до втрати зв'язку з дитиною. Просила в позові відмовити.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та докази на їх підтвердження
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.10.2010 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.12). Із витягу реєстру Оліївської територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 05.05.2021 (а.с.11).
Згідно витягу з реєстру Оліївської територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 17.05.2022, справа №295/17166/21 встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено її опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16-18).
Однак постановою Житомирського апеляційного суду від 06.03.2025, справа №295/17166 /21 рішення Богунського районного суду міста Житомира від 17.05.2022 скасоване. У задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено (а.с.18 зворот-21).
Згідно наказів служби у справах дітей Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 07.03.2025 №39-ОД «Про взяття дитини, залишеної без батьківського піклування, ОСОБА_1 на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та від 07.03.2025 №40-ОД «Про тимчасове влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування ОСОБА_1 , в сім'ю ОСОБА_4 » - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як дитину, яка залишилась без батьківського піклування та тимчасово влаштовано в сім'ю тітки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22, 23).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є дитиною інвалідом та потребує індивідуальної програми реабілітації №37/63/16 (а.с.24,25-26).
Згідно характеристики ОСОБА_1 , виданої Зороківським ліцеєм Оліївської сільської ради ЖР ЖО вбачається, що у ліцеї ОСОБА_5 навчається з першого класу. Для неї організовано інклюзивне навчання, відповідно до висновку ОСОБА_12 . За період навчання ОСОБА_5 проявила себе добрим, вихованим учнем. ОСОБА_13 загальмоване, пам'ять конкретно-образна, має недостатній обсяг короткотривалої пам'яті, довготривала пам'ять носить епізодичний характер; увага не достатньо стійка, часто відволікається, потрібно постійно її підтримувати. У ОСОБА_5 на остатньому рівні сформований пізнавальний інтерес до освітнього процесу та результатів своєї праці. Вона позитивно реагує на зауваження дорослих та однокласників. Дуже цікавиться спортом, активна, дружелюбна. На уроках мовно-літературної галузі сприймає та розуміє завдання та інструкції, які надає вчитель. З труднощами відповідає на питання вчителя. Частково розрізняє поняття, які повторює за вчителем. Культура ведення записів потребує корекції. Часто відволікається. Потребує допомоги у складанні схем речень, слів. Не встигає за класом виконувати завдання. Учениця часто плутає графічні образи літер та відповідні їм звуки на уроках англійської мови. Списує з допомогою асистента. Впізнає на слух та може показати на картинці членів родини та друзів, тварин, кольори, рахує до 10; вміє привітатися та попрощатися, частково знає слова ввічливості. Розуміння мовлення педагога викликає значні труднощі.
На уроках природничої галузі матеріал в основному розуміє, за наведеними запитаннями вчителя дає відповідь, але виділити та узагальнити головне, встановити причинно-наслідкові зв'язки не може. Потребує постійної допомоги у проведенні спостережень, виконанні завдань у зошиті. Із задоволенням працює з контурною картою. Найулюбленіший урок - урок фізичної культури.
Дитині неохоче йде на контакт. Переважає спокійний врівноважений настрій. ОСОБА_5 дотримується правил гігієни, підтримує охайний зовнішній вигляд. Фізичний стан відповідає віковим нормам. Психічний стан залишається без змін.
Мама не цікавиться успіхами дитини, не відвідує батьківські збори, не реагує на зауваження класного керівника, не контролює успіхи дитини в ліцеї, виконання домашніх завдань.
ОСОБА_5 проживає з тіткою ОСОБА_4 , яка є її опікуном. Вона зацікавлена в дитині, дбає про її емоційний та фізичний стан. Контролює процес навчання, виконання домашніх завдань. Систематично відвідує батьківські збори, родинні свята, виховні заходи, виділяє кошти на позашкільний розвиток дитини (екскурсії, театри) (а.с.27).
Згідно довідки виконавчого комітету Оліївської сільської ради Житомирського району житомирської області про склад сім'ї та зареєстрованих від 14.03.2025 №175 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровані та проживають:
- ОСОБА_7 (її сестра) ІНФОРМАЦІЯ_9
- ОСОБА_14 (племінниця) - ІНФОРМАЦІЯ_10 ,
- ОСОБА_8 (брат) - ІНФОРМАЦІЯ_7
- ОСОБА_6 (дочка) - ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.28).
ОСОБА_7 знаходиться на обліку в Черняхівському відділі №9 УСЗН Житомирської РДА і одержує допомогу на догляд особі, що проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду - ОСОБА_6 з 01.07.2017 по даний час, що підтверджується довідкою управління соціального захисту населення Житомирської ВДА від 12.03.2025 №162 (а.с.29).
Крім того, ОСОБА_7 знаходиться на обліку в Черняхівському відділі №9 УСЗН Житомирської РДА і одержує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства з 19.04.2000 по даний час на ОСОБА_8 , що підтверджується довідкою управління соціального захисту населення Житомирської ВДА від 12.03.2025 №163 (а.с.30).
Згідно висновку виконавчого комітету Оліївської сільської ради як органу опіки та піклування щодо відібрання дитини ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, який є додатком до рішення виконавчого комітету від 28.04.2025 №64 виконавчий комітет Оліївської сільської ради як орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с.45-47).
Даний висновок затверджений рішенням виконавчого комітету Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 28.04.2025 №64 «Про затвердження висновку щодо відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав (а.с.44).
Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 17.03.2025 встановлено, що для дитини ОСОБА_1 відсутнє окреме місце для сну, виконання домашніх завдань, зберігання особистих речей, організації дозвілля та розвитку. Відсутні умови для проживання дитини з інвалідністю, її розвитку та виховання (а.с.31).
В акті оцінки потреб сім'ї/особи від 17.03.2025, наданому комунальним закладом «Центр надання соціальних послуг Оліївської сільської ради» Житомирського району Житомирської області зазначено, що « ОСОБА_9 має нестабільний емоційний стан. Виявляє сплутаність думок, не може надати чіткі відповіді на запитання... У ОСОБА_10 батьківський потенціал відсутній... Для проживання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , умови проживання не створено.. Фактори сім'ї та середовища не сприятимуть перебуванню дитини у сім'ї матері» (а.с.32-41).
Відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 03.06.2024 по справі №293/2165/23 в задоволенні позову Оліївської сільської ради як органу опіки та піклування, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 покладено на виконавчий комітет Оліївської сільської ради, як орган опіки та піклування (а.с.72).
ІV. Законодавство, що підлягає застосуванню, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, мотиви та висновки суду
Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Право на звернення до суду з позовом про відібрання дітей, крім інших осіб, має орган опіки та піклування ст.165 СК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органові опіки та піклування.
Згідно з п.п. 2-5 ч.1 ст.164 СК України суд може постановити таке рішення у випадку, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до роз'яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.
Крім того, згідно ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950 р.), кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
За змістом зазначеної норми, суд при вирішенні будь-яких спірних питань, пов'язаних із сімейним життям людини, зобов'язаний дотримуватись справедливого балансу між інтересами кожної окремої особи та інтересами суспільства.
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.
Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.
Європейський суд з прав людини також зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
З огляду на зазначене, судом відзначається, що підставою відібрання дитини без позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім'ї небезпечної для дитини обстановки: її життя, здоров'я і морального виховання.
Аналізуючи доводи позивача, якими обґрунтовуються позовні вимоги, щодо підстав відібрання дитини від матері в частині наявності загрози здоров'ю та життю неповнолітньої ОСОБА_1 у випадку залишення в середовищі, в якому проживає відповідачка, судом відзначається, що зазначені обставини мали місце на момент подання позову до суду, натомість під час розгляду справи, що встановлено дослідженими в судовому засіданні доказами, поясненнями учасників справи, не змінилися на краще.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав суд бере до уваги досліджені в судовому засіданні матеріали справи, а саме характеристику ОСОБА_1 видану Зороківським ліцеєм Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якій зазначено, що мати дитини життям дівчинки протягом її навчання в ліцеї взагалі не цікавилась, не брала участі у її житті, не відвідувала батьківських зборів. ОСОБА_5 проживає з тіткою, яка дбає про неї, цікавиться її успіхами у навчанні, контактує з класним керівником та адміністрацією школи. Дівчинка є інвалідом та перебуває на перебуває на інклюзивному навчанні. Дитина важко йде на контакт. Суд також враховує умови проживання відповідачки, яка проживає в будинку ще з 4 особами (сестрою, братом, дочкою та племінницею). При цьому старша дочка відповідачки є інвалідом з дитинства та потребує постійного стороннього догляду, який здійснює сестра відповідачки - ОСОБА_7 . Крім того, брат відповідачки також є інвалідом і догляд за ним також здійснює ОСОБА_7 . У будинку відсутнє окреме місце для сну та виконання домашніх завдань, зберігання особистих речей, організації дозвілля та розвитку ОСОБА_15 . Наявна обстановка в місці проживання відповідачки, на думку суду, не сприятиме належному проживанню, гармонійному вихованню та розвитку дитині з інвалідністю - ОСОБА_1 .
Окрім того, аналізуючи покази учасників, дослідивши письмові докази, суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_1 , з огляду на її вади здоров'я, не слугуватиме на користь зміна місця проживання та навчання, де нею займається відповідний асистент вчителя. Зміна вказаних обставин проживання може призвести до страждання неповнолітньої черезвідсутність належного піклування, неповноцінне виховання, відсутність емоційної підтримки, та не буде виправданим станом її фізичного та психічного здоров'я.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані її сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Таким чином, з наданих учасниками справи та досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що станом на день вирішення питання про відібрання неповнолітньої ОСОБА_1 від матері продовжують існувати обставини зазначені у позові, підстави для відібрання дитини від матері на час розгляду справи судом та ухвалення рішення не відпали. При цьому суд виходить з наступного.
Як зазначено в ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Статтею 12 «Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд виходить з того, що найкращим для неповнолітньої ОСОБА_1 , яка на час розгляду справи навчається у дев'ятому класі, є її проживання з рідною тіткою ОСОБА_4 , яка протягом останніх п'яти років здійснює належний догляд та піклування за неповнолітньою, де їй забезпечені належні умови для навчання, розвитку, харчування, забезпечена належна психологічна підтримка та атмосфера.
Суд також враховує, що відповідач хоча й не визнає позовних вимог, однак, не заперечує, щоб її донька ОСОБА_1 продовжила навчання у Зороківському ліцеї та проживала разом з тіткою ОСОБА_4 за адресою їх місця реєстрації та проживання в АДРЕСА_1 .
Нормою ч.3 ст. 170 СК України передбачено, що у випадку, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їх батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дітей.
Отже, відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, враховуючи право дитини розвиватись в спокійному, стійкому, безпечному та забезпеченому середовищі, в атмосфері емоційної стабільності та піклування, суд дійшов висновку про доцільність відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд дійшов наступних висновків.
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину (ч. 4 ст. 170 СК України)
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, ч.1 ст.182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище й стан здоров'я дитини та платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків, дружини інші обставини, що мають істотне значення.
Конституцією України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття (стаття 51). Виключень для батьків, які є особами з інвалідністю, Основний закон нашої держави не передбачає.
З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що відповідач безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов'язків по їх вихованню, тому доцільно стягнути при цьому аліменти на утримання дитини у встановленому законом розмірі, оскільки особа, у якої відібрано дітей, не звільняється від обов'язку щодо їх утримання.
Суд додатково вказує, що кожна дитина має право на захист своїх цивільних прав, а цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Суд оцінює доводи обох сторін та ухвалює рішення на підставі встановлених обставин на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказах.
Крім того, при вирішенні спору судом враховано, що визначений спосіб захисту передбачений законодавцем в першу чергу не з метою впливу на неналежну поведінку відповідача, яка не може створити безпечні умови життю, здоров'ю і моральному вихованнюдитини, а з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, тобто при такому вирішенні спору також буде досягнуто справедливий баланс інтересів як дитини, в інтересах якої звернувся позивач, яка зважаючи на стан здоров'я, та враховуючи викладене в характеристиці неповнолітньої, покази свідків,не отримуватиме належного виховання в середовищі, де проживає матір дитини, так і держави, яка відповідно до статті 3 Конституції України, статті 52 Конституції України, а також статей 5, 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» зобов'язана забезпечити охорону життя, здоров'я, честі та гідності дитини, її всебічний розвиток та захист від недбалого ставлення або загрози її життю і здоров'ю.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в задоволенні позову, - на позивача.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відповідач, будучи інвалідом ІІ групи, теж звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 150-155, 170, 171 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 229, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , без позбавлення її батьківських прав.
Неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , залишити на вихованні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , за адресою місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка здійснює догляд за неповнолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників у справі:
Позивач:
Виконавчий комітет Оліївської сільської ради як органу опіки і піклування, код ЄДРПОУ 44557956
адреса місце знаходження: 12402, вул.Л.Ступницького, 68, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область
Неповнолітня дитина в інтересах якої пред'явлено позов:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_7
Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складено та підписано 30.10.2025
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО