Справа № 285/4771/25 Головуючий у 1-й інстанції: Помогаєв А.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
за участю:
секретаря судового засідання: Загоренко О.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Батранча Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування Пирогової Юлії Юріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії 2КІ №0005142128 від 22.08.2025, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 700 грн.
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29.09.2025 позов задоволено.
Скасовано постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пирогової Юлії Юріївни від 22.08.2025 серія 2KI № 0005142128 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП.
Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали фотофіксації доводять, що транспортний засіб Позивача було розміщено на майданчику для паркування НОМЕР_1 понад 11 хвилин, а саме з 11 годин 17 хвилин до 11 годин 28 хвилини (1..jpg, 5..jpg), що утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Факт наявності дорожньої розмітки не є визначальним для кваліфікації складу правопорушення в межах вказаної норми, оскільки з урахуванням вимог чинного законодавства наявність інформаційних знаків, табличок, та доступу до оплати - є достатньою умовою.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що 22 серпня 2025 року Головним спеціалістом-інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пироговою Юлією Юріївною винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0005142128 (далі - Постанова).
В оскаржуваній постанові відповідача зазначено, що ОСОБА_1 22.08.2025 року об 11 год. 17 хв. порушив правила зупинки, стоянки, паркування, а саме - транспортний засіб залишено на майданчику для платного паркування без оплати за паркування, чим порушено вимоги дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Місце події - вул. Саксаганського, 33-51 в м. Києві.
На позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пп.5.43 п.33.4 Правил дорожнього руху дорожній знак «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Відповідно до пп.7.14 п.33.4 Правил дорожнього руху табличка до дорожніх знаків "Платні послуги" застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
В силу ч.1 ст.152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Абзацом 4 примітки до вказаної статті встановлено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Отже, користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більше 10 хвилин без проведення відповідної оплати є порушенням правил дорожнього руху, що тягне за собою відповідність, передбачену ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Положеннями ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Колегія суддів зазначає, що хоча ст. 258 КУпАП і передбачає винесення постанови на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, але не забороняє скласти такий протокол, який в розумінні КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення та має підтверджувати або спростовувати наявність складу адміністративного правопорушення та винність особи, якщо вона заперечує та оспорює факт вчинення такого правопорушення.
Відповідно до п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 користувач зобов'язаний:
поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Суд звертає увагу, що матеріалами фотофіксації та схеми розміщення майданчика підтверджується факт розміщення 22 серпня 2025 року о 11 годині 17 хвилин в м. Києві за адресою: вул. Саксаганського, 33-51 на майданчику облаштованого дорожніми знаками 5.43 (зона стоянки) з інформацією на табличці 7.14 про спосіб оплати вартості послуги паркування, транспортного засобу FORD FOCUS, номерний знак НОМЕР_2 .
Обставина щодо не проведення оплати за паркування позивачем не заперечується, натомість позовна заява обґрунтована відсутністю на місці паркування спеціальної дорожньої розмітки, яким позначається платне місце паркування.
Так, відповідно до п.13 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342, відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.
В той же час, згідно з п.8.1 та 8.2 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.
Отже, відсутність спеціальної дорожньої розмітки не відміняє дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України, а тому розміщення транспортного засобу на паркування в межах дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України без проведення оплати за паркування є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності.
Наведене свідчить про відсутності підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірної постанови, оскільки матеріалами справи в повному обсязі підтверджено факт вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Таким чином, колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП України.
Колегія суддів апеляційного суду, з огляду на встановлену під час судового розгляду справи правомірність притягнення позивача до відповідальності за вчинення порушення, також зазначає про законність дій відповідача щодо винесення спірної постанови.
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні даного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити повністю.
Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 вересня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.