Справа № 359/2142/24
30 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Аліменка В.О., Кузьмишиної О.М., перевіривши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 295 КАС України, а саме, зокрема, запропоновано усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати докази, що їх підтверджують.
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 22 вересня 2025 року в його електронному кабінеті через підсистему «Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.
Згідно висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 06 жовтня 2022 року у справі № 420/10775/21, направлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до наявного у відповідача «Електронного кабінету» в ЄСІТС відповідає вимогам процесуального закону.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, де просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши подану заяву, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому, остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
В обгрунтування поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року сформовано 03.09.2025 через систему «Електронний суд». Зазначає, що пізніше апелянтом було виявлено, що статус відправки апеляційної скарги вказаний «помилка відправлення».
Колегія суддів зазначає, що із наданої апелянтом картки руху документу вбачається, що апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року, сформовану в системі «Електронний суд» 03.09.2025, було підписано КЕП лише 10.09.2025.
Разом з тим, із наданого апелянтом скриншоту із системи «Електронний суд» не вбачається, що сформована 03.09.2025 апеляційна скарга була належним чином надіслана до суду апеляційної інстанції.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Водночас, як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 04 липня 2023 року у справі № 620/4707/22, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Беручи до уваги викладене, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 299, 325, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання особи, яка не брала участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.