Справа № 286/3559/25
Провадження № 1-кс/286/645/25
29.10.2025 м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , погоджене начальником Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №42023062350000142 від 06.09.2023,-
Старший слідчий слідчого відділення ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна та просить накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 , який являє собою жилий, цілий та добудований стан шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження даним майном й залишити на відповідальне зберігання особам, які на законних підставах його займають, мотивуючи тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Коростенського РУТІ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023062350000142 від 06.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, виник умисел на незаконне заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 1823482800:08:000:0111 площею 10,41 га розташованої на території Чоповицької селищної ради (колишньої Головківської сільської ради). На реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , незважаючи на те, що вичерпний перелік підстав набуття у власність права на землю із земель комунальної та державної власності визначений ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, 25 квітня 2014 року, звернувся до ПП «Граундплюс» та замовив виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для чого надав Державний акт на право постійного користування землею ЖТ-000002 від 05.07.1993, згідно якого ОСОБА_4 було передано земельну ділянку площею 10,41 га, для ведення селянського (фермерського) господарства.
За результатами виготовлення технічної документації, державним кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Малинському районі 12.01.2021 року внесено дані про формування земельної ділянки на землях комунальної та приватної власності до Єдиної державної геоінформаційної системи - Державного земельного кадастру, присвоєно кадастровий номер, відкрито Поземельну книгу та зареєстровано земельну ділянку площею 10,41 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована в Житомирській області Коростенському районі (колишній Малинський район), Чоповицька селищна рада (колишня Головківська сільська рада) з кадастровим номером 1823482800:08:000:0111 на праві власності за ОСОБА_4 .
Після цього, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що жодних підстав для набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1823482800:08:000:0111у нього немає, а також те, що рішення сесією Головківської сільської ради про надання йому у власність вказаної земельної ділянки не приймалось, усвідомлюючи свої злочинні дії, 22.01.2021, подав через ОСОБА_5 державному реєстратору Малинської міської ради, витяг з Державного земельного кадастру НВ -1814675852021 від 12.01.2021, згідно якої земельна ділянка з кадастровим номером № 1823482800:08:000:0111 перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , копію власного паспорта, ідентифікаційного номера, а також уклав з ТОВ «Головки-Агро» договір оренди земельної ділянки.
На підставі неправдивих відомостей, наданих ОСОБА_4 , державний реєстратор 22.01.2021 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823482800:08:000:0111 площею 10.41 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, та видав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та реєстрацію оренди.
В подальшому, з метою доведення свого умислу до кінця, з метою збагачення, ОСОБА_4 , 06.05.2023 зареєстрував намір продажу вказану земельну ділянку з кадастровим номером 1823482800:08:000:0111. Таким чином, ОСОБА_4 закінчив свій злочинний умисел та в результаті вказаних шахрайських дій, позбавив територіальну громаду Чоповицької селищної ради, права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1823482800:08:000:0111, площею 10,41 га, вартістю 155047,43 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Крім того, в один із днів періоду часу з 20 по 30 липня 2024 року ОСОБА_4 , усупереч вимогам ч.2 ст.20, ч.4 ст.21 Закону України «Про природно- заповідний фонду України», ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонду України» прийняв рішення про незаконну порубку дерев для власних потреб, які росли на території лісового масиву кварталу 65 виділу 2 Недашківського лісництва ДП «Малинський лісгосп АПК», що є в межах лісового ландшафтного заказнику місцевого значення «Бензюкове», оголошений рішенням восьмої сесії Житомирської обласної ради VIII скликання від 16.12.2021 № 364 «Про оголошення нових та розширення меж існуючих об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» та є територією природно- заповідного фонду України й розміщене поблизу с. Пиріжки Малинської територіальної громади Коростенського району.
З метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69, 100 Лісового кодексу України, ст. ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 3, 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу (лісорубного квитка, ордера, тощо), виданим уповноваженим органом, уклав усний договір з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про здійснення за винагороду порубки дерев, на що останні, не будучи обізнаними з його дійсними злочинними намірами, погодилися.
В подальшому ОСОБА_4 , у невстановлені в ході досудового розслідування час, але не пізніше 30.07.2024, особисто на власному автомобілі привіз ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до земельної ділянки лісового масиву з геологічними координатами 50,8209972,29,2425759, розташованої поблизу с. Пиріжки Малиинської територіальної громади та в межах кварталу 65 виділу 2 Недашківського лісництва ДП «Малинський лісгосп АПК», що є лісовим заказником місцевого значення «Бензюкове» й вказав їм місце незаконної порубки дерев.
Після цього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким заздалегідь нічого не було відомо про дійсні злочинні наміри ОСОБА_4 , діючи згідно із попередньою домовленістю із ним, в період двох днів зазначеного періоду (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території кварталу 65 виділу 2 Недашківського лісництва ДП «Малинський лісгосп АПК», що є лісовим заказником місцевого значення «Бензюкове», за допомогою заздалегідь заготовленої бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснили незаконну порубку 28 сироростучих дерев породи «вільха», з яких сім дерев в середньому діаметрі 30,1-34 см, п'ять дерев в середньому діаметрі 34,1-38 см., п'ять дерев в середньому діаметрі 38,1-42 см., п'ять дерев в середньому діаметрі 42,1-46 см., чотири дерева в середньому діаметрі 46,1-50 см., одне дерево в середньому діаметрі 26,1-30 см., одне дерево в середньому діаметрі 22,1-26 см., а також 4 сироростучих дерева породи «ясен», з яких одне дерево в середньому діаметрі 10,1-14 см, одне дерево в середньому діаметрі 14,1-18 см., одне дерево в середньому діаметрі 18,1-22 см., одне дерево в середньому діаметрі 26,1-30 см. та 1 сироростуче дерево породи «груша» в середньому діаметрі 18,1-22 см..
В результаті вказаних незаконних, протиправних та умисних дій, ОСОБА_4 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 3425976 (три мільйона чотириста з двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 23 копійки, тим самими спричинено тяжкі наслідки.
Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у незаконній порубці дерев, вчиненій на території об'єкту природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
23.09.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 246 КК України.
Вказаними кримінальними правопорушеннями ОСОБА_4 заподіяв Чоповицькій територіальній громаді матеріальну шкоду на суму 155047,43 грн., а також в результаті незаконної рубки заподіяв навколишньому природному середовищу шкоду на суму 3 425 976 грн..
Відповідно до інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб'єкта ОСОБА_4 , останній на праві приватної власності має будинок АДРЕСА_1 , та являє собою жилий, цілий та добудований стан.
З огляду на викладене, зазначена частину будинку може бути об'єктом забезпечення цивільного позову, а тому підлягає арешту відповідно до ст. 170 КПК України.
В ч. 2 ст. 171 КПК України законодавець закріпив, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В ч. 6 ст. 170 КПК України законодавець закріпив, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Зважаючи на викладені норми процесуального закону, у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, на стадії досудового розслідування арешт може бути накладено на майно підозрюваного - за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а також на майно юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - у разі встановлення обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка нею отримана.
Таким чином, клопотання про накладення арешту майна з метою забезпечення цивільного позову може бути подане прокурором, слідчим за погодженням з прокурором, а також цивільним позивачем на будь-якій стадії кримінального провадження за умови, що на момент подання вказаного клопотання пред'явлено повідомлення про підозру особі, яка є цивільним відповідачем, а також подано цивільний позов.
Однак, клопотання не містить посилань, всупереч вищевказаним правовим нормам ст.170 КПК України, про пред'явлення цивільного позову в рамках даного кримінального провадження, санкціями ж ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 246 КК України конфіскація майна не передбачена.
Крім того, слідчим в клопотанні про арешт майна не конкретизовано, кому саме потрібно залишити на відповідальне зберігання майно, а саме будинок АДРЕСА_1 .
Згідно ч.3 статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, зважаючи, що клопотання слідчого не відповідає вимогам вказаної правової норми, що міститься в ч. 2 ст. 171 КПК України, воно підлягає поверненню слідчому.
Керуючись ст. ст. 172, 234 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , погоджене начальником Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №42023062350000142 від 06.09.2023, повернути.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1