Справа № 279/4411/25
Провадження № 2/279/2000/25
30 жовтня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/4411/25 за позовом ОСОБА_1 до Ушомирської об'єднаної територіальної громади Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,
Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом. В установлений строк він не звернувся до нотаріальної контори у зв'язку з тим, що йому не було відомо про наявність заповіту, дізнався про його існування лише нещодавно, вже після спливу строку для прийняття спадщини. Уподовж тривалого часу проживав за межами району, не мав доступу до інформації про спадкову справу. Просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Дослідивши письмові матеріалами справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або
заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом.
Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі №459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обміркувавши аргументи позовної заяви, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , тому останнім днем визначеного законом строку прийняття спадщини було 08.04.2007 року. До нотаріуса позивач звернувся 19.06.2025 року, тобто пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає більше сімнадцяти років.
Мотивуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилався на те, що йому було невідомо про існування заповіту та проживання в іншому населеному пункті.
Разом з тим, посилання позивача щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з тим що він не знав про існування заповіту та проживанням в іншому місті не заслуговують на увагу, так як з даних паспорта позивача слідує, що він значиться зареєстрованим з 23.07.2004 року в с.Гулянка Коростенського району де проживає і по теперішній час, а спадкодавець померла в с.Токарів Новоград - Волинського району Житомирської області.
Отже, позивачем не надано, а судом не встановлено існування поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини. Жодних доказів щодо поважності причин зволікання зі зверненням до нотаріуса позивачем не надано.
За таких обставин, установивши, що у позивача були відсутні об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ушомирської об'єднаної територіальної громади Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 РНОКПП- НОМЕР_1 .
Відповідач - Ушомирська об'єднана територіальна громада Коростенського району Житомирської області, адреса місця реєстрації/знаходження: 11571, с. Ушомир, вул. Березюка, 15,Коростенський район , Житомирська область, ЄДРПОУ- 04348131.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом