справа 278/918/25
30 жовтня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Силіна Наталя Володимирівна, про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, договору купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа розгляд якої відбувається за правилами загального позовного провадження.
Так, в межах цього провадження ОСОБА_1 просить суд: визнати недійним наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області № 6-5191/14-17-СГ від 21 серпня 2017 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (01.03) із земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2,000 га з кадастровим номером 1822086800:04:000:0732, розташовану на території Житомирського району, за межами населених пунктів Станишівської об'єднаної територіальної громади; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1822086800:04:000:0732, серія та номер: 589, виданий 29 квітня 2021 року, видавник: Силіна Н.В., приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу; скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Силіної Н.В. про державну реєстрацію права на земельну ділянку та їх обтяжень, індексний номер: 57938476 від 29 квітня 2021 року.
18 вересня 2025 року від представника позивачки адвоката Ткачука В.В. на адресу суду надійшла заява в якій останній вказує на те, що з метою захисту порушених прав позивачки її представник уважає за необхідне уточнити редакцію пункту 3 прохальної частини позовної заяви та викласти її у наступній редакції: «Скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Силіної Н.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та їх обтяжень, індексний номер 57938476 від 29 квітня 2021 року».
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Ткачук В.В. не з'явилися, однак від останнього на адресу суду надійшла заява про здійснення судового розгляду справи за їх відсутності. Представник Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Горкуша М.А. у ході судового розгляду справи заперечив проти вищевказаної заяви адвоката Ткачука В.В. посилаючись на те, що останній пропустив встановлений процесуальним законом строк на вчинення такої дії і не клопотав перед судом щодо його поновлення.
Відтак, дослідивши вказану заяву та заслухавши пояснення представника відповідача, суд уважає за необхідне повернути її без розгляду виходячи із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
У постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року виснувано, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У постанові від 24 квітня 2024 року по справі № 657/1024/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.
Відтак, ураховуючи судову практику з приводу врегулювання подібних правовідносин, суд вказує на те, що у своїй заяві від 18 вересня 2025 року представник позивачки адвокат Ткачук В.В. фактично змінив предмет цього позову.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Однак, із матеріалів справи слідує, що підготовчий розгляд цієї справи завершений 11 вересня 2025 року і справа призначена до судового розгляду по суті (а.с. 134-137).
Ураховуючи викладене вище, суд зауважує, що представником позивачки адвокатом Ткачуком В.В. пропущений процесуальний строк для звернення до суду із вищевказаною заявою і при її поданні адвокатом не заявлено клопотання про поновлення такого процесуального строку.
Правила ст. 126 ЦПК України передбачають, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом із тим, ч. 1 ст. 127 ЦПК України, вказує на те, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, оскільки строк для вчинення такої процесуальної дії як зміна предмету позову встановлений положеннями ч. 3 ст. 49 ЦПК України, то суд, у відсутність заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку в порядку ч. 1 ст. 127 ЦПК України, унеможливлений із власної ініціативи вирішити це питання.
За таких обставин, із огляду на приписи ч. 2 ст. 126 ЦПК України суд вимушений залишити заяву адвоката Ткачука В.В. від 18 вересня 2025 року без розгляду.
Водночас, суд уважає за необхідне роз'яснити стороні позивача, що залишення вищевказаної заяви без розгляду не позбавляє позивачку та її представника повторно звернутися до суду із аналогічними вимогами у разі усунення недоліків, викладених вище.
Окрім цього, враховуючи зазначені вище обставини, суд уважає за необхідне відкласти судовий розгляд справи задля надання стороні позивача можливості реалізувати її процесуальні права щодо повторного звернення до суду із аналогічною заявою або ж щодо оскарження цієї ухвали.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 126, 127, 182 ЦПК України, суд,
Злишити заяву адвоката Ткачука Володимира Васильовича від 18 вересня 2025 року, подану в межах цього провадження, без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
Відкласти судове засідання на 12 годину 00 хвилин 27 листопада 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 30 жовтня 2025 року.
Суддя Віктор Мокрецький