29 жовтня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/5984/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Військова частина НОМЕР_1 23.05.2025 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить:
- визнати дії відповідача протиправними;
- зобов'язати відповідача відшкодувати завдані збитки в розмірі 104 629,62 (сто чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять грн. 62 коп.).
Ухвалою судді від 29.05.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.
10.06.2025 від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків, виявлених в позовній заяві, терміном на 10 днів.
Ухвалою судді від 11.06.2025 клопотання Військової частини НОМЕР_1 задоволено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків, виявлених в позовній заяві, на 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалою судді від 10.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді від 05.08.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано 5-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.
11.08.2025 від позивача надійшла заява, у якій Військова частина НОМЕР_1 просила продовжити строк на усунення недоліків, виявлених судом у позовній заяві, а саме сплати судового збору, мотивована тим, що на рахунках військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти для сплати судового збору, на підтвердження чого надана виписка по рахунку за 11.08.2025 року, у зв'язку з чим, сплата відповідної суми судового збору є неможливою.
Ухвалою судді від 02.09.2025 клопотання Військової частини НОМЕР_1 задоволено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків, виявлених в позовній заяві, на 20 днів з дня вручення даної ухвали.
Станом на 29.10.2025 недоліки, вказані в ухвалі суду від 05.08.2025, позивачем не усунуті.
Вирішуючи питання про повернення позовної заяви позивачу, суд зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет на 2025 рік установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону №3674-VI).
Так, позивач просить зобов'язати відповідача відшкодувати завдані збитки в розмірі 104 629,62 (сто чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять грн. 62 коп.).
Таким чином, позовна заява містить одну вимогу майнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 3028,00 грн.
Суд наголошує на тому, що позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, зокрема і в частині сплати судового збору, та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на його рахунок, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для продовження строку для усунення недоліків позовної заяви (на невизначений термін).
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд зверну увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи та бюджетні установи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді звільнення, розстрочення чи відстрочення від сплати судового збору, або продовження строку для усунення недоліків позовної заяви та виправляти допущені органами державної влади та бюджетними установами помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною для несплати судового збору та, як наслідок, не є підставою для продовження строку усунення недоліків позовної заяви.
Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 13 листопада 2018 року у справі №804/958/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 380/17601/21.
Пунктом сьомим частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що поданий позивачем позов має бути залишений без розгляду.
Суд звертає увагу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку
Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 29.10.2025.
Суддя С.В. Бородавкіна