Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 жовтня 2025 року Справа № 520/9300/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , підйомну допомогу у зв'язку з переїздом на нове місце служби (проживання) у розмірі місячного грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , підйомну допомогу у зв'язку з переїздом на нове місце служби (проживання) у розмірі місячного грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту згідно з підпунктом 8 пункту 6 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у розмірі 14824 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп;
- зобов'язати військову частину військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту згідно з підпунктом 8 пункту 6 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 14824 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивача з 26.03.2025 виключено із особового складу та всіх видів забезпечення. Під час проходження військової служби позивачу не виплачено підйомної допомоги у зв'язку із переїздом на нове місце служби (проживання) у розмірі місячного грошового забезпечення та не виплачено одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту. З урахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Відповідачем подано відзив, який містив заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що
позивачу здійснено усі виплати у належним розмірах. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 21.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін. Витребувано докази у відповідача.
Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, позивач проходив військову службу у відповідача з 16.09.2019 та 26.03.2025 виключений із списку особового складу військової частини.
Позивач наводить аргументи про те, що йому не нарахована та не виплачено підйомну допомогу у зв'язку із переїздом на нове місце служби та одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Щодо позовних вимог про не нарахування та невиплати одноразової грошову допомогу після укладення першого контракту, суд прийшов наступного.
Основним Законом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацом 1 частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції на момент набрання чинності контракту) для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію та призначаються на посади, строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до частини другої цієї статті.
Для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції чинній на момент укладення та набрання чинності контракту) встановлено виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах, зокрема особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Пунктом 3 цієї постанови також визначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197, на виконання вказаних положень Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам ( далі Порядок № 260).
Згідно пункту 1 розділу ХХІІ Порядку № 260 одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком від 1 до 5 років; особам, які підписали контракт строком на 5 років, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов'язків за цими посадами.
Пунктом 2 розділу ХХІІ Порядку№ 260 визначено, що одноразова грошова допомога виплачується в таких розмірах: зокрема особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, особам сержантського і старшинського складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року; особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 3 розділу ХХІІ Порядку№ 260 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою на підставі наказу командира.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 останньому нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у розмірі 15858,00 грн, відповідно до наказу відповідача від 15.11.2019 №184.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що позивач при укладенні першого контракту та призначення на посаду навідника та вступу до виконання обов'язків за посадою, набув права на отримання при звільненні одноразової грошові допомоги при укладенні першого контракту та таку допомогу йому нараховано та виплачено, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту. Відповідач протиправної бездіяльності не допустив, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а відтак суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату підйомної допомоги у зв'язку із переїздом на нове місце служби у розмірі місячного грошового забезпечення, суд прийшов наступного.
Суд установив, відповідно до довідки відповідача від 21.04.2025 № 26/1/2829 позивачу виплачено у липні 2020 року місячне грошове забезпечення (за повний місяць військової служби) у розмірі 10183,80 грн.
Правовідносини, що виникли у даній справі, врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011). Вказаний Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 Закону №2011 соціальний захист військовослужбовців -діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №2011 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 9-1 Закону №2011 при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцю в зв'язку з переїздом до місця служби в іншій місцевості визначався Інструкцією про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України 22.10.2001 року №370 (далі по тексту - Інструкція, в редакції на час спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 вказаної Інструкції особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам) т-ч військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі-військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
В особливий період та під час проведення антитерористичної операції офіцерам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади до військових частин, що були сформовані в цей період (та яким не визначено пункту постійної дислокації), зі зміною місця проживання (від пункту попереднього місця проживання до пункту тимчасової дислокації військової частини), підйомна допомога виплачується один раз незалежно від подальшої зміни пункту тимчасової дислокації військової частини.
Якщо місце проживання військовослужбовців, зазначених в абзаці другому цього пункту, не змінилося, підйомна допомога не виплачується. У цьому випадку підйомна допомога виплачується після фактичного переїзду військовослужбовця на постійне місце проживання до пункту тимчасової дислокації військової частини.
Пунктом 2 даної Інструкції визначено, що розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.
Підпунктом 4.1. пункту 4 даної Інструкції встановлено, що підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується тим, які переїхали у зв'язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою.
Пунктом 18 Інструкції передбачено, що підйомна допомога, в тому числі на членів сім'ї, не виплачується: якщо місце проживання військовослужбовців у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) не змінилося. В цьому випадку підйомна допомога виплачується після фактичного переїзду військовослужбовця на постійне проживання до пункту дислокації військової частини.
Отже підставою для виплати підйомної допомоги є те, що у зв'язку із зміною місця проходження служби, військовослужбовцем змінено місце проживання.
Будь-яких заперечень із сторони відповідача про відсутність у позивача права на нарахування та виплату підйомної допомоги у зв'язку із переїздом на нове місце служби суду не надано.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 останньому нараховано та виплачено підйомну допомогу у зв'язку з переїздом на нове місце служби (проживання) у розмірі 11878,35 грн, згідно з наказу відповідача від 06.03.2020 №118.
Враховуючи наведені вище норми права та обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу підйомної допомоги у зв'язку з переїздом до нового місця служби та стягнення підйомної допомоги. Відповідач протиправної бездіяльності не допустив, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а відтак суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище приходжу до переконання про те, що у адміністративному позові слід відмовити.
У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України “Про судовий збір».
Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, суд відмічає, що такий у відповідності до ст. 233 КЗпП України не пропущено, адже позивач звільнений із військової служби 26.03.2025, а позов подано до суду 11.04.2025.
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У адміністративному позові ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.10.2025.
Суддя М. І. Садова