Іменем України
30 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1768/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування акта, -
08.09.2025 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним рішення Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.07.2025 № 14/35-6207 щодо відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та скасувати це рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з 2014 року та отримувачем пенсії за вислугу років по лінії МВС України з 01.01.2007, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
Також позивач є батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про смерть, яке видане Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_1 від 24.06.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Україна, Донецька область, Волноваський район, село Старомайорське.
17 липня 2025 року позивач особисто звернувся до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про надання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України, до якої додав перелік наявних документів.
Заява прийнята уповноваженою особою ЦНАП, про що був виданий опис документів, що надано до ЦНАП суб'єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги від 17.07.2025.
Листом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.08.2025 № 109-109/11-923-1452 позивачу повідомлено про відмову в задоволенні його заяви про надання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України з посиланням на рішення Управління соціальної та ветеранської політики цієї державної адміністрації від 18.07.2025 № 14/35-6207 щодо відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зі змісту цього рішення вбачається, що посадовці Управління соціальної та ветеранської політики визначали позивача як особу, на яку поширюється чинність п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в той час як, на думку позивача, на нього поширюється чинність пункту 6 частини 1 статті 10-1 цього Закону, тобто, приймаючи рішення щодо заяви позивача, застосували норму цього Закону, яка
не поширюється на позивача.
Відповідно до частини четвертої цієї статті 10-1 цього Закону підставою для надання членам сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, статусу члена сім'ї загиблого Захисника України є довідка про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видана командиром військової частини Збройних Сил України.
Копію такої довідки, а саме довідку командира військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України від 07.08.2024 про безпосередню участь сина позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме про його безпосередню участь у бойових діях, позивач надав до ЦНАПУ разом із своєю заявою, про що свідчить вказаний опис переданих мною документів до цієї заяви, а оригінал цієї довідки зберігається в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім цього, у своєму рішенні про відмову в наданні названого статусу відповідач послався на пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», в той час як у чинній постанові Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 «Про порядок виготовлення та видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів», пункту 7 не існує.
Також, у своєму рішенні відповідач послався на пункт 11 постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2024 № 1171, в той час як чинна постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2024 № 1171 «Про внесення 10 деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо уточнення процедури надання особам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та членів сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України», пункт 11 не містить.
Крім цього, відповідач пов'язав свою відмову у задоволенні заяви позивача тільки з відсутністю правовстановлюючих документів, а саме: висновку ВЛК про причинний зв'язок смерті сина позивача - ОСОБА_2 та додатку 6 до Порядку, виданого на прізвище батька, ОСОБА_1 .
Однак, відповідно до чинного підпункту 5 пункту 4 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2024 p. № 416 ) підставою для надання заявникам статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є: 5) для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону: свідоцтво про смерть; довідка за формою згідно 3 додатком 1, видана Мінветеранів.
Тобто підставою для надання позивачу як батькові військовослужбовця, який загинув при безпосередньої участі у бойових діях, є тільки свідоцтво про смерть та довідка за формою згідно 3 додатком 1, виданої Мінветеранів i не потребується висновок ВЛК про причинний зв'язок смерті сина позивача і не потребується додатку 6 до Порядку, про що зазначено у названому оскарженому рішенні.
Вказане рішення відповідача вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у сумі 968,96 грн за подання позовної заяви до Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування акта.
Ухвалою суду від 20.10.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування акта відмовлено.
Ухвалою суду від 29.10.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування акта відмовлено.
24.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено таке.
17.07.2025 позивач звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) із заявою про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника України.
Рішенням відповідача від 18.07.2025 №14/35-6207 позивачу було відмовлено в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії і їх соціальний захист», виходячи з наступного.
Син позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав в місті Києві, 28.08.2023 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», що підтверджується інформацією викладеною позивачем у позовній заяві.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 07.08.2024 №291/5037 син позивача в період 11.04.2024 по 13.06.2024 дійсно брав участь у них. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії і їх соціальний захист» (далі - Закон).
У позовній заяві позивач посилається на протиправність відмови відповідача у встановлені статусу члена сім ї загиблого згідно з пунктом 6 частини 1 статті 10-1 Закону, а саме: позивач відносить себе до членів сім'ї осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Разом з тим, як вже зазначалось, ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації, мав військове звання - лейтенант, займав посаду командира 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , а отже був військовослужбовцем Збройних Сил України.
З огляду на вказане, до спірних правовідносин має застосовуватись пункт 5 частини першої статті 10-1 Закону: сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Зміст цього пункту охоплює сім'ї військовослужбовців (у тому числі мобілізованих), які загинули під час виконання завдань із відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. №740 затверджено Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 4 Порядку підставою для надання заявникам статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є: для заявників з числа членів сімей осіб (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1Закону: свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти) або померла внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), у складі якої особа, що загинула (померла), брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або довідка (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - у разі, коли військову частину (орган, підрозділ) розформовано; постанова (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (крім випадків, коли особа пропала безвісти).
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04.11.2024 у справі 761/41286/24 було встановлено факт смерті ОСОБА_2 , яка настала в селі Старомайорське, Волноваського району, Донецької області, Україна, при виконанні бойового завдання в умовах воєнного стану.
Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Беручи до уваги, що позивачем, в порушення норм пункту 4 Порядку, не надано документів, а саме: додатку 1 та постанови (рішення) відповідної військово-лікарської комісії, правових підстав для встановлення позивачу статусу члена сім'ї загиблого Захисника - не було. Відтак, дії відповідача під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову - відсутні.
З огляду на наведене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
26.09.2025 позивачем надано письмові пояснення, в яких зокрема зазначено, що пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України №912/з29 від 23.06.2022 встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій. Своєю постановою від 27.06.2024 у справі № 560/15702/23 Верховний Суд визнав це Окреме доручення джерелом права й актом його застосування. Пункт 5 Порядку № 740 не потребує надання постанови (рішення) відповідної військово - лікарської комісії особам з числа членів сім'ї. Крім цього, ця постанова (рішення) комісії надається для встановлення причинного зв'язку загибелі військовослужбовця, який не зникав безвісти, його особистість була встановлена та який знаходився на підконтрольній Україні території. Син позивача зник безвісти і його місцезнаходження до цього часу не встановлено, тіло не знайдено, тому висновок ВЛК в таких випадках не надається, а відповідач має керуватися судовим рішенням.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи з фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , картки платника податків, довідки від 17.07.2025 № 3010-7002265510 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення серії НОМЕР_7 .
Позивач є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 .
Згідно із витягом із наказу начальника Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 25.08.2023 № 269 лейтенанта ОСОБА_2 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду слухача курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації центру підвищення кваліфікації.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.04.2024 № 104 лейтенанта ОСОБА_2 , який відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», призначеного наказом командувача Військово-Морських Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.04.2024 № 149 на посаду командира взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_9 , який прибув 11.04.2024 з військової частини НОМЕР_10 .
21.06.2024 за вих. № 06/8383 ІНФОРМАЦІЯ_7 направлено ОСОБА_3 сповіщення сім'ї № 450, в якому зазначено, що її чоловік, старший лейтенант ОСОБА_2 1981 р.н. зник безвісти 13.06.2024 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області, це сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг у встановленому законодавством порядку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2024 у справі № 761/41286/24, яке набрало законної сили 05.12.2024, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, місце народження: м. Луганськ, Україна, РНОКПП НОМЕР_11 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Старомайорське, Волноваського району, Донецької області, Україна при виконанні бойового завдання в умовах воєнного стану.
Згідно із наказом командувача військово-морських сил ЗСУ від 11.06.2025 № 401 відповідно до пунктів 7 та 247 Положення про проходження громадянами України військової служби з Збройних Силах України старшого лейтенанта ОСОБА_2 , колишнього командира взводу морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , який перебував у розпорядженні командувача Військово - Морських Сил Збройних Сил України виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку із загибеллю із 14 червня 2024 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24.06.2025 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 42 років, про що 11.03.2025 складено відповідний актовий запис № 75, місце смерті Україна, Донецька область, Волноваський район, с. Старомайорське.
В акті № 185/1058 службового розслідування щодо зникнення безвісти лейтенанта ОСОБА_2 визначено вважати підтвердженим факт зникнення безвісти, за особливих обставин лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командира І взводу морської піхоти І роти морської піхоти НОМЕР_12 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , що сталися під час виконання обов'язків військової служби, 13.06.2024 близько 04:41 у районі населеного пункту Старомайорське, Донецької області, під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, факт зникнення безвісти не пов'язаний із вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком перебування в алкогольному чи наркотичному сп'янінні, не є наслідком навмисного заподіяння собі ушкодження, загибелі військовослужбовця не було встановлено. В момент зникнення безвісти лейтенант ОСОБА_2 знаходився у засобах індивідуального захисту (бронежилет та кевларовий шолом).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 10.09.2024 № 1286 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти лейтенанта ОСОБА_2 » визначено вважати, що факт зникнення безвісти, за особливих обставин під час виконання завдань із захисту Батьківщини, військовослужбовця НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , а саме лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командира І взводу морської піхоти І роти морської піхоти НОМЕР_12 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , мав місце внаслідок збройної агресії російської федерації 13.06.2024 близько 04:41 під час штурмових дій в районі виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайорське, Донецької області; визнати лейтенант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командир І взводу морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , безвісти зник, за особливих обставин під час виконання завдань із захисту Батьківщини.
Згідно із довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданою військовою частиною НОМЕР_4 , від 07.08.2024 № 191/5037, лейтенант ОСОБА_2 , командир взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно в період з 11.04.2024 по 13.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, Бериславський район, Тягиньска сільська ТГр, п.н. Тягинка, Донецька область, Волноваський район, Великоновосілківська селищна ТГр, н.п. Старомайорське.
17.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до АО Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про надання адміністративної послуги «Встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, видача посвідчення/довідки, продовження строку дії посвідчення (вклеювання бланка-вкладки)», № справи 72138-0098588825-452-12.
В описі документів зазначено «прийнято на вимоги, відсутня довідка на батька про безпосередню участь ОСОБА_2 », термін виконання - 18.08.2025.
18.07.2025 Управлінням соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято рішення № 14/35-6207 щодо відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішення обґрунтовано тим, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , звернувся до ЦНАПу Шевченківського району м. Києва із заявою та пакетом документів щодо отримання статусу особи, на яку поширюється чинність п. 5 ч. 1 ст.10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту». Зазначену заяву та копії документів було передано ЦНАПом до управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 18.07.2025. Керуючись п.5 ч.1 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» (із змінами), пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2024 № 1171, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту» у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а саме: висновку ВЛК про причинний зв'язок смерті сина, ОСОБА_2 , додатку 6 до Порядку, виданого на прізвище батька, ОСОБА_1 .
Листом від 28.08.2025 № 109-109/П-923-1452 Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрації повідомила позивача з посиланням на п.5 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що за інформацією, наданою управлінням соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, 17.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до ЦНАПУ Шевченківського р-ну м. Києва із заявою та пактом документів щодо отримання статусу особи, на яку поширюється чинність п.5 ч.1 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту». Зазначену заяву та копії документів, а саме: паспорта, картки платника податків, довідки ВПО, свідоцтва про народження сина, ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть сина, ОСОБА_2 , рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2024 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 07.08.2024 № 291/5037, видану лейтенанту ОСОБА_2 , витягу з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» було розглянуто та опрацьовано. Рішенням Управління від 18.07.2025 № 14/35-6207 ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, передбачених вищезазначеними нормативно - правовими документами, а саме: висновку ВЛК про причинний зв'язок смерті сина, ОСОБА_2 , додатку 6 до Порядку, виданого ОСОБА_1 . Для отримання відсутніх документів необхідно особисто звернутися із заявою та документами до: 1) Центральної ВЛК ЗСУ МО України; 2) ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Листом від 14.10.2025 вих. № 548/6/25/26 Центральна військово - лікарська комісія ЗСУ повідомила позивача, що ІНФОРМАЦІЯ_10 (вих.№ 1541/3098 від 05.08.2025) розглянуто питання встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 та прийняло рішення відповідно до вимог підпункту «а» пункту 21.5 глави ІІ Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, у формулюванні «СМЕРТЬ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ». Рішення ЦВЛК ЗС України оформлено електронним протоколом засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 12.09.2025 № 2025-0912-1101-4394-0. Паперові копії електронного протоколу засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 12.09.2025 № 2025-0912-1101-4394-0 будуть направлені у разі надання актуальної адреси для листування на території неокупованої України.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України (частина перша статті 2 Закону № 3551).
Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 10-1 Закону № 3551).
Відповідно до частини п'ятої статті 10-1 Закону № 3551 до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.
Щодо доводів позивача про розповсюдження на нього дії пункту 6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551, суд зазначає таке.
Відповідно до положень частини першої статті 10-1 Закону № 3551 до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:
5) сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
6) сім'ї осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно із частиною четвертою статті 10-1 Закону № 3551 підставою для надання членам сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є довідка про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими така особа брала безпосередню участь у здійсненні зазначених заходів.
Таким чином, пункти 5 та 6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551 застосовні до членів сімей осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Проте пункт 5 стосується членів сімей військовослужбовців (та інших категорій, визначений пунктом 5), яким був син позивача ОСОБА_2 , а пункт 6 - членів сімей інших осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні зазначених заходів у взаємодії з військовими частинами (органами, підрозділами) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів.
Таким чином, відповідач правомірно керувався при розгляді заяви позивача положеннями пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону № 3551.
Згідно із частинами шостою - восьмою статті 10-1 Закону № 3551 члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого встановлювати статус сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
У такій заяві зазначаються відомості, необхідні для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не володіє такими відомостями (документами), орган, уповноважений встановлювати статус сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) орган, уповноважений встановлювати статус сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 затверджено Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (далі - Порядок № 740), який визначає процедуру надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Згідно з положеннями пункту 2 Порядку № 740 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
2) заявник - член сім'ї загиблої (померлої) особи, зазначений в частині четвертій статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон), його законний представник або уповноважена особа, яка звертається за наданням статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;
4) надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України - публічна (електронна публічна) послуга, що надається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, за результатами розгляду якої приймається рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону (пункт 3 Порядку № 740).
Пунктом 5 Порядку № 740 визначено, що для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника заяву:
у паперовій формі за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника безпосередньо місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики, у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв'язку або через центр;
в електронній формі заявниками з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону, засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 740 заява у паперовій формі подається заявником за формою згідно з додатком 2.
Під час подання заяви для перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, та реєстраційного номера облікової картки платника податків пред'являється паспорт громадянина України/тимчасове посвідчення громадянина України (для громадян України), паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про звернення за визнанням особою без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства), та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України.
У разі надсилання заяви засобами поштового зв'язку до початку впровадження електронного кабінету для перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, та реєстраційного номера облікової картки платника податків додаються копії документів, зазначених в абзаці другому цього пункту.
У разі подання заяви у паперовій формі працівник місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики або адміністратор центру на вимогу заявника складає заяву в електронній формі, друкує її та надає заявнику для перевірки та підписання.
До заяви за наявності додаються копії (скановані копії):
документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти заявника, оформленого відповідно до вимог законодавства (у разі звернення законного представника або уповноваженої особи);
довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
повного витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», сформованого засобами Порталу Дія не пізніше ніж за п'ять календарних днів до моменту заповнення заяви;
документів, визначених пунктом 4 цього Порядку.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 740 заява у паперовій формі з необхідними документами приймається адміністратором центру виключно з формуванням електронної справи та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після її формування через електронний кабінет передається до місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника.
У разі відсутності технічної можливості передати заяву з необхідними документами через електронний кабінет вона не пізніше наступного робочого дня після її прийняття передається до місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника у паперовій формі.
Рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі) (пункт 13 Порядку № 740).
Згідно із пунктом 16 Порядку № 740 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі:
1) якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині четвертій статті 10-1 Закону;
2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених пунктом 14 цього Порядку;
3) подання неправдивих відомостей;
4) виявлення підробок у поданих документах;
4-1) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;
6) коли причина смерті внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, не пов'язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Рішення місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, прийняте за результатами розгляду заяви, може бути оскаржене відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України видається за бажанням заявника відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 579 (пункт 19 Порядку № 740).
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов наступного.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 4 Порядку № 740 підставою для надання заявникам статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є:
для заявників з числа членів сімей осіб (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону:
свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;
документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти) або померла внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), у складі якої особа, що загинула (померла), брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або довідка (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - у разі, коли військову частину (орган, підрозділ) розформовано;
постанова (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (крім випадків, коли особа пропала безвісти).
Позивачем разом з заявою було надано свідоцтво про смерть, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2024 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 07.08.2024 № 291/5037.
Оскаржуване рішення від 18.07.2025 № 14/35-6207 обґрунтовано відсутністю правовстановлюючих документів, а саме: висновку ВЛК про причинний зв'язок смерті сина, ОСОБА_2 , додатку 6 до Порядку, виданого на прізвище батька, ОСОБА_1 .
Такі висновки відповідачем зроблено, керуючись п.5 ч.1 ст.10-1 Закону № 3551, пунктом 7 постанови КМУ від 12.05.1994 № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», пунктом 11 постанови КМУ від 15.10.2024 № 1171.
Щодо доводів позивача про відсутність у постанові КМУ від 12.05.1994 № 302 пункту 7 є помилковими, суд зазначає, що безпосередньо постанова КМУ від 12.05.1994 № 302 «Про порядок виготовлення та видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів» дійсно пункту 7 не містить, разом з тим, такий пункт є в Порядку виготовлення та видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України
від 12 травня 1994 р. № 302(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 16 травня 2025 р. № 579), а саме:
«Членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону, та членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону, за їх бажанням видається посвідчення члена сім'ї загиблого, посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України відповідно.
Дітям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 і статті 10-1 Закону, видається посвідчення члена сім'ї загиблого, посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України відповідно, а після досягнення ними 18-річного віку у посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, який продовжує строк дії посвідчення на наступний рік за умови їх належності до категорій осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 і статті 10-1 Закону.
Нагрудний знак особам, зазначеним у цьому пункті, не видається».
Тобто відповідачем допущено помилку при оформленні оскаржуваного рішення в частині посилання на положення нормативно - правового акта, яка сама по собі не є підставою для скасування акта індивідуальної дії, не впливає на його суть.
Разом з тим, оскаржуване рішення вмотивоване відсутністю додатку 6 до Порядку, виданого на прізвище батька, ОСОБА_1 .
Зі змісту рішення неможливо встановити, додаток 6 до якого саме Порядку, виданий на прізвище заявника ОСОБА_1 , не наданий позивачем, що свідчить про необґрунтованість рішення та його невідповідність критеріям, визначеним пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 2 КАС України.
При цьому підпункт 4 пункту 4 Порядку № 740 не містить чітко визначених вимог щодо надання заявником додатку 6 до будь-якого Порядку, виданого на прізвище заявника, а
довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 07.08.2024 № 291/5037, надання якої передбачено наведеною нормою, позивачем надано.
Крім того, оскаржуване рішення вмотивоване відсутністю висновку ВЛК про причинний зв'язок смерті сина, ОСОБА_2 .
З цього приводу суд зазначає, що у відповідності до підпункту 4 пункту 4 Порядку № 740 постанова (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії має бути надана заявником за виключенням випадків, коли особа пропала безвісти.
Судовим рішенням у справі № 761/41286/24, яке надавалося позивачем відповідачеві, встановлено факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , і таке судове рішення не є тотожним рішенню про визнання особи безвісно відсутньою.
Разом з тим, зі змісту наданого судового рішення вбачається, що ОСОБА_2 вважається зниклим без вісти за особливих обставин.
Так, у мотивувальній частині судового рішення у справі № 761/41286/24 зазначено таке:
«…Згідно витягу з наказу №104 від 11.04.2024 командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_4 , старший лейтенант ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено на посаду командира взводу морської піхоти Військової частини НОМЕР_4 (копія наявна в матеріалах справи).
З наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 10.09.2024 року №1286 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти лейтенанта ОСОБА_2 » стало відомо, що 13.06.2024 близько 04 год. 41 хв. під час ведення штурмових дій в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , при виконанні бойового розпорядження військової частини НОМЕР_4 , в результаті влучання по оборонним позиціям з крупнокаліберної артилерії ворога, перестав виходити на зв?язок та зник безвісти за особливих обставин військовослужбовець НОМЕР_3 батальйону морської піхоти НОМЕР_4 , лейтенант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командир 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_13 . Заходи по пошуку зниклого безвісти військовослужбовця результату не дали. Цим наказом також встановлено вважати, що факт зникнення безвісти за особливих обставин під час виконання завдань із захисту Батьківщини, військовослужбовця НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , а саме лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командира 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , мав місце внаслідок збройної агресії російської федерації 13.06.2024 близько 04.41 під час штурмових дій в районі виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайорське Донецької області.
25.06.2024 слідчим Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України за фактом зникнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який являється військовослужбовцем та виконував бойове завдання поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької області, де зник безвісти 13.06.2024 (копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12024100100002707 від 25.06.2024 наявна в матеріалах справи).
Відповідно до листа Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України №32792-2024 від 03.10.2024 року стало відомо про те, що місцезнаходження мого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не встановлено та інформації про його перебування в полоні не отримано, що свідчить про його загибель при вказаних подіях та обставинах (копія наявна в матеріалах справи).
Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується названим наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 10.09.2024 року №1286 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти лейтенанта ОСОБА_2 та названим листом Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України №32792-2024 від 03.10.2024 про відсутність інформації тодо його місцезнаходження або інформації щодо перебування в полоні.
Як вбачається зі сповіщення сім'ї №13/22.06_ від 22.06.2022 ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 31.05.2022 зник безвісті поблизу населеного пункту Комишуваха Луганської області .
Разом з цим факт смерті (загибелі) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рахується в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісті за особливих обставин за №20240725-2094 (копія Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин наявна в матеріалах справи)…».
Тобто, при належному дослідженні змісту наданих позивачем документів, відповідач мав зробити висновок, що син позивача ОСОБА_2 є особою, зниклою безвісти за особливих обставин, тому надання постанови (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 740 не вимагається.
Також суд зауважує, що підстави для відмови у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначені пунктом 16 Порядку № 740, і оскаржуване рішення не містить посилань на конкретний підпункт зазначеної норми як на підставу для відмови у наданні відповідного статусу.
Така підстава як «відсутність правовстановлюючих документів» відсутня у переліку, визначеному пунктом 16 Порядку № 740.
Зазначені обставини свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, визначеним пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для його скасування.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає, що позивач просить визнати протиправним рішення Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.07.2025 № 14/35-6207 щодо відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та скасувати це рішення, і не заявляє вимог зобов'язального характеру.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне здійснити коригування обраного позивачем способу захисту з виходом за межі позовних вимог та:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.07.2025 № 14/35-6207 щодо відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та скасувати це рішення;
- зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2025 року про надання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з коригуванням судом належного способу захисту порушених прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відстрочено сплату судового збору у сумі 968,96 грн за подання позовної заяви до Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування акта.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги належать до задоволення, судовий збір у розмірі 968,96 грн належить до стягнення на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (Україна, 01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 5, код ЄДРПОУ 37470057) про визнання протиправним та скасування акта - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.07.2025 № 14/35-6207 щодо відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2025 року про надання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.) на користь Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська