про закриття провадження у справi
30 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/1125/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мотозаводець-6» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мотозаводець-6» (далі - позивач, ОСББ «Мотозаводець-6») до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, здійснену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 19 серпня 2013 року № КВ143132310144.
Позовні вимоги ОСББ «Мотозаводець-6» мотивовані тим, що 09 жовтня 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Скрипка О. І. в межах розгляду цивільної справи № 754/13450/17 за позовом ОСББ «Мотозаводець-6» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, стягнення орендної плати, суми трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, прийняла до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ «Мотозаводець-6» про визнання за ОСОБА_1 права власності на 57/100 частки нежитлового приміщенім № 444, що знаходиться у восьмому під'їзді по АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 кв. м та про зобов'язання ОСББ «Мотозаводець-6» внести зміни в пункт 3 договору оренди від 01 червня 2001 року № 5 і зменшити площу орендованого приміщення, визначивши її у розмірі 19,87 кв. м.
16 листопада 2018 року при написанні відзиву на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСББ «Мотозаводець-6» серед доданих документів було виявлено і досліджено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 19 серпня 2013 року № КВ143132310144, на яку ОСОБА_1 посилається як на законну підставу добудови (реконструкції) і яка, як виявилося, містить в собі дані про порушення ОСОБА_1 вимог містобудування, які з невідомих причин не були виявлені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва при реєстрації цієї декларації.
Реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 серпня 2013 року № КВ143132310144 порушує законні права та інтереси співвласників багатоквартирного будинку, які на підставі статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» наділені виключною компетенцією на загальних зборах вирішувати питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, фізичним і юридичним особам.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху з причин пропуску позивачем процесуального строку звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2019 року відмовлено адвокату Лазаренко Т. В. у задоволенні клопотання про призначення судового засідання у справі № 640/1125/19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2019 року встановлено ОСББ «Мотозаводець-6» десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду або клопотання про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними у порядку, передбаченому статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, які подати безпосередньо до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва (адреса: 01051, м. Київ, вул. П. Болбочана, 8, корпус А). Здійснити розгляд клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення позову без розгляду за результатами виконання ОСББ «Мотозаводець-6» цієї ухвали суду. Попереджено ОСББ «Мотозаводець-6» про наслідки, передбачені частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання відповідного клопотання та у разі не визнання судом причин пропущення строку звернення до суду поважними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
У відзиві на позовну заяву ДАБІ зазначила, що відповідач відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, зареєструвала подану замовникам будівництва - ОСОБА_1 декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлового приміщення № 444 по просп. Маяковського, 5 (літ. А) у Деснянському районі м. Києва» від 02 серпня 2013 року № КВ 083132140362. Враховуючи те, що за результатами перевірки повноти даних вказаних в декларації підстав для повернення такої декларації на доопрацювання не було, Інспекція зареєструвала подану замовником - ОСОБА_1 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлового приміщення № 444 по просп. Маяковського, 5 (літ. А) у Деснянському районі м. Києва» від 19 серпня 2013 року № КВ 143132310144. При реєстрації оскаржуваної декларації про готовність об'єкта до експлуатації Інспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначило, що 29 вересня 1993 року, протоколом № 16 зборів уповноважених членів ЖБК «Мотозаводець-6» прийнято рішення щодо здачі в оренду вільних площ у будинку для часткового вирішення фінансових питань. Право щодо здачі в оренду вільних площ та укладення договорів, цим же протоколом, було покладено на Правління ЖБК та його голову.
При здачі в оренду вільних площ, правління, враховувало побажання співвласників, орієнтувалося на облаштування максимальних зручностей для мешканців, оскільки в 1993 році поблизу будинку № 5 не було жодної продуктової точки, що створювало незручності мешканцям. Вільні площі у будинку також здані під перукарню, ательє, під продуктовий магазин.
За письмовою згодою співвласників під'їзду № 8 прийнято рішення щодо облаштування в ньому продовольчого магазину. Таке погодження мешканців будинку було надано не для визначеного орендаря, а саме для розміщення продовольчого магазину.
Згідно з поповерховим планом, виготовленим Київським міським БТІ, спірні приміщення раніше не мали статусу нежитлових, а фактично були допоміжними: додатковий прохід, площею 18,4 кв. м; тамбур, площею 6,9 кв. м; комора, площею 10,6 кв. м.
01 червня 2001 року, між ОСОБА_1 і ЖБК «Мотозаводець-6», згідно з протоколом правління № 20, укладено довгостроковий договір оренди нежитлового приміщення № 5, площею 35,9 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 49 років.
Тобто це ті самі допоміжні приміщення, на облаштування яких у позивача не вистачало фінансування.
ОСОБА_1 взяла в оренду вказані приміщення, інвестувала в нього кошти з метою розміщення продовольчого магазину. Позивач, підписавши цей договір, надав третій особі право проводити необхідну реконструкцію, переобладнання тощо. Одночасно з укладенням договору, 01 червня 2001 року, позивач окремим листом додатково надав свою згоду третій особі на добудову, перебудову та реконструкцію приміщення та виконання поліпшення з облаштуванням вхідної групи під магазин відповідно до договору оренди.
Тому доводи позивача, що третя особа без погодження здійснила самовільну реконструкцію частини приміщення, шляхом добудови приміщення спростовуються вищевикладеними фактами та наявними доказами.
Додатковою угодою від 15 липня 2012 року № 2 до договору оренди № 5 і повідомлення орендодавця від 15 липня 2012 року, ОСББ «Мотозаводець-6» уповноважило ОСОБА_1 на оформлення дозвільної і проектної документації по реконструкції та об'єднанню групи приміщень, у тому числі і орендованих.
Генеральним проектувальником, що розробляв проект є ТОВ «Українська будівельна спілка» (далі - ТОВ «УБС»). У 2012 році, ТОВ «УБС» на замовлення ОСББ «Мотозаводець-6», (в особі Лисенко Н. Д., як уповноваженої за договором) розробило проект «Реконструкції нежитлового приміщення № 444 по просп. В. Маяковського, 5 (Літ. А) у Деснянському районі м. Києва».
Листом від 06 березня 2013 року № 54 ОСББ «Мотозаводець-6» повідомив відповідача про те, що не заперечує проти реконструкції приміщення.
Станом на 19 серпня 2013 року роботи по реконструкції з об'єднанням нежитлових приміщень №№ 377, 378, 379 та 444 у відповідності до проекту були завершені.
По результатам проведених робіт, Київським міським бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видана Довідка № 3617 НЖ-2013 про показники об'єкта нерухомого майна (замовник довідки - ОСОБА_1 ).
Відповідно до протоколу правління ОСББ «Мотозаводець-6» від 26 листопада 2011 року № 48, яким погоджена заява позивача щодо перерахунку орендної плати без нарахування оренди на площу, яка була добудована, за власний рахунок позивачем, відповідач визнав факт добудови з реконструкцією орендованого приміщення.
До цих приміщень загальною площею 218,1 кв. м. входить і приміщення, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності і приміщення, які належать ОСББ.
Тому вказівка в декларації, як замовника ОСОБА_1 була логічною, з огляду на те, що проводилось об'єднання власних та орендованих приміщень в одне.
Приміщення, які прийняті в експлуатацію згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 серпня 2013 року №КВ143132310144 - відповідають розробленому та погодженому Проекту, який замовлявся позивачем.
Декларація про готовність об'єкта до експлуатації оформлена у відповідності до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, а тому підстав для задоволення позову ОСББ «Мотозаводець-6» немає.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Відповідно до протоколу від 29 вересня 1993 року № 16 зборів уповноважених членів ЖСК «Мотозаводець-6» прийнято рішення щодо здачі в оренду вільних площ у будинку для часткового вирішення фінансових питань.
01 червня 2001 року між ОСОБА_1 та Житлово-будівельним кооперативом «Мотозаводець-6», згідно з протоколом правління № 20, укладено довгостроковий договір оренди нежитлового приміщення № 5, площею 35,9 кв. м (далі - Договір), яке розташоване за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 5, строком на 49 років.
ОСОБА_1 отримала від позивача дозвіл на добудову перебудову та реконструкцію приміщення та виконання поліпшення з облаштуванням вхідної групи під магазин за адресою: просп. Маяковського, 5, 8-ий під'їзд, яке надане в оренду згідно з договором від 01 червня 2001 року.
Згідно з додатковою угодою від 15 липня 2012 року № 2 до Договору і повідомлення орендодавця від 15 липня 2012 року, ОСББ «Мотозаводець-6» уповноважило ОСОБА_1 на оформлення дозвільної та проектної документації по реконструкції та об'єднанню групи приміщень, у тому числі і орендованих, площею 46,4 кв. м. з наступним введенням в експлуатацію та одержанням декларації про готовність будівельних робіт.
У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна спілка» на замовлення ОСББ «Мотозаводець-6», (в особі Лисенко Н. Д., як уповноваженої за договором) розробило Проект Реконструкції нежитлового приміщення № 444 по просп. В. Маяковського, 5 (Літ. А) у Деснянському районі м. Києва.
Згідно з листом від 06 березня 2013 року № 54 ОСББ «Мотозаводець-6» не заперечує проти реконструкції приміщення № 444, що знаходиться в оренді ОСОБА_1 на підставі договору від 01 червня 2001 року.
Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 серпня 2013 року № КВ143132310144 нежитлове приміщення № 444 по просп. Маяковського, 5 у Деснянському районі м. Києва побудоване 12 березня 2013 року.
Відповідач листом від 30 грудня 2018 року № 10126-86/30/2102/2-ДС повідомило, що відповідно до статты 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року за № 466, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала подані замовником будівництва - ОСОБА_1 наступні декларації про початок виконання будівельних робіт:
- «Реконструкція з об'єднанням нежитлових приміщень № 377, 378, 379 (літ. А) по просп. Маяковського, 5 у Деснянському районі м. Києва» за № КВ 083130700037 від 12 березня 2013 року;
- «Реконструкція нежитлового приміщення № 444 (літ. А) по просп. Маяковського, 5 у Деснянському районі м. Києва» за № КВ 083132140362 від 2 серпня 2013 року.
У подальшому, відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року за № 461, Інспекція зареєструвала подані замовником наступні декларації про готовність об'єкта до експлуатації:
- «Реконструкція з об'єднанням нежитлових приміщень №№ 377, 378, 379 (літ. А) по просп. Маяковського, 5 у Деснянському районі м. Києва» за № КВ 143131140250 від 24 квітня 2013 року;
- «Реконструкція нежитлового приміщення № 444 (літ. А) по просп. Маяковського, 5 у Деснянському районі м. Києва» за № КВ 143132310144 від 19 серпня 2013 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України:
- адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
- суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначені у статті 19 КАС України.
Вказане свідчить, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 815/4789/16.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, розташованого за адресою: нежитлове приміщення № 444 (літ. А) по просп. Маяковського, 5 у Деснянському районі м. Києва», здійсненої за заявою ОСОБА_1 .
Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Судом установлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року у справі № 754/13450/17 відмовлено у задоволенні позову ОСББ «Мотозаводець-6» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, стягнення орендної плати, суми трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань та задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСББ «Мотозаводець-6» про визнання права власності на частку і визнано за ОСОБА_1 право власності на 57/100 частки нежитлового приміщення № 444, що знаходиться у восьмому під'їзді по АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 кв. м. та зобов'язано ОСББ «Мотозаводець-6» внести зміни до пункту 3 договору оренди від 01 червня 2001 року № 5 і зменшити площу орендованого приміщення, визначивши її у розмірі 19,87 кв. м.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 липня 2019 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 19 березня 2021 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року у нескасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року залишено без змін.
Отже, на момент звернення з цією позовною заявою, оспорення рішення відповідача про реєстрацію декларації в цьому випадку поглинається спором про речове право, а саме оформлення права власності на об'єкт нерухомості.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
До способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.
Суд звертає увагу, що позивач фактично оспорює декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.
Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третьою особою будівельних робіт, які порушують, на думку позивача, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних прав, у зв'язку із чим він звернувся до суду з відповідним позовом.
Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 16 червня 2022 року у справі №815/2573/17.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 815/7121/14 і від 13 червня 2018 року у справі № 816/421/17).
Отже, з огляду на те, що звертаючись до суду з цим позовом позивач просить скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вказаний спір не є публічно-правовим, адже був спрямований на захист саме цивільних прав та інтересів, а тому має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.
Керуючись статтями 238, 239, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мотозаводець-6» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль