30 жовтня 2025 року м. Київ № 320/47116/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов?язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на 01 січня 2023 року який складав 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також з обов?язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», виникли підстави для проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки станом на 01.01.2023 установлено новий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого обраховуються посадові оклади військовослужбовців, що призвело до збільшення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб. Проте, відповідач протиправно відмовив в оформленні такої довідки. На думку позивача, така позиція відповідача є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що і слугувало підставою для його звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Копію ухвали суду була направлена відповідачу до електронного кабінету підсистеми Електронний Суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 08.01.2025.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта.
Заявою позивач звернувся до відповідача про надання нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Листом відповідача від 29.04.2024 № 13/3351/с за наслідками розгляду заяви повідомлено про відсутність підстав для складання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спірним в цій справі є питання наявності підстав для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом.
Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
За наслідками розгляду цієї справи Верховний Суд сформулював наступні правові висновки:
«(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.»
Такі висновки були застосовані Верховним Судом і у постановах, зокрема але не виключно, від 22 березня 2023 року по справі № 340/10333/21, від 27 березня 2023 року справа №280/11480/21.
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, що розглядається, суд дійшов висновку, що в січні 2023 року відбулось підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний підготувати та надати довідку для перерахунку пенсії позивача із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
За таких обставин, відмова відповідача у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) є протиправною.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Оскільки за результатами розгляду заяви позивача відповідач не здійснив перерахунок розміру грошового забезпечення та не оформив і не надіслав до територіального органу Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання дій відповідача щодо відмови у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року протиправними та зобов'язати її видати.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність власних дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією наявною в матеріалах справи.
Відтак, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку, що сума судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на 01 січня 2023 року який складав 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.