ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" жовтня 2025 р. справа № 300/8768/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко Н.П., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення №092850023043 від 05.06.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно поданої заяви про призначення пенсії від 11.01.2024; зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до пункту “а» ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» з 11.01.2024 - дня звернення за призначенням пенсії, з урахуванням до стажу роботи за Списком №1 періоду з 02.04.2000 по 31.05.2001.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно прийнято рішення №092850023043 від 05.06.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», у зв'язку із недосягненням 50-річного віку. Також до її пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.04.2000 по 31.05.2001. Позивач зазначає, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії вона досягла відповідного пенсійного віку, визначеного пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та здобула необхідний загальний і пільговий страховий стаж для призначення пенсії за Списком №1. Вважає, що такі обов'язкові умови як необхідний вік та стаж роботи мають застосовуватись в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. Також зазначає, що позивачка не може подати до пенсійного органу уточнюючу довідку про пільговий стаж роботи, адже ТОВ ВКФ «Метл» ліквідоване, а документи підприємства не передані належним чином на зберігання в архів. Позивач стверджує, що її зайнятість в особливо шкідливих умовах праці у ТОВ ВКФ «Метл» підтверджують первинні документи за час роботи на підприємстві, а саме наказ №1Д/К від 05.04.2000 про прийняття ОСОБА_1 (та інших працівників) на роботу у ТОВ ВКФ «Метл» з ВАТ «Оріана» по переводу, наказ №50Д/к від 31.05.2001 про звільнення ОСОБА_1 (та інших працівників з 30.06.2001) з роботи по переводу у ЗАТ «Лукор» із зазначенням найменування посади та особовий рахунок на ОСОБА_1 . Посада позивача була належним чином проатестована та встановлена як пільгова за Списком №1 на підприємстві ТОВ ВКФ «Метл» згідно наказу про проведення атестації робочих місць №73 від 16.02.1999 заводу Каустик ВАТ «Оріана», результатами якого надано право користуватись та рахувати дійсними для працівників ЦМК заводу «Діанат» ТОВ ВКФ «Метл». Крім цього, розрахункові листки про нарахування позивачці заробітної плати, містять відомості про доплату за шкідливість, яка не виплачується працівникам, які зайняті на роботах із звичайними умовами праці. Вважає, що з усіх вище зазначених документів про роботу у ТОВ ВКФ «Метл» слідує, що характер умов праці позивачки не змінювався, вона весь час працювала за однією посадою - апаратник кристалізації, посада належним чином проатестована. Зазначає, що відповідач не надав оцінки представленим документам, а відмовив позивачу у призначенні пенсії з формальних підстав. Просить позов задовольнити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що заяву від 11.01.2024 про призначення пенсії за віком позивач подавала до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. У зв'язку із призначенням пенсій за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. За наслідками розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 17.01.2024, яке позивачем не оскаржується. Стверджує, що у матеріалах електронної пенсійної справи є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.06.2024 про відмову в призначенні пенсії, яке було ухвалено тільки за наслідком виконання рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2024 №2. Страховий стаж позивачки склав 30 років 8 місяців. За наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До стажу роботи за Списком № 1 також зараховано всі періоди. Звертає увагу, що у заявлених спірних правовідносинах право на пенсію на пільгових умовах для жінок настає після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Пільговий стаж позивачки за Списком №1 сумарно становить 05 років 06 місяців 17 днів, що не відповідає умові щодо необхідності мати пільговий стаж не менше 7 років 6 місяців. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.87).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
11.01.2024 ОСОБА_1 у віці 49 років звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.97).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №092850023043 від 17.01.2024 позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.100).
Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2024 №2 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 з 01.06.2001 по 30.04.2005, що дає право на призначення пільгової пенсії (а.с.104).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2024 №2 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 11.01.2024 та прийняло рішення від 05.06.2024 №092850023043, яким позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що вік заявниці на дату звернення становить 49 років 5 місяців 20 днів. Страховий стаж роботи становить 30 років 8 місяців 04 дні, з урахуванням кратності - 35 років 8 місяців 04 дні. Стаж роботи за Списком №1 становить 5 років 6 місяців 17 днів. За результатами повторного розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №1 зараховано період роботи з 20.12.1999 по 01.04.2000 згідно довідки № 219 від 09.11.2023, виданої адміністрацією AT “Оріана», період роботи з 01.06.2001 по 30.04.2005 згідно рішення Комісії №2 від 23.04.2024, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, період роботи з 01.05.2005 по 04.09.2006, згідно довідки №112 від 01.11.2023, виданої адміністрацією ТОВ “Карпатнафтохім». До страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.06.1995, зараховано всі періоди роботи (а.с.106).
Згідно розрахунку стажу роботи страховий стаж роботи позивача становить 30 років 8 місяців 04 дні, з урахуванням кратності - 35 років 8 місяців 04 дні. Стаж роботи за Списком №1 становить 5 років 6 місяців 17 днів (а.с.108, 13 зворот).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, особи зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (60 років), зокрема жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
До внесення змін Законом №213-VIII у статтю 13 Закону №1788-XII було визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону (55 років), на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Таким чином, Законом України від 02.03.2015 №213-VIII вимога щодо досягнення віку для жінок з 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правил поетапного збільшення показника вікового цензу.
Надалі Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-І “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Так, зокрема, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII), на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Згодом, 23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного Рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам …".
Таким чином, з 23.01.2020 (часу прийняття цього Рішення КСУ) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт “а» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення»,у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, та п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
При цьому, вказані закони містять розбіжності в умовах призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком №1, зокрема щодо вікового цензу, який у спірних правовідносинах складає 45 років за пунктом "а" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, та 50 років за п.1 ч.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Вирішуючи питання про те, який закон необхідно застосовувати до спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
При вирішенні цього спору, суд враховує принцип верховенства права, відповідно до якого, згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), саме людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Оскільки національне законодавство допустило неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №1, зокрема пункт "а" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, суд вважає за необхідне застосувати найбільш сприятливий для позивача підхід.
Тобто, у розглядуваній справі до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні є найбільш сприятливий для позивача, а саме пункт "а" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, положення якого визнано неконституційними.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача, наведені у відзивах на позов, зокрема стосовно того, що норми Закону України “Про пенсійне забезпечення» в частині призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №1 не підлягають застосуванню, та його положення застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 предметом конституційного контролю була, зокрема, стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» зі змінами внесеними Законом України №213, яка регламентувала призначення пенсій за віком на пільгових умовах, а також пенсій за вислугу років.
Згідно із змістом розрахунку стажу роботи позивача до її страхового стажу не зараховано період роботи з 02.04.2000 по 31.05.2001. Підстави неврахування цього періоду роботи до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 в оскаржуваному рішенні не зазначені.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.06.1995 позивач у спірний період (а.с.30):
- 02.04.2000 прийнята на роботу в ЦМК завод «Діанат» ТОВ ВКФ «Метл» по переводу на період оренди в цех з виробництва каустичної соди апаратником кристалізації відділення випарювання к533, 533 а по четвертому розряду, наказ №1 Д/к від 05.04.2000,
- 31.05.2001 звільнена з роботи у зв'язку із переводом до ЗАТ «Лукор», наказ від 31.05.2001 №50 Д/к.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі також - Порядок № 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, застосовуються якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року.
Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, передбачено посади робітників, керівників і спеціалістів підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижче зазначених виробництвах і роботах, зокрема, хлору, його сполук, хлорвінілу, його полімерів, сополімерів (позиція 1080А010, розділ 8 “Хімічне виробництво»).
Таким чином, посада, яку займала позивач в спірний період (апаратником кристалізації відділення випарювання), передбачена описаним вище Списками №1.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 383 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (надалі також - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
Отже, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до вказаного Порядку, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
В спірному випадку суд враховує наданий позивачем лист Об'єднаної організації профспілки «Карпатнафтохім» та сервісних служб від 28.02.2024 №04 зі змісту якого слідує, що ліквідатор ТОВ ВКФ «Метл» Агафонов О.Ю. зумів завершити процедуру ліквідації не здавши в архів всю документацію, яка велась під час договору оренди між ВАТ «Оріана» та ТОВ ВКФ «Метл». В 2017 році профком ВАТ «Оріана» виявив окремі частини покинутого архіву ТОВ ВКФ «Метл» в колишніх адміністративних приміщеннях заводу «Діамат». Ці документи були зібрані, перенесені в профком Об'єднаної організації профспілки ВАТ «Оріана» (13.06.2017 Об'єднана організація профспілки ВАТ «Оріана» перейменовано в Об'єднану організацію профспілки «Карпатнафтохім» та сервісних служб). На теперішній час в профкомі об'єднаної організації профспілки «Карпатнафтохім» зберігаються всі особові рахунки і розрахункові листки працівників, а також кадрова документація в 2-х томах, яка велась ТОВ ВКФ «Метл» в період оренди ЦМК завод «Діанат» (а.с.39).
За змістом ухвали Господарського суду міста Києва від 20.08.2007 в справі №23/742-б ліквідовано банкрута - ТОВ ВКФ «Метл» як юридичну особу у зв'язку із банкрутством (а.с.51).
Також в матеріалах справи наявні накази ТОВ ВКФ «Метл» від 05.04.2000 №1 Д/К, від 31.05.2001 №50 Д/к про прийняття на роботу та звільнення з роботи, зокрема ОСОБА_1 із зазначенням найменування посади (а.с.56-61).
В наказі ТОВ ВКФ «Метл» від 05.04.2000 №2 Д/к зазначено про те, що результати атестації робочих місць для підтвердження пільгового стажу по Списку №1 та №2, проведеної за наказом по заводу "Каустик" ВАТ "Оріана" №73 від 16.02.1999 та за показниками зайнятості працівників структурних підрозділів заводу "Діанат" ВАТ "Оріана" в шкідливих умовах і на підставі результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, рахувати дійсними для працівників Цілісного майнового комплексу заводу "Діанат" ТОВ ВКФ «Метл» до проведення чергової атестації, так як термін дії попередньої складає 5 років (а.с.50).
Крім того, згідно розрахункових листків за спірний період позивачу нараховувалася та виплачувалася надбавка за шкідливі умови праці (а.с.42-49).
З огляду на вищевикладене, не зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи апаратником кристалізації відділення випарювання у ЦМК заводу «Діанат» ТОВ ВКФ «Метл» з 02.04.2000 по 31.05.2001, з обґрунтувань, що спірний період роботи не підтверджений уточнюючою довідкою, є безпідставним, оскільки відповідальність проведення атестації робочих місць та оформлення уточнюючої довідки покладається на власника підприємства, а не працівника.
Відповідно, спірний період роботи позивача з 02.04.2000 по 31.05.2001 у Цілісному майновому комплексі завод «Діанат» ТзОВ Виробничо-комерційна фірма «Метл» підлягає до зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1.
Суд зазначає, що заява ОСОБА_1 від 11.01.2024 за принципом екстериторіальності розглядалася Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області та за результатами розгляду вищезазначеної заяви прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 17.01.2024 за №0092850023043.
В подальшому, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на виконання рішення Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2024 за №2, повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 11.01.2024 про призначення пенсії та 05.06.2024 прийняло рішення №0092850023043, яке є предметом оскарження в цій справі.
Встановлені судом обставини вказують на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.06.2024 за №092850023043 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому таке рішення належить скасувати.
Судом встановлено, що до 01.04.2015 позивачка працювала за посадою, яка є віднесеною до Списку № 1, що був чинним у відповідні періоди роботи позивачки до 01.04.2015.
За розрахунком пенсійного органу та згідно оскаржуваного рішення стаж роботи позивача за Списком №1 становить 5 років 06 місяців 17 днів (а.с.108).
Вік позивачки на дату її звернення за призначенням пенсії становив 49 років 5 місяців 20 днів, що підтверджується змістом оскаржуваного рішення та записом про дату народження позивачки у паспорті громадянина України (а.с.29, 106).
Згідно даних відповідача страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 08 місяців 04 дні, з урахуванням кратності - 35 років 08 місяців 04 дні, а також позивач має 5 повних років стажу за Списком №1 (без урахування спірного періоду). Відтак, пенсійний вік ОСОБА_1 підлягає зменшенню на 6 років 8 місяців від встановленого статтею 42 Закону №1788-XII для жінок 55-річного віку. Отже позивач станом на час звернення до пенсійного органу із заявою від 11.01.2024 набула право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 досягнувши 48 років і 4 місяці. Тобто, на час звернення із заявою про призначення пенсії від 11.01.2024 позивач набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи, що у позивача виникло право на призначення відповідної пільгової пенсії, ефективним захистом порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 11.01.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Підсумовуючи наведене вище, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.06.2024 №092850023043.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи за Списком №1 період роботи з 02.04.2000 по 31.05.2001 у Цілісному майновому комплексі завод «Діанат» ТзОВ Виробничо-комерційна фірма «Метл».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 11.01.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.