про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/24679/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Підприємства об"єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанови,
установив:
Підприємство об"єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Головні О.В. від 27 травня 2016 року у виконавчому провадженні №34656430, якою накладено арешт на Овочесховище №12 площею 1714,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир,вул. І. Гонти, 68, РНМ 5053205.
Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та докази, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Всупереч зазначеним нормам, позивач не долучає до позовної заяви докази звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини 1 цієї правової норми передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року установлено в розмірі 3028 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позову складає 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною 4 цієї правової норми у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно до частини 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що питання про залучення третіх осіб вирішується ухвалою суду за заявою, в якій зазначається, на яких підставах їх належить залучити до участі у справі.
Судом з позовної заяви встановлено, що розгляд такої може вплинути на права та інтереси ПрАТ "Плодовоовочевий комбінат".
Однак, усупереч частині 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідного окремого клопотання/заяви з обґрунтуванням залучення до участі у справі третьої особи ані до позовної заяви не додано, ані у самій позовній заяві (її прохальній частині) не заявлено.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлюється десятиденний строк.
Позивач оскаржує постанову від 27 травня 2016 року у виконавчому провадженні №34656430, якою накладено арешт на Овочесховище №12 площею 1714,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , РНМ 5053205. Водночас з цим позовом до суду звернувся лише 26 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку, визначеного статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження підстав пропуску такого строку позивач не надав.
Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вище наведене, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн на такі реквізити: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101, належним чином засвідчених доказів по справі, клопотання про залучення третьою особою ПрАТ "Плодовоовочевий комбінат" та заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву Підприємства об"єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Справа буде розглядатися (формуватися та зберігатися) в електронній формі.
Роз'яснити сторонами, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», за допомогою яких також можливо ознайомитися з матеріалами електронної справи.
Роз'яснити сторонам, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, а також у випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, підсистема «Електронний суд» в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис