29 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/17367/23
категорія 114000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави із позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо не приведення штатної чисельності працівників служби у справах дітей Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей";
- зобов'язати Романівську селищну раду Житомирського району Житомирської області привести штатну чисельність працівників служби у справах дітей Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
Обгрунтовано позовні вимоги тим, що протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у затвердженні штатної чисельності працівників служби у справах дітей меншої, ніж передбачено законодавством, призводить до неможливості належного соціального захисту дітей вразливих категорій, профілактики правопорушень серед дітей та інших послуг у сфері охорони дитинства.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що штатна чисельність служби у справах дітей Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області відповідає вимогам чинного законодавства.
У свою чергу, позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій стверджує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо приведення штатної чисельності відповідно до нормативів, установлених ст. 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини.
За інформацією Романівської селищної ради на території громади проживає 3827 дітей, штатна чисельність служби у справах дітей становить 3 осіб.
До Романівської селищної ради направлено листи від 24.09.2021 за №55- 90-1326вих21, від 29.11.2021 №55-90-2037вих21, від 17.02.2022 N?55-92- 442вих22 та 08.02.2023 за №55-93-315вих23 про усунення вказаного порушення та приведення штатної чисельності працівників служби у справах дітей Романівської селищної ради у відповідність до вимог Закону.
За результатами розгляду листів Романівською селищною радою надано відповіді, згідно яких питання приведення штатної чисельності працівників служби у справах дітей буде розглянуто при формуванні бюджету громади на 2022 рік та надходження нової статистичної інформації. Станом на 01.02.2023 штатна чисельність служби у справах дітей становить 3 штатні одиниці. При цьому, у Романівській селищній раді відсутні фінансові можливості для збільшення штатної чисельності працівників служби.
Відповідно до рішення Романівської селищної ради від 23.12.2022 року за №1145-35/22 «Про затвердження структури та штатної чисельності апарату Романівської селищної ради на 2023 рік», що знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Романівської селищної ради штатна чисельність служби у справах дітей з 2021 року не змінилась та становить 3 особи.
Позивач вважає, що вказане свідчить про бездіяльність відповідача та невиконання вимог Закону щодо забезпечення штатної чисельності працівників служби у справах дітей, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Закон України "Про охорону дитинства" визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Відповідно до статті 5 Закон України "Про охорону дитинства" основні засади охорони дитинства та державну політику у цій сфері визначає Верховна Рада України шляхом затвердження відповідних загальнодержавних програм.
Проведення державної політики щодо охорони дитинства, розробку і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері забезпечує Кабінет Міністрів України. Щорічно Кабінет Міністрів України звітує Верховній Раді України про стан демографічної ситуації в Україні, становище дітей та тенденції його змін у ході впроваджених соціально-економічних перетворень.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 23-1 Закону України "Про охорону дитинства" усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.
У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.
Порядок діяльності органів опіки та піклування з питань захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про охорону дитинства" діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Конституція України та Конвенція ООН про права дитини, а також Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" визначають правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
За інформацією Романівської селищної ради на території громади проживає 3827 дітей, штатна чисельність служби у справах дітей становить 3 осіб.
Відповідно до підпунктів 6, 8 пункту "б" частини 1 статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти; вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу, закладах професійної (професійно-технічної) освіти та утримання учнів спеціальних закладів освіти, про надання пільг на утримання дітей у пансіонах закладів освіти, а також щодо оплати харчування дітей у закладах освіти (групах подовженого дня).
Згідно з статтею 12 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.
Служба у справах дітей:
- бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів;
- оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом;
- оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Для здійснення функцій щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ, діяльність якого визначається в установленому порядку. Штатна чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але має становити не менше двох осіб.
За частиною 1 статті 13 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" служба у справах дітей забезпечує створення і ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
При цьому, штатна чисельність працівників служби у справах дітей, яка не приведена у відповідність до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", на переконання суду, унеможливлює належне виконання повноважень, покладених на органи місцевого самоврядування у сфері охорони дитинства, забезпечення соціальних та економічних прав дітей, в тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Наведені положення законодавства, у тому числі норми Закону України "Про охорону дитинства" та Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", зобов'язують органи місцевого самоврядування створювати служби у справах дітей для виконання відповідних повноважень з урахуванням вимог законодавства до їх штатної чисельності.
Формулювання частини сьомоїї статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», що цитується вище, передбачає правову норму, що встановлює необхідність визначення штатної чисельності працівників служб у справах дітей міських рад з розрахунку один працівник не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті.
Наведена правова норма з точки зору лексичної семантики є єдиною, не містить протиставлень та виключень.
Отже, вказані вище обставини свідчить про невиконання відповідачем положень законодавства в частині штатного забезпечення служб у справах дітей за відсутності об'єктивних причин та перешкод для цього.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб).
Таким чином, незважаючи на існування відповідного, конкретно визначеного, нормативного обов'язку, наявності необхідних для його реалізації повноважень та відсутності об'єктивних перешкод, Романівськоїою селищною радою Житомирського району Житомирської області, не забезпечено виконання вимог, передбачених частини сьомої статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», що є підставою для визнання такої бездіяльності протиправною (постанова Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №320/5970/17).
При цьому, реальний захист порушених інтересів держави потребує виконання відповідачем покладеного на нього Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» зобов'язання шляхом збільшення штатної чисельності працівників служби у справах дітей Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.
За таких обставин, встановлено наявність достатніх правових підстав для визнання в судовому порядку бездіяльності Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області протиправною та її зобов'язання вжити заходів, спрямованих на приведення штатної чисельності працівників служби у справах дітей Житомирської міської ради відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки докази про такі судові витрати суду не надано, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави (вул. Героїв Майдану, 122, м. Чуднів, Житомирська область, 1200, ЄДРПОУ: 02909950) до Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вул. С. Лялевича, 2, смт. Романів, Житомирський район, Житомирська область, 13001, ЄДРПОУ: 04345185) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо не приведення штатної чисельності працівників служби у справах дітей Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
Зобов'язати Романівську селищну раду Житомирського району Житомирської області вжити заходів, спрямованих на приведення штатної чисельності працівників служби у справах дітей Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович