30 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/7159/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн щомісячно у зв'язку з пораненням та перебуванням на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період жовтень - листопад 2023 року, лютий - квітень 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 додаткову винагороду у розмірі 100000 грн щомісячно у зв'язку з пораненням та перебуванням на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період жовтень - листопад 2023 року, лютий - квітень 2024 року з врахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, у порушення вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та п.10 розділу 34 "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 не виплачено позивачу суму додаткової винагороди у період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини та у відпустці, пов'язаній з лікуванням після тяжкого поранення за період жовтень - листопад 2023 року, лютий - квітень 2024 року.
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
17.07.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №40343/24, відповідно до змісту якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що запитувані позивачем кошти за період жовтень 2023 року - квітень 2024 року виплачені, на підтвердження чого відповідачем надано довідку від 15.07.2024 №3241. Щодо виплати позивачу суми додаткової винагороди у період перебування у відпустці, пов'язаній з лікуванням після тяжкого поранення за період березень 2024 року, то відповідачем заперечується право позивача на виплату сум додаткової винагороди, оскільки у зазначений період позивач у відпустці, пов'язаній з лікуванням після тяжкого поранення не перебував, а був звільнений від виконання службових обов'язків на 30 календарних днів.
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 26.02.2022 ОСОБА_1 було призвано до лав Збройних сил України згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022; з 26.02.2022 по даний час ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 солдатом номер обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону.
26.10.2023 ОСОБА_2 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту Першотравневе Куп'янського району Харківської області отримав мінно-вибухову травму - вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин лівої сідниці, вогнепальне сліпе осколкове поранення правої гомілки з вогнепальним переломом середньої третини великогомілкової та малогомілкової кісток зі зміщенням (довідка про обставини травми №29359/оки від 20.11.2023 а.с.27).
З 26.10.2023 по 02.11.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №17909 від 02.11.2023 (а.с.12-13).
З 02.11.2023 по 27.11.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В.Скліфасовського Полтавської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №34540 від 27.11.2023 (а.с.14-15).
З 27.11.2023 по 08.12.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В.Скліфасовського Полтавської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого паліативного відділення з хірургічними ліжками №37739 від 08.12.2023 (а.с.10-11).
Відповідно до довідки ВЛК від 08.12.2023 травма так, пов'язана із захистом Батьківщини та на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ, ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на 30 календарних днів (а.с.24).
Відповідно до довідки ВЛК №210 від 09.01.2024 травма так, пов'язана із захистом Батьківщини та на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ, потребує відпустки для лікування у зв'язку з пораненням на 30 календарних днів (а.с.23).
З 13.02.2024 по 27.02.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується виписним епікризом від 27.02.2024 (а.с.18-19).
Відповідно до вказаного епікризу ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб не придатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Також, відповідно до довідки ВЛК №307 від 27.02.2024 травма так, пов'язана із захистом Батьківщини, за наказом МОЗ від 04.07.2007 №370 - поранення тяжкого ступеня та на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 потребує звільнення від виконання службових обов'язків на 30 календарних днів (а.с.26).
Постановою КМУ від 25.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» передбачено право позивача, як військовослужбовця, який отримав поранення та перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, на виплату даної додаткової винагороди.
Разом із тим, для її виплати у разі поранення, а пізніше проходження лікування та перебування у відпустці необхідно настання певних умов.
Зокрема, такими умовами є: поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, висновок (постанова) ВЛК.
Вказані умови у ОСОБА_1 наявні, та підтверджуються довідками ВЛК та довідкою про обставини травми.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 №1347 від 11.03.2024 ОСОБА_1 отримав додаткову винагороду у розмірі 100000 грн лише у грудні 2023 року та січні 2024 року.
На підставі чого, позивач вважає, що у даному випадку наявна протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн щомісячно у зв'язку із пораненням та перебуванням на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
В силу статті 1-2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Абзацом першим пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзаців другого-четвертого пункту 1-2 Постанови №168 нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз наведених норм Постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Також, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Згідно пункту 13 розділу XXXIV Порядку №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Спірним питання в межах розгляду даної справи є наявність у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 15.07.2024 №6042 позивач у період з 22.07.2023 по 17.10.2023, з 17.10.2023 по 26.10.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.78).
Відповідно до довідки про доходи від 11.03.2024 №13470 позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду: у листопаді 2023 за жовтень 2023 - 61612,90 грн; у грудні 2023 за листопад 2023 - 100000,00 грн (а.с.25).
Відповідно до довідки-розрахунку від 15.07.2024 №3241 позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду: за жовтень 2023 року - 61612,90 грн; за листопад 2023 року - 100000,00 грн; за лютий 2024 року - 79310,34 грн; за березень 2024 року - 0,00 грн; за квітень 2024 року - 96666,67 грн (а.с.77).
У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер); захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності; у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Стосовно виплати позивачу додаткової винагороди за жовтень - листопад 2023 року, суд зазначає наступне.
За вказані періоди позивачу виплачувалась додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (16451,61 грн) та безпосередньо за участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшувався до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (29032,26 грн), та у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці (16129,03 грн) за жовтень, (100000 грн за листопад), відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 відповідно до підтверджуючих документів на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_1 .
Стосовно виплати позивачу додаткової винагороди за лютий 2024 року, то суд зазначає наступне.
За вказаний період позивачу виплачувалась додаткова винагорода у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці (79310,34 грн відповідно до довідки ВЛК від 09.01.2024 №210 за період відпустки у зв'язку з пораненням по 08.02.2024 та виписного епікризу від 27.02.2024 - з 13.02.2024 по 27.02.2024 крім 09, 10, 11, 12, 28 лютого 2024 року) (а.с.18-19, 23), відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 відповідно до підтверджуючих документів на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_1 .
Стосовно виплати позивачу додаткової винагороди за березень 2024 року, то суд погоджується із доводами відповідача, та зазначає, що за вказаний період позивачу не виплачувалась додаткова винагорода у зв'язку з тим, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 27.02.2024 №307 (а.с.26) позивач на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребував звільнення від виконання службових обов'язків на 30 календарних днів, а відповідно до положень Постанови КМУ №168 та розділу XXXIV Порядку №260, виплата додаткової винагороди здійснюється тільки під час перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Стосовно невиплати позивачу додаткової винагороди за квітень 2024 року, суд зазначає наступне.
У матеріалах справи наявні докази виплати позивачу додаткової винагороди у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або тих, які перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за квітень 2024 року.
Так, за вказаний період позивачу виплачувалась за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці (96666,67 грн відповідно до виписних епікризів від 10.04.2024 №1955, від 11.06.2024 №5153 - за період перебування на стаціонарному лікуванні з 02.04.2024 по 30.04.2024) (а.с.75-76) відповідно до положень Постанови КМУ №168 та розділу XXXIV Порядку №260 відповідно до підтверджуючих документів на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб передбачений законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову у повному обсязі, а також враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
30.10.25