Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2025 року Справа№200/7556/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Краматорського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34991191), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Донецькій області (юридична адреса: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
30 вересня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Трофімчука В.В., який діє на підставі ордера від 04.06.2025, звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Краматорського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Краматорського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у невинесенні постанови про зняття арешту з коштів, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_2 у АТ “Ощадбанк», відкритому на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати державного виконавця Краматорського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, уповноваженого на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 78223045, винести постанову про зняття арешту з коштів, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_2 у АТ “Ощадбанк», відкритому на ім'я ОСОБА_1 , та направити її до банківської установи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належить позивачу в рамках виконавчого провадження ВП № 78223045 від 02.06.2025.
На виконання зазначеної постанови, у тому числі, накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що розміщені на банківському рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АТ «Ощадбанк», а також ті, що будуть надходити на зазначений рахунок боржника. Зазначений банківських рахунок використовується позивачем для отримання пенсійних виплат. Через арешт коштів позивач з 02.06.2025 втратив доступ до грошових коштів, що надходять у вигляді пенсії.
Позивач 25.09.2025 направив на адресу відповідача заяву про зняття арешту з коштів, що розміщені на зазначеному банківському рахунку, додавши відповідну довідку банківської установи. Станом на 30.09.2025 відповідач заяву позивача не розглянув, заходи щодо зняття арешту не вжив.
Вважаючи свої права на отримання пенсії порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що 02.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам. Для забезпечення реального виконання рішення суду, відповідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна, 02.06.2025 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна (коштів) боржника.
Згідно відповіді Пенсійного фонду України боржник отримує пенсію у розмірі 2361,00 грн.
Відповідно до частини 3 пункту 102 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації), тому постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державним виконавцем не виносилась.
Станом на теперішній час АТ «Ощадбанк» не повідомив виконавця про цільове призначення рахунку та не повернув постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , боржником або його представником не надано документів підтверджуючих, що саме цей рахунок має спеціальний режим використання, та на нього можуть надходити кошти тільки від Пенсійного фонду України і немає надходжень від третіх осіб.
Отже, позовні вимоги, на думку відповідача, задоволенню не підлягають.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Донецькій області, правом на пояснення не скористалось.
29 жовтня 2025 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначив, що викладені у відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі № 200/8829/24 з ОСОБА_1 до бюджету стягнутий податковий борг у сумі 204 217,00 грн.
На примусовому виконанні Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 78223045 з примусового виконання виконавчого листа № 200/8829/24 від 04.04.2025 виданого Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 204 217,00 грн. До пакету документів стягувачем додано заяву про відкриття виконавчого провадження.
02.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам, ВП № 78223045.
02.06.2025 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна (коштів) боржника.
На виконання зазначеної постанови, у тому числі, накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що розміщені на банківському рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АТ «Ощадбанк», а також ті, що будуть надходити на зазначений рахунок боржника. Зазначений банківських рахунок використовується позивачем для отримання пенсійних виплат, що підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк», копія якої наявна в матеріалах справи.
З метою виявлення майна та джерел отримання боржником доходів, державним виконавцем на підставі ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» скеровані запити до обліково - реєстраційних установ. Згідно отриманої відповіді Державної податкової служби України встановлено, що інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.
Згідно відповіді Пенсійного фонду України боржник отримує пенсію у розмірі 2361,00 грн.
З метою виконання рішення та керуючись положенням пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та у порядку, визначеному пунктом 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809 державним виконавцем направлено до банківських установ запит на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, щодо залишків коштів на рахунках боржника.
Згідно відповіді АТ «Ощадбанк» на рахунку боржника виявлені кошти у сумі 7686,92 грн.
Державним виконавцем направлено платіжну інструкцію № 7592 від 21.07.2025 для списання коштів з рахунку боржника.
30.07.2025 на депозитний рахунок Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли грошові кошти у розмірі 7686,92 грн, з яких платіжною інструкцією № 10951 від 30.07.2025 6925,39 грн перераховано на рахунок Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, кошти у розмірі 69 грн перераховано, як витрати виконавчого провадження (користування АСВП), грошові кошти у розмірі 692,53 грн відповідно до Закону України “Про виконавче провадження» перераховано в рахунок виконавчого збору.
25.09.2025 на електронну адресу Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від адвоката Трофімчука Віталія Вікторовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про зняття арешту з рахунку та копія довідки АТ «Ощадбанк», в якій вказано, що ОСОБА_1 дійсно має картковий пенсійний рахунок НОМЕР_2 .
03.10.2025 на електронну адресу адвоката Трофімчука Віталія Вікторовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , Краматорським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надана відповідь на заяву №506 від 25.09.2025, що для зняття арешту з рахунку із спеціальним режимом використання у порядку частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», боржнику необхідно надати документальне підтвердження про те, що рахунок НОМЕР_2 , має спеціальний режим використання, та те, що на вищевказаний рахунок можуть надходити кошти тільки від Пенсійного фонду України і немає надходжень від третіх осіб.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404)
Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як визначено частинами першою та другою статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов'язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб'єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов'язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов'язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов'язання пов'язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.
Відповідно до частини шостої статті 48 Закону №1404-VIII, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно із частиною третьою статті 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Отже, рахунок позивача НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», не є рахунком із спеціальним режимом використання в розумінні наведених норм законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Згідно з приписами ч. ч. 3, 4 ст. 56 Закону №1404-VIII, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу 2 частини першої статті 48 Закону №1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника.
Пунктом 8 розділу VIII Інструкції передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону №1404-VIII, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт майна (коштів) боржника, як початковий етап процедури звернення стягнення на майно боржника, переслідує мету забезпечення реального виконання рішення і являє собою сукупність заходів, наслідком яких є обмеження боржника у праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець, за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором, повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема коштів на банківських рахунках, відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку.
Лише наявність сукупності таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів на банківських рахунках у відповідності до статті 56 Закону №1404-VIII.
Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника визначає стаття 68 Закону №1404-VIII.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону №1404-VIII, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Тож звернення виконавцем стягнення на пенсію, в рамках якого може бути застосований арешт, допускається лише за умови відсутності у боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.
При цьому розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, за умовою частини першої статті 70 Закону №1404-VIII, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За приписами абзаців четвертого, п'ятого частини другої статті 70 Закону №1404-VIII, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які є тотожними за своїм змістом, з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ й організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати у встановлених законом випадках; за іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Тобто на законодавчому рівні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсії боржника за виконавчим провадженням залежно від виду стягнень, що є складником механізму примусового виконання судових рішень.
У своєму рішенні від 22.03.2023 №3-р(II)/2023 у справі щодо гарантованості пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму Конституційний Суд України зазначив, що чинне законодавство України визначає прожитковий мінімум як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості; як встановлений законом базовий державний соціальний стандарт, на основі якого визначають державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (частина перша статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум, абзац четвертий статті 1, стаття 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії).
Оспорювані приписи Закону №1404, Закону №1058, якими для звернення стягнення у виконавчому провадженні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсій боржника, що їх визначено у мінімальному розмірі - розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, унеможливлюють виплату пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У такий спосіб людину може бути позбавлено навіть мінімальних соціальних вигод та захисту від бідності через примусове виконання рішення.
У зв'язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані приписи Закону №1404, Закону №1058 є невиконанням державою свого позитивного обов'язку забезпечити мінімальний соціальний захист людини відповідно до приписів частини третьої статті 46 Конституції України, що заперечує людську гідність як абсолютну цінність, нівелює сутність конституційних прав на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, а отже, не відповідають приписам статей 1, 3, 8, 21, 28, 46, 48 Конституції України, з огляду на що вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців четвертого, п'ятого частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV в тім, що вони унеможливлюють виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.
Цим же рішенням Конституційний Суд повідомив Верховній Раді України про необхідність внормування порядку відрахування із пенсії у разі звернення стягнення на неї у виконавчому провадженні, установлений приписами абзаців четвертого, п'ятого частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Втім і до теперішнього часу Верховна Рада це питання не внормувала.
Натомість абзацом 3 пункту 102 розділу ХІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №1404-VIII Верховна Рада запровадила норму, відповідно до якої тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про те, що накладення арешту на пенсійні кошти боржника, що розміщені у банківській установі, є надмірним тягарем для такого боржника та порушенням його права на необхідний рівень умов життя насамперед в умовах воєнного стану.
Тож на переконання суду, не може бути накладений арешт на кошти, що складають пенсію боржника, поза межами дозволених законом розмірів відрахувань з такої пенсії, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.
При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках, та які не є коштами, що складають пенсію боржника, таке обмеження не розповсюджується.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, окрім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону №1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі розміщення на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження обставин того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19.
При цьому передбачене абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає можливості зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до абз. 1 ч. 4 ст. 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження обставин того, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є проявом здійснення повноважень на усунення спричинених негативних наслідків.
Однак, це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку із забороною, встановленою законом.
Абзацом 1 пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.
У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку.
Тобто, законодавець дозволив боржникам - фізичним особам, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, користуватися сумою у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати (з 01.01.2024 це 16000,00 грн) за умови, що боржник звернеться до виконавця з відповідною заявою.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на банківський рахунок НОМЕР_2 у АТ “Ощадбанк», відкритий на ім'я ОСОБА_1 надходять пенсійні виплати останнього та позивач звертався до відповідача із заявою про зняття зняття арешту з зазначеного рахунку.
Суд зауважує, що залишення під арештом коштів, складовою яких є пенсія боржника, унеможливлює реалізацію гарантованої Державою базової соціальної підтримки людини у розумінні приписів частини третьої статті 46 Конституції України, оскільки у такому випадку не забезпечується виплата пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Зняття арешту з коштів, що складають пенсію, у такому випадку здійснюється виконавцем відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону №1404-VIII.
При чому, суд наголошує, що зняття арешту аж ніяк не звільняє позивача від виконання власних боргових зобов'язань за виконавчим документом аж до погашення суми боргу у повному обсязі або до завершення відносно боржника процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Реалізація особою права на своєчасне і повному обсязі пенсійне забезпечення гарантується виконанням платниками обов'язків щодо сплати податків, зборів, обов'язкових платежів та виконанням ними власних боргових зобов'язань перед бюджетами.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням встановлених обставин у справі, суд вважає, що у розглядуваному випадку наявна протиправна бездіяльність Краматорського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у невинесенні постанови про зняття арешту з коштів, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_2 у АТ “Ощадбанк», відкритому на ім'я ОСОБА_1 , в частині коштів із призначенням платежу соціальна виплата або пенсійна виплата, а також наявні підстави для зобов'язання відповідача зняти арешт з грошових коштів, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_2 у АТ “Ощадбанк», відкритому на ім'я ОСОБА_1 , в частині коштів із призначенням платежу соціальна виплата або пенсійна виплата.
Отже, з урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн., судовий збір у сумі 645,97 відповідно до положень частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Краматорського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34991191), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Донецькій області (юридична адреса: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Краматорського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у невинесенні постанови про зняття арешту з коштів, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_2 у АТ “Ощадбанк», відкритому на ім'я ОСОБА_1 , в частині коштів із призначенням платежу соціальна виплата або пенсійна виплата.
Зобов'язати Краматорський відділ ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34991191) зняти арешт з грошових коштів, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_2 у АТ “Ощадбанк», відкритому на ім'я ОСОБА_1 , в частині коштів із призначенням платежу соціальна виплата або пенсійна виплата.
У задоволенні іншої частини позовних вимог,- відмовити.
Стягнути з Краматорського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34991191) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 645,97 грн (шістсот сорок п'ять гривень 97 копійки).
Повний текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко