30 жовтня 2025 рокуСправа № 160/31065/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
28.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) щодо: незаконного внесення ОСОБА_1 до розшуку ТЦК; ініціювання його примусового приводу через Національну поліцію України без законних підстав; накладення адміністративного штрафу без складання належного протоколу та без повідомлення особи; вимоги особистої явки, застосування психологічного тиску та переслідування через органи поліції; неврахування офіційно підтвердженого факту полону ОСОБА_1 у 2022 році; повторної травматизації, що призвела до погіршення психоемоційного стану;
- визнати протиправною бездіяльність ТЦК, що виразилась у невжитті заходів для перевірки достовірності поданих документів ОСОБА_1 , у нескасуванні незаконного розшуку та у невнесенні до відповідних реєстрів відомостей про факт полону;
- зобов'язати ТЦК: скасувати незаконний розшук ОСОБА_1 у своїх внутрішніх базах; забезпечити повне зняття з розшуку у базах МВС України, Національної поліції України, Міністерства оборони України, обласного ТЦК та інших органів, до яких було передано інформацію; внести до реєстрів ТЦК та державних баз відомості про факт полону ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи»; усунути всі перешкоди у реалізації законних прав позивача на свободу пересування, соціальний захист і відновлення репутації; надати письмове підтвердження суду та ОСОБА_1 про виконання всіх зазначених дій у строк, визначений судом;
- зобов'язати ТЦК направити до Державного бюро розслідувань та органів прокуратури повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365, 366, 367 Кримінального кодексу України, посадовими особами ТЦК, винними у протиправних діях щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ТЦК видалити з усіх інформаційних систем і баз даних неправомірно внесені персональні відомості позивача, надати офіційне спростування недостовірних даних про нібито «ухилення» ОСОБА_1 від військового обов'язку;
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу за рахунок коштів Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 250000,00 грн, завдану протиправними діями ТЦК.
Позовна заява у позовних вимогах містить заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТЦК, Національній поліції України, Міністерству оборони України та іншим державним органам вчиняти будь-які дії щодо розшуку, затримання чи примусового приводу ОСОБА_1 до завершення розгляду справи по суті.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, яка міститься у позовній заяві, поданій 28.10.2025, дослідивши додані до позовної заяви матеріали, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду заяви про забезпечення позову підлягає сплаті судовий збір у сумі 726,72 грн (3028,00 х 0,3 х 0,8 = 726,72).
До позовної заяви ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову. У позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки офіційно підтверджено факт його перебування у полоні внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що заявник ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності, Героя України, що було би підставою для звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Інших передбачених Законом України «Про судовий збір» підстав звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову з матеріалів справи не встановлено.
Згідно з частиною 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, а також те, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливість залишення заяви про забезпечення позову без руху для усунення недоліків, суд дійшов висновку про повернення заяви без розгляду.
Керуючись статтями 152, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, визначені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська