30 жовтня 2025 рокуСправа №160/19198/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Відділу №4 у м.Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Відділу №4 у м.Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо відмови їй у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ;
- зобов'язати Відділ №4 у м.Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до Відділу №4 у м.Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою про обмін паспорта громадянина України на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку із зміною ім'я. Проте, листом відповідача-2 від 15.05.2025 р. №Г-30/6/1217-25/1217/6093-25 їй було повідомлено про те, що з метою документування її особи паспортом громадянина України зразка 1994 року у зв'язку зі зміною імені необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене у встановленому законодавством порядку. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства та порушує основоположні конституційні права людини і громадянина, а тому звернулася до суду з позовом. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на рішення Європейського Суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 р. у зразковій справі №806/3265/17.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій визначити позовні вимоги відповідно до складу сторін або уточнити коло відповідачів.
На виконання ухвали суду 12.08.2025 року позивачем усунуто вищезазначені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.09.2025 року через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що лист Відділу №4 у м.Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки носить роз'яснювальний характер щодо дотримання законодавчо встановленого порядку звернення за адміністративною послугою. Позивач не вчиняла визначених законодавством обов'язкових дій для отримання паспорта громадянина України, зокрема, не звернулася до уповноваженого органу з переліком усіх необхідних документів, що є підставою для відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідачу-2 позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 02 липня та 02 вересня 2025 року, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-2 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
До суду 23.09.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона фактично підтримала заявлені позовні вимоги, та просила суд позов задовольнити, а доводи викладені у відзиві на позовну заяву просила не брати до уваги при ухваленні судового рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача-1, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.05.2025 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до Відділу №4 у м.Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій просила оформити паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року на підставі Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 року №2503-XII у зв?язку із зміною ім'я.
До заяви були долучені: особиста заява за формою, наведеною у Додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта України, копія свідоцтва про зміну імені, 2 фотокартки розміром 3,5 х 4,5, паспорт, який підлягає обміну.
Листом №Г-30/6/1217-25/1217/6093-25 від 15.05.2025 р. Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу №4 у м.Дніпрі повідомлено позивача про те, що з метою документування паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи, перелік яких визначено розділом IV Тимчасового порядку.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно із підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI, в редакції станом на час звернення до суду) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Частинами першою - п'ятою статті 14 цього Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина 1 статті 21 Закону № 5492-VI).
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (далі - постанова № 2503-ХІІ) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас, пунктом 1 постанови КМУ від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом пункту 2 цієї постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (пункт 3 постанови № 302).
Пунктом 131 постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у відповідному полі проставляється слово "відмова". У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством. Інформація вноситься до безконтактного електронного носія відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) Doc 9303.
Питання щодо дотримання принципу поваги до приватного життя суб'єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, було предметом дослідження у зразковій справі № 806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18), за результатом розгляду якої Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 19 вересня 2018 року. Досліджуючи вказане питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (надалі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону № 2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини п'ята, шоста статті 6 указаного Закону). Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду по вищезазначеній справі звернула увагу на те, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Отже, за наведеного правового регулювання та висновків суду, відмова у видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року відповідно до наведених відповідачами аргументів є протиправною.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 08.05.2025 року звернулася до Відділу №4 у м.Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з проханням оформити паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року на підставі Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ у зв'язку із зміною імені.
Відповідно до частин першої, восьмої статті 16 Закону № 5492-VI подання документів для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється:
1) громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі їхньої особистої заяви;
2) громадянами України, які не досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі заяви батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а якщо батьки не перебувають у шлюбі - за заявою того з батьків, з яким проживає особа, або інших представників.
Згідно із ч.7 ст.16 указаного Закону уповноважений суб'єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Згідно із пунктами 2, 3 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 5492-VI передбачено, оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
З 21.06.2019 набрав чинності Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року №456 (далі - Тимчасовий порядок № 456).
Розділом VI Тимчасового порядку № 456 регламентована процедура видачі паспортів замість утрачених або викрадених.
Згідно із п.1 Розділу IV Тимчасового порядку №456 обмін паспорта здійснюється в разі:
1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження;
2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);
3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Відповідно до п.2 Розділу IV Тимчасового порядку №456, для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС; 5) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.
Згідно із п.3-6 розділу VI Тимчасового порядку № 456 проводяться необхідні перевірки. Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок. З аналізу норм права вбачається, що підставою для вчинення дій, спрямованих на обмін паспорта у зв'язку із зміною імені, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до територіального підрозділу ДМС в установленому порядку.
Пунктом 1 розділу Х Тимчасового порядку № 456 визначено, що територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання);
3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта;
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Відповідно до п.2 розділу Х Тимчасового порядку № 456 у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови. Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).
Як вбачається з листа від 15.05.2025 року №Г-30/6/1217-25/1217/6093-25 Відділом №4 у м.Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області було відмовлено позивачу в оформленні паспорта громадянина України зразка 1994 року.
У вказаному листі відповідачем-2 було лише вказано певні норми законодавства, що стосуються процедури оформлення та видачі паспорта громадянина України. А також, зазначено, що для документування паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наведене свідчить, що відмова Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку із зміною імені не може вважатись правомірною.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
Суд зазначає, що наказом МВС України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2016 р. № 456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 постанови № 302, постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456).
Отже, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є особисте звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням відповідного переліку документів.
Суд констатує, що у відповіді на заяву про видачу паспорта у формі книжечки відповідач-2 не зазначив про відсутність конкретних документів необхідних для оформлення паспорта.
Приписи як Положення № 2503-XII, так і Тимчасового порядку № 456 не передбачають обов'язку особи подавати разом із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року судове рішення щодо зобов'язання органу державної міграційної служби оформити та видати такий паспорт.
Отже, посилання відповідача-2 на відсутність рішення суду не може бути підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача-1 у відзиві, що лист-відповідь від 15.05.2025 року, що була адресована позивачу, не є рішенням про відмову у видачі паспорту, а носить виключно роз'яснювальний характер.
Дійсно, такі роз'яснення наявні, але у відповіді зазначено, що підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки відсутні, що обґрунтовано розцінене позивачем як відмова у оформленні і видачі паспорту у формі паспортної книжечки.
На підставі викладеного, для належного захисту порушених прав позивача, задля реалізації позивачем права на користування паспортом громадянина України зразка 1994 року, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача-2 видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки у зв'язку із зміною імені.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності відмови у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними дії Відділу №4 у м.Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
Зобов'язати Відділ №4 у м.Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. В. Липинського, буд.7) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма