29 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8843/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Апеляційного суді Волинської області з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною відмову Апеляційного суду Волинської області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за, обчисленої з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн, із зазначенням доплат за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та застосування регіонального коефіцієнту 1,1 - за здійснення правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб, викладену у листі Апеляційного суду Волинської області №1.76/11/2025 від 16.07.2025.
2) зобов'язати Апеляційний суд Волинської області підготувати та видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав до звільнення у відставку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні, а також доплат за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та регіонального коефіцієнту 1,1 - за здійснення правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №140/8749/24, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 визнано протиправними дії Апеляційного суду Волинської області щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102,00 грн та без зазначення доплат за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та без застосування регіонального коефіцієнту 1,1 - за здійснення правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб. Також вказаним рішенням зобов'язано Апеляційний суд Волинської області видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 в розмірі 3 028 грн, регіонального коефіцієнту - 1.1, надбавки за вислугу років 70 % та за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
В подальшому, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №140/8749/24 Апеляційний суд Волинської області видав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №1.62/1/2025 від 21.03.2025, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 299 772 грн, у тому числі: посадовий оклад /3028*50*1,1/ - 166 540 грн; доплата за вислугу років /70%/ - 116 578 грн; доплата за науковий ступінь - 0,0 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці /10%/ - 16 645 грн; щомісячна доплата відповідно до частини шостої Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 0,0 грн.
Позивач вказує, що 14.07.2025 звернувся до Апеляційного суду Волинської області із заявою про видачу нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій просив нарахувати суддівську винагороду, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав до звільнення у відставку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні, а також доплат за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та регіонального коефіцієнту 1,1 - за здійснення правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб. У відповідь на моє звернення Апеляційним судом Волинської області 16.07.2025 листом №1.76/11/ 2025 вказав, що підстав для видачі іншої довідки законом не передбачено. Окремо, Апеляційний суд Волинської області також наголосив, що позивачу уже видано довідку №1.62/1/2025 від 21.03.2025 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №140/8749/24.
Вважаючи такі дії Апеляційного суду Волинської області протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позов представник Апеляційного суду Волинської області позовних вимог не визнала та просить відмовити у позові з огляду на наступне. Зазначила, що статтею 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, однак, норма частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, не передбачає визначення розміру суддівської винагороди у конкретно вираженому обчисленні, а лише встановлює алгоритм її розрахунку.
Вказала, що відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про «Державний бюджет України». Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом. Апеляційний суд Волинської області є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня і наділений повноваженнями щодо нарахування, виплати суддівської винагороди з дотриманням бюджетного законодавства при взятті таких бюджетних зобов'язань, їх реєстрації в органах Казначейства та здійсненням платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань. Забезпечення Апеляційного суду Волинської області здійснювалось за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, передбачених Волинському апеляційному суду, як головному розпоряднику бюджетних коштів другого рівня. Апеляційний суд Волинської області не наділений правом самостійно без відповідного правового врегулювання збільшувати видатки з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату суддівської винагороди у вищому розмірі, ніж це передбачено законодавством України. Нормативним доповненням до зазначеної статті є законодавчі положення Законів України «Про Державний бюджет України», де на відповідний рік установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірах: у 2021 році - 2 270 грн, у 2022 році - 2 481 грн, у 2023 році - 2 684 грн, у 2024 році -2 920 грн та окремо прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102,00 грн. Такий же розмір прожиткового мінімуму - 2102,00 гривні - застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня відповідно 2022, 2023, 2024 років.
Апеляційний суд Волинської області для обрахунку посадового окладу судді керувався розрахунковою величиною 2102,00 грн, оскільки в Державному бюджеті України на 2021, 2022, 2023, 2024 роки передбачені відповідні асигнування для функціонування судової влади, затверджені Верховною Радою України на відповідний рік. Штатним розписом на 2024 рік з 01.01.2024 року та змінами до штатного розпису з 19.02.2024, затверджених головою Волинського апеляційного суду 04.01.2024 та 19.02.2024, визначено посадовий оклад судді 105100 грн, відповідно до положень статті 135 Закону України, №1402-VIII, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Частиною десятою статті 135 Закону №1402-VIII встановлено, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу. Наразі, частина десята статті 135 Закону №1402-VIII є чинною, Конституційним Судом України неконституційною не визнавалася.
Відтак вважає, що довідка від 10.07.2024 за №1.63/2/2024, видана позивачу на виконання рішення суду відповідно до штатного розпису суду на 2024 рік та згідно з вимогами чинного законодавства. Підстав для видачі позивачу довідки, яку він зазначає в позовній заяві законом не передбачено
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя №2075/0/15-24 від 09.07.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Волинської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом виконувача обов'язків голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Волинської області № 1.5/2 від 09.07.2024 ОСОБА_1 відраховано зі штату суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №140/8749/24, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, серед іншого, зобов'язано Апеляційний суд Волинської області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 в розмірі 3028 грн, регіонального коефіцієнту - 1.1, надбавки за вислугу років 70 % та за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №140/8749/24 Апеляційний суд Волинської області видав позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №1.62/1/2025 від 21.03.2025.
Згідно довідки №1.62/1/2025 від 21.03.2025 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 299772 грн, у тому числі: посадовий оклад (3028*50*1,1) - 166 540 грн; доплата за вислугу років (70%) - 116 578 грн; доплата за науковий ступінь - 0,0 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%) - 16 645 грн; щомісячна доплата відповідно до частини шостої Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 0,0 грн (а. с. 14).
24.03.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці №1.62/1/2025 від 21.03.2025.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 01.04.2025 №032350028200 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з тих мотивів, що базовий розмір окладу судді з 01.01.2024 обчислюється з розрахункової величини 2102,00 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі №140/3534/25 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
14.07.2025 звернувся до Апеляційного суду Волинської області із заявою про видачу нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій просив нарахувати суддівську винагороду, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав до звільнення у відставку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні, а також доплат за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та регіонального коефіцієнту 1,1 - за здійснення правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
Листом від 16.07.2025 №1.76/11/2025 Апеляційним суд Волинської області повідомив позивача про те, що підстав для видачі іншої довідки законом не передбачено. Окремо, Апеляційний суд Волинської області наголосив, що позивачу уже видано довідку №1.62/1/2025 від 21.03.2025 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №140/8749/24.
Вважаючи дії відповідача щодо невидачі видачі вищевказаної довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Такі ж положення закріплені частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII, згідно з якою суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII (що за рішенням Конституційного Суду від 11.03.2020 у справі №4-р/2020 діє в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Положеннями частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
Відповідно до частини п'ятої статті 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Частинами п'ятою-восьмою статті 135 Закону №1402-VIII установлено умови виплати та розмір щомісячних доплат суддям, розмір яких встановлюється у процентному відношенні до посадового окладу.
Частиною дев'ятою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Суд зазначає, що базою для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є розмір суддівської винагороди.
За змістом наведених вище норм Конституцією України та Законом №1402-VIII закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій. Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV), прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також у цій статті Закону вказано, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Статтею 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». При цьому судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено з 01.01.2024 у розмірі 3028 гривні, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2102 гривні.
Отже, положеннями Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді; ця норма є чинною, Конституційним Судом України не визнавалася неконституційною.
У цьому аспекті Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 у подібних відносинах зазначила, що приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (також визначають прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн для визначення базового розміру посадового окладу судді) є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач діяв на законних підставах.
Водночас викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13.07.2023 у справі №280/1233/22, від 21.03.2024 у справі №620/4971/23 та інших. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року.
У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Натомість Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, не погоджуючись з наведеними висновками, вказала, що безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець, починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік, не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи із 2021 року, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №280/1233/22 та 21.03.2024 у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Також відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, ОСОБА_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №140/8749/24 Апеляційним суд Волинської області видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №1.62/1/2025 від 21.03.2025, яка містить складові суддівської винагороди, а саме: посадовий оклад (3028х50х1,1) - 166540 грн; доплата за вислугу років (70%) - 116 578 грн; доплата за науковий ступінь - 0,0 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%) - 16645 грн; щомісячна доплата відповідно до частини шостої Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 0,0 грн, всього 299772 грн (а. с. 14), де для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із розрахунку встановленого статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 01.01.2024 взято прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн, що не відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24.
Отже, оскільки з 2021 розмір грошового утримання діючого судді (посадовий оклад) не змінювався, то з огляду на положення пункту 9 розділу IV Порядку №3-1 у ГУ ПФУ у Волинській області не було правової підстави для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру прожиткового мінімуму (3028,00 грн). Довідка від 21.03.2025 №162/1/2025, в якій складові суддівської винагороди обчислені станом на 18.03.2025 з посадового окладу, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, не може братися до уваги як доказ в підтвердження виникнення у позивача права на перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відтак, суддівська винагорода позивача має бути розрахована на підставі частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та з розрахунку встановленого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Апеляційного суду Волинської області видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням доплати за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та регіонального коефіцієнту - 1.1, суд зазначає наступне.
Згідно пункту другого частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З матеріалів справи вбачається, що наказом голови Волинського апеляційного суду №09.7/4 від 23.02.2021 на підставі частини п'ятої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1 з 23.02.2021 встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу.
Якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб, до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,1 (пункт перший частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII).
Суд зауважує, що системний аналіз статті 135 Закону № 1402-VIII дає змогу зробити висновок, що законодавцем чітко визначено складові суддівської винагороди: посадовий оклад та доплати за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Посадовий оклад є базовою величиною і не залежить від особи судді, а також від здійснення чи не здійсненням ним з тих чи інших причин правосуддя. Натомість, доплати до посадового окладу безпосередньо пов'язані з особою судді і залежать від стажу його роботи (вислуги років), особистих даних (науковий ступінь) та виконуваних у суді функцій (перебування на адміністративній посаді у суді, виконання роботи, що передбачає доступ до державної таємниці).
Застосування регіонального коефіцієнта до базового посадового окладу не відноситься до доплат до посадового окладу, не пов'язане із особою судді, а залежить виключно від територіального розташування суду, а саме від кількості населення у населеному пункті, де розташований відповідний суд.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, позивач здійснював правосуддя в Апеляційному суді Волинської області, який територіально розташований в м. Луцьк.
За офіційними даними Державної служби статистики України станом на 01.01.2022 населення м. Луцьк становило 215 986 осіб.
Враховуючи викладене та беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.04.2025 по справі №240/9028/24, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог.
Тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Апеляційний суд Волинської області підготувати та видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 в розмірі 2102 грн, регіонального коефіцієнту - 1.1, надбавки за вислугу років 70 % та за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Положеннями частини першої статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 968,96 грн, сплачений квитанцією від 30.07.2025.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Апеляційного суду Волинської області (43006, Волинська обл., м. Луцьк, Червоного Хреста, 10, Код ЄДРПОУ 02890400) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Апеляційного суду Волинської області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» в розмірі 2 102,00 грн
Зобов'язати Апеляційний суд Волинської області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 в розмірі 2102 грн, регіонального коефіцієнту - 1.1, надбавки за вислугу років 70 % та за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Апеляційного суду Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський