Справа №523/13257/25
Провадження №1-кс/523/6956/25
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , в присутності підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в закритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження № 22025160000000396 від 05.07.2025 від 05.07.2025, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 17.09.2020 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.2 ст.189, ч.2 ст.345, ч.1 ст. 391 КК України, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого 2 ст. 258 КК України,-
22.10.2025 року до Пересипського районного суду міста Одеси надійшло старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , яке обґрунтоване тим, мотивуючи клопотання тим, що він може:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження, враховуючи, що підозрюваний, ретельно приховував свою злочинну діяльність, вчинив особливо тяжкий злочин з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав його викриття правоохоронними органами, може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки в ході проведення слідчих дій були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних та будучи обізнаним про експертну установу експертам якої доручено проведення відповідних експертиз може незаконно впливати на зазначених експертів з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків;
перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, оскільки підозрюваний є лише складовою частиною вчинення вищевказаного злочину, перебуваючи на свободі останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності пов'язаної з вчиненням теракту.
вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжити те, в якому обгрунтовано підозрюється, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби може намагатися задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.
тому є підстави вважати, що ризики, передбачені нормами ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, а більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки підозрюваного;
прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому;
захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт;
підозрюваний ОСОБА_6 , підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України Кримінальне Процесуальне Законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання підозрюваної під вартою повинна забезпечувати не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Слідчий суддя вважає, що слідчим надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
З урахуванням суспільної небезпеки злочину, у скоєнні якого ОСОБА_6 пред'явлена підозра, усіх обставин справи, особи підозрюваного: особою раніше судимою, офіційно не працюючої, останньому було повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, слідчий суддя вважає, що потрібно продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких доказів, які б давали підстави слідчому судді застосувати стосовно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, надано не було, а зазначені в клопотанні ризики існують та є обґрунтованими.
Таким чином, дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, враховується необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 309, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 22.12.2025 року включно, в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1