Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/735/25
Провадження № 2/506/375/25
24.10.2025 року селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26983,51 грн.,
Вказана позовна заява надійшла до суду 02.09.2025 року через систему "Електронний суд".
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 03.12.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» було укладено кредитний договір №10200913185 про надання відповідачу кредиту в сумі 15348,76 грн на придбання товару, строком на 18 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту та щомісячної комісії за управління кредитом в розмірі 4,5% від суми кредиту. Відповідно до п.п.2.5, 2.7 договору, підписання покупцем договору та отримання товару є фактом отримання кредиту. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 20.08.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 26983,51 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 15348,76 грн; заборгованість за комісією - 11634,75 грн. Тому, вважаючи свої права порушеними, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500 грн.
Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 24.09.2025 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, згоден на заочний розгляд справи /а.с.2-5/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «адресат відсутній» /а.с.28/.
При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
03.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Сучасний Факторинг» з заявою про отримання споживчого кредиту на оплату товару та страхового платежу на наступних умовах: строк користування кредитом - 18 місяців, сума кредиту - 15348,76 грн. Товар, який клієнт має на меті придбати за рахунок кредитних коштів на суму 13595 грн: термоскло Optima Samsung A315 - 99 грн, програмний продукт «Defenx 2599» - 2599 грн, термоскло Optima Samsung А217 - 99 грн, Samsung SM-A217 (Galaxy A21s) - 4999 грн, Samsung SM-A315 (Galaxy A31) - 5799 грн, а також страхові послуги - 1753,76 грн, а всього на загальну суму 15348,76 грн. У випадку погодження надання кредиту та укладення кредитного договору, відповідач просив перерахувати кредитні кошти на рахунок ТОВ «Мобіжук» в сумі 13595 грн та ТДВ «СК «ЕКТА» в сумі 1753,76 грн /а.с.7/.
Крім того, 03.12.2020 року між ТДВ «СК «ЕКТА» (Страховик) та відповідачем ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику №10200913185. Страхова сума 15348,76 грн, страхова премія 1753,76 грн /а.с.13/.
На підставі вказаної заяви між ТОВ «Сучасний Факторинг» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено кредитний договір №10200913185, за умовами якого Кредитодавець зобов'язався надати Покупцю кредит, а Покупець зобов'язався повернути кредит та внести плату за користування кредитом в розмірі, порядку та на умовах, визначених Договором /а.с.8-9, 10/.
Кредит надається на придбання товарів/послуг, що зазначаються клієнтом в заяві на отримання кредиту (п.3.12 кредитного договору).
Перелік товарів та послуг, які придбаваються за рахунок кредитних коштів визначено Покупцем в Заяві на отримання споживчого кредиту. Факт отримання товарів та послуги підтверджується особистим підписом Покупця у листі-зобов'язанні та/або відповідному правочині на отримання послуги (п.3.5 кредитного договору).
Порядок надання та отримання кредиту встановлений п.2 кредитного договору (п.п.2.1-2.7 кредитного договору), згідно з яким Покупець при бажанні придбати товар за кредитні кошти, звертається до Кредитодавця з заявою про надання кредиту та укладення кредитного договору з наданням Продавцю пакету документів (заяви на отримання кредиту, графіку платежів, копій паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду). Продавець надсилає Кредитодавцю Заяву та пакет документів Покупця засобами електронного зв'язку. Кредитодавець приймає від Продавця заяву та на підставі отриманої інформації і документів приймає рішення щодо можливості надання Кредиту Покупцю у певній сумі. У разі згоди Покупця з умовами даного Договору, він підписує 2 примірники договору, один з яких залишається у Покупця.
Назва кредитного продукту: Кредит-ТФ18, вартість товару складає 13595 грн, вартість послуги, що придбавається за рахунок кредитних коштів, складає 1753,76 грн. Сума кредиту складає 15348,76 грн, строк користування кредитом - 18 календарних місяців (п.п.3.1, 3.2, 3.4, 3.6, 3.7 кредитного договору).
Згідно з п.п.2.5, 2.6 кредитного договору, Підписання Покупцем договору та отримання товару/послуг є фактом отримання кредиту. Днем надання кредиту вважається день підписання даного договору Покупцем.
У листі-зобов'язанні від 03.12.2020 року ТОВ «Сучасний факторинг» повідомило про те, що прийняло рішення про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 . Крім того, у вказаному листі-зобов'язанні міститься відмітка про те, що одночасно з отриманням товарів/послуг та підписанням цього листа-зобов'язання відповідач підтверджує доручення ТОВ «Сучасний Факторинг» перерахувати кредитні кошти за товари/послуги одержувачам, зазначеним ним у заяві на отримання кредиту №10200913185 від 03.12.2020 року. Вказаний лист-зобов'язання підписаний відповідачем 03.12.2020 року /а.с.11/.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору та виконання кредитодавцем своїх обов'язків по наданню кредитних коштів.
Згідно з п.3.8 кредитного договору, плата за користування кредитом складається з:
- річних відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 60,91% річних від загальної суми кредиту;
- щомісячної комісії за управління кредитом в розмірі 4,5% від суми кредиту.
Погашення кредиту та внесення плати за користування кредитом здійснюється щомісячними платежами рівними частинами відповідно до Додатку №1 «Графік платежів та основні умови кредитування» даного договору.
Як вбачається з Графіку платежів до вказаного кредитного договору, відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту, шляхом сплати 18 щомісячних платежів у період з 04.01.2021 року по 03.06.2022 року /а.с.10/.
Згідно з п.4.2.1 кредитного договору, Покупець зобов'язаний повернути одержаний кредит, вносити плату за користування кредитом у порядку визначеному договором.
Крім того, 03.12.2020 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту /а.с.12/.
Як вбачається з Виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 09.08.2025 року, на думку позивача, заборгованість відповідача складає 26983,51 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 15348,76 грн, заборгованість за сумою комісії/відсотків - 11634,75 грн /а.с.16/.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно п.4.2.1 кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті зобов'язання, повернути кредит та сплатити проценти в строки та в порядку, що встановлені договором.
Так як відповідач не виконав свої зобов'язання в строк, встановлений кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 15348,76 грн підлягають задоволенню.
Що стосується комісії, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.5.1 кредитного договору, плата за користування кредитом складається з:
- фіксованого проценту від суми кредиту, що встановлюється на календарний рік із розрахунку 30 днів у місяці та 360 днів у році;
- комісії за управління кредитом, що встановлюється у відсотках від суми кредиту та пов'язання з супроводженням кредитної справи (оцінкою платоспроможності Покупця, у тому числі але не обмежуючись щодо Покупця (персональних та сукупних даних), сум, строків користування та оплатності кредиту; супроводження кредитної історії покупця з актуалізацією та переведенням вихідних даних та відповідних Бюро кредитних історій; використання СМС сервісу для інформування Покупця відповідно до умов даного договору; оплатою послуг третіх осіб (Повірених, Брокурів тощо) пов'язаних з оформленням та супроводженням кредитної справи)).
У Графіку платежів сторони погодили обов'язок відповідача зі сплати щомісячної комісії за управління (обслуговування) кредиту, розмір якої складає 690,69 грн на місяць /а.с.10/.
Як вбачається з Виписки з особового рахунку за кредитним договором, у стовпці таблиці «комісія/відсоток за кредитом» міститься інформація про щомісячні нарахування на загальну суму 11634,75 грн, а стовпець «комісія за управління (обслуговування) кредиту» пустий /а.с.16/.
При цьому, у позовній заяві позивачем зазначено, що 11634,75 грн - це заборгованість відповідача за сумою комісії.
Таким чином, позивачем нараховано комісію за управління кредитом в сумі 11634,75 грн.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» /тут і далі в редакції, яка діяла станом на день укладення кредитного договору/, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 по справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Укладений з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір №10200913185 та паспорт споживчого кредиту не містять відомостей щодо переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з управлінням (обслуговуванням) кредиту (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, надання консультативних та інформаційних послуг тощо), за які кредитодавцем встановлена щомісячна комісія за управління (обслуговування) кредиту.
При цьому в паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем, взагалі відсутня інформація щодо наявності будь-якої комісії за кредитним договором /а.с.12/.
З огляду на вказане, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності та переліку таких послуг, в тому числі й підтвердження погодження їх з відповідачем при укладенні вищевказаного кредитного договору, відповідно кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за управління (обслуговування) кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».
При цьому, згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 11634,75 грн слід відмовити.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов задоволено частково (на 56,88%), то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1377,86 грн (2422,40 грн * 56,88%).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що 20.06.2025 року ТОВ «Сучасний Факторинг» уклало з Адвокатським Бюро «Тараса Онищенка» в особі керуючого бюро - адвоката Онищенка Т.О., договір №20/06-СФ про надання правничої допомоги, за умовами якого Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, зокрема, що включає в себе підготовку позовних заяв та юридичний супровід справ, щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, перелік яких визначається окремими додатковими угодами.
Згідно з п.п.4.1, 4.3 вказаного договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається з вартості послуг, тарифи яких, а також умови та порядок розрахунків узгоджуються сторонами та визначаються в додатках до цього договору.
Відповідно до акту №414 прийому-передачі наданих послуг від 14.08.2025 року, який є Додатком до вищевказаного договору, Адвокатське бюро «Тараса Онищенка» надало, а ТОВ «Сучасний Факторинг» прийняло наступні послуги на загальну суму 6500 грн:
- надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;
- узгодження правової позиції;
- складання позовної заяви.
Також надано платіжну інструкцію №827032 від 28.08.2025 року про перерахування ТОВ «Сучасний Факторинг» коштів в сумі 6500 грн на рахунок Адвокатського Бюро «Тараса Онищенка» з призначенням платежу: надання правничої допомоги згідно акту №414 від 14.08.2025 року, ДУ №3 Договір №20/06-СФ від 20.06.2025 /а.с.19/.
Вищевказані витрати суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, матеріалами справи доведено розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6500 грн, які підлягають розподілу між сторонами.
Тому, оскільки позов задоволено частково (на 56,88%), то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 3697,20 грн (6500 грн * 56,88%).
Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" (адреса: 01024, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.39-А, код ЄДРПОУ 35310044) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26983,51 грн задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" заборгованість за кредитним договором №10200913185 в сумі 15348,76 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" судові витрати в сумі 5075,06 грн. (з них: судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1377,86 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу - 3697,20 грн.).
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 29.10.2025 року.
СуддяО. Л. Чеботаренко