Ухвала від 27.10.2025 по справі 629/5614/21

Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/12/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року місто Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , представника потерпілого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Златопільського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотання суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

27 жовтня 2025 року прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , з покладанням на останнього ряду обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що згідно із ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2025 року - в частині продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 скасовано.

При цьому щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 20 липня 2025 року.

Цією ж ухвалою на ОСОБА_6 покладені процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися з міста Лозова Харківської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками, понятими, експертами, потерпілими у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, під час оголошення повітряної тривоги обвинувачений має право перейти до найближчого укриття та перебувати там до закінчення відповідної тривоги, з обов'язковим поверненням до визначеного місця відбування домашнього арешту.

Ухвалами Златопільського міськрайонного суду Харківської області щодо обвинуваченого ОСОБА_6 був продовжений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - останній раз по 09 листопада 2025 року.

ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Також прокурор вказав, що злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_6 , були вчинені ним як за попередньою змовою групою осіб, так і у складі організованої групи, з погрозою насильства над потерпілими та їх близькими родичами, пошкодження майна потерпілих та їх близьких родичів, що перебуває у їхньому віданні.

Крім того, прокурор вказав, що підставою для продовження цього запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , з урахуванням даних про його особу, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися як на території України, так і за її межами; впливати на потерпілого та свідків, які не допитані судом, спонукаючи їх до надання суду необхідних йому показань; вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчинених кримінальних протиправних дій, у яких він обвинувачується, а також того, що раніше ОСОБА_6 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

На думку прокурора, продовження щодо ОСОБА_6 , такого запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігання зазначеним вище ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту законними і обґрунтованими.

Представник потерпілого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_19 підтримав клопотання прокурора, оскільки на його думку воно є законним і обґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечував.

При цьому він зазначив, що доводи прокурора про наявність ризиків є лише припущеннями останнього. Він, обвинувачений, не має наміру переховуватися від суду та незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, однак має намір працювати, у тому числі й тому, що на його утриманні перебуває малолітня дитина та мати, яка має незадовільний стан здоров'я.

Захисник ОСОБА_14 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки вважає, що ризики зазначені прокурором не підтверджені належними доказами.

Водночас захисник заявила клопотання про зміну умов застосованого щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу - на домашній арешт із забороною залишати житло у нічний час доби, посилаючись на те, що останній має малолітню дитину, яка перебуває на його утриманні, для чого йому потрібно працевлаштуватися.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, суд доходить висновку про доцільність продовження застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово та обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ступінь яких дещо зменшився, та інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити запобігання наявним ризикам та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частинами 1, 5, 7 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, окрім інших: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно із ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2025 року - в частині продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 скасовано.

При цьому щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Цією ж ухвалою на ОСОБА_6 покладені процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зазначені вище.

Разом із цим суд апеляційної інстанції погодився із клопотанням прокурора та висновками суду першої інстанції щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про можливість запобігання цим ризикам шляхом застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладанням на нього певних обов'язків, про які зазначено вище.

Зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_6 , та обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, були застосовані по 20 липня 2025 року, включно.

Ухвалами Златопільського міськрайонного суду Харківської області щодо обвинуваченого ОСОБА_6 був продовжений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - останній раз по 09 листопада 2025 року.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушень проти власності - тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину як за попередньою змовою групою осіб, так і у складі організованої групи, організатором яких він є, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_6 , хоча й має постійне місце мешкання, малолітню дитину, однак розлучений, раніше судимий за вчинення тяжких злочинів проти власності, через незначний проміжок часу після звільнення із місця позбавлення волі у зв'язку із заміною покарання на більш м'яке, йому знову було повідомлено про підозру у вчиненні аналогічних за видом кримінальних правопорушень.

Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.

Разом із цим, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, суд виходить з того, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_6 , до вчинення кримінальних правопорушень у яких він обвинувачується є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього зазначеного запобіжного заходу.

Так, враховуючи наведені вище критерії, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань у цій стадії кримінального провадження вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування, окрім інших, ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, - вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна ( ОСОБА_6 вчиненому повторно), що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, у складі організованої групи.

Водночас, ОСОБА_6 висунуто обвинувачення ще й у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України, - вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження майна потерпілого та його близьких родичів, що перебуває в їх віданні, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений у ч. 1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, на цей час всі свідки у даному кримінальному провадженні з об'єктивних причин не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого, його соціальні зв'язки та репутацію у сукупності з обставинами інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд доходить висновку, що наведені обставини об'єктивно вказують на наявність ризику продовження ОСОБА_6 кримінально - протиправної діяльності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень; ризику переховування від суду та ризику незаконного впливу на свідків, оскільки потерпілі ОСОБА_18 і ОСОБА_20 вже допитані судом, а потерпілий ОСОБА_21 на даний час перебуває за кордоном.

Крім того, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, а також більш м'які умови цього запобіжного заходу, на даному етапі судового провадження не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При вирішенні питання доцільності зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також пом'якшення його умов, суд враховує, що стороною захисту не надано жодних переконливих доказів, які свідчать про неможливість перебування обвинуваченим під цілодобовим домашнім арештом та зменшення наявних ризиків до такого ступеню, що їм можливо запобігти шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, а також запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби.

На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для продовження застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що клопотання захисника ОСОБА_14 - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 177, 181, 331, 369 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто по 27 грудня 2025 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з міста Лозова Харківської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками, понятими, експертами, потерпілими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_6 , визначити по 27 грудня 2025 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про зміну умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3