Справа № 626/2275/25
Провадження № 2/626/865/2025
Іменем України
29.10.2025 року м. Берестин
Берестинський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.
за участю секретаря Скачко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором: № 07329-08/2024 в розмірі 32974,04 грн. Також позивач просив вирішити питання судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.08.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07329-08/2024. Згідно умов договору відповідачу було надано кредитні кошти зі сплатою ним процентів за користування кредитом. Свої зобов'язання відповідач виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 32974,04 грн.
24.12.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №24.12.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаним у Реєстрі боржників, зокрема і до відповідача.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32974,04 грн., з яких: 9999,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 17975,04 грн. - заборгованість за відсотками;5000,00 грн.- заборгованість за штрафними санкціями.
Оскільки, станом на день пред'явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань згідно з кредитними договором, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації та відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.
За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
07.08.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07329-08/2024 у формі електронного документу.
Пунктом 1 Договору про надання споживчого кредиту передбачено, що Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до пункту 1.2, 1.4.1, 1.6 вказаного Договору, кредит надається на 120 днів, тобто до 04.12.2024, дата надання кредиту 07.08.2024. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1,50% (процентів) на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської кратки, вказаної Клієнтом.
В пункті 7 Договору зазначено, що підписанням цього договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, а також підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Договір підписується з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
З боку відповідача Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0913.
24.12.2024 між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ "АВАНС ГРУП" передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»за плату належні йому Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2 цього Договору Фактор стає кредитором в зобов'язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги за Основними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті боргу за основними договорами, строк платежу за якими настав, відповідно до акту прийому-передачі (додаток № 2 до Договору), а також вимоги по Основним договорам, що виникнуть в майбутньому.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 24.12.2024 за договором факторингу №24122024 від 24.12.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32974,04 грн, з яких: 9999,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17975,04 грн заборгованість за відсотками, 5000,00 грн.- заборгованість за штрафними санкціями..
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, 07.08.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07329-08/2024. 24.12.2024 року між ТОВ ««АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 24122024 відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло такі права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2024 до вищевказаного договору факторингу, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 32974,04 грн, з яких: 9999,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17975,04 грн заборгованість за відсотками, 5000,00 грн.- заборгованість за штрафними санкціями..
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 07329-08/2024. в загальному розмірі 27974,04 грн., в тому числі 9999,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 17975,04 грн. заборгованості за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, ч.2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу даної норми закону вбачається, що законодавець поділяє відповідальність за порушення боргового зобов'язання на встановлену законом та на визначену сторонами у договорі.
Сторонами під час укладання договору не було обумовлено розмір відсотків, які підлягають сплаті у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору.
Разом з тим, відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неоднлразово продовжувався.
Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як було встановлено судом, прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів мало місце в період дії в Україні воєнного стану.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача не підлягає стягненню заборгованість за штрафними санкціями, адже договір позики сторонами укладено в період воєнного стану, а саме 07.08 .2024.
Згідно зі ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст.527 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти в кредит у розмірі 10000,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором№ 07329-08/2024 від 07.08.2024 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 27974,04 грн, з яких: 9999,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 17975,04 грн заборгованість за процентами.
Згідно платіжного доручення при пред'явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 гривень. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 27974,04 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2568,85 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 07329-08/2024 в загальному розмірі 27974 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривень 04 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2568 (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) гривень 85 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте Берестинським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко