Провадження № 2/641/3259/2025 Справа № 641/6533/25
(заочне)
30 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ТОВ «Цикл Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Представник ТОВ «Цикл Фінанс» Кеню Д.В. звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 22033000066524 від 07.06.2018 у розмірі 19657,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 422,51 грн. та 3% річних у розмірі 68,71 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 07.06.2018 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі також - Банк, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі також -клієнт) укладено Кредитний договір № 22033000066524 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав відповідачу грошові кошти (кредит) у формі кредитної лінії. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
15.12.2021 на підставі Договору факторингу № 15/12/21 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступив право вимоги за Кредитним договором на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС». Згідно з Договором факторингу сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» становить 19657,37 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 11942,05 грн; заборгованість по відсотках: 7715,32 грн; заборгованість по комісії: 0 грн. На суму заборгованості позивач також нарахував інфляційні у розмірі 422,51 грн. та 3% річних у розмірі 68,71.
Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень. Відповідач правом на відзив не скористалася.
Процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 справа передана на розгляд судді Василенко О.Я.
Ухвалою від 08.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» деталізований розрахунок заборгованості та виписки по рахунку відповідача.
12.09.2025 на адресу суду надійшов лист АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» з наданням інформації відповідно до ухвали.
В судові засідання 30.09.2025 та 30.10.2025 представник позивача не з'явився, в прохальній частині позову просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судові засідання 30.09.2025 та 30.10.2025 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судових повісток на адресу її реєстрації, поштові повідомлення повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням, причини неявки суду не повідомила.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом
07.06.2018 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22033000066524, гідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 12400 грн зі строком кредитування 60 місяці, кінцева дата повернення до 07.06.2023. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 0,01% річних на строкову заборгованість та 56% річних на прострочену заборгованість. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту складає 3,5% від суми кредиту. Банк формує графік платежів із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро».
З розрахунку заборгованості за Кредитним договором вбачається, що станом на 15.12.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 19657,37 грн, з яких залишок простроченого кредиту -0 11942,05 грн, залишок прострочених відсотків - 1825,32 грн, залишок прострочених комісій - 5890,00 грн.
15.12.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №15/12/21, відповідно до якого, на підставі Реєстру боржників та Акту -приймання передачі Реєстру Боржників право вимоги за Кредитним договором перейшло до позивача.
На суму заборгованості позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 422,51 грн. та 3% річних у розмірі 68,71 грн.
Отже, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до наведеного розрахунку заборгованості за Кредитним договором відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, заборгованість станом на 15.12.2021 становить 19657,37 грн, з яких залишок простроченого кредиту -0 11942,05 грн, залишок прострочених відсотків - 1825,32 грн, залишок прострочених комісій - 5890,00 грн. Отже, вимоги в частині стягнення зазначених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахування позивачем, як новим кредитором, інфляційних збитків та 3 % річних у відповідності до приписів частини 2 статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.
У п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, яка була чинною протягом 2021-2022 років, коли позивачем здійснювалося 3% річних та інфляційних втрат, вказано, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
В постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 05.07. 2019 у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, 3% річних та інфляційні втрати, які були нараховані позивачем протягом 2021 та 2022 років, не підлягають стягненню на підставі п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»
З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані частково, а відтак підлягають частковому задоволенню, на суму в загальному розмірі 19657,37 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокат надав Договір про надання правової допомоги від 02.01.2025 №43453613, Додаткову угоду до договору від 25.08.2025 №22033000066524, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на загальну суму 3000,00 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі грн: 5290,00 грн (2422,40 грн судового збору + 3 000 грн витрат на правову допомогу) х 97,56% (відсоток задоволених позовних вимог).
Керуючись ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) заборгованість за Кредитним договором № 22033000066524 від 07.06.2018 у розмірі 19657,37 грн, а також судові витрати у розмірі 5290,00 грн, а всього - 24947,37 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок сім грн 37 коп.) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Учасники справи.
Суддя О.Я.Василенко