справа № 613/2012/24
провадження № 2/619/421/25
іменем України
27 жовтня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Адвокат Джулай А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між позивачем та ОСОБА_2 .
У обґрунтування позову зазначає, що їх шлюб було зареєстровано 24 липня 1999 року. Від спільного подружнього життя дітей не мають. Спільне життя у сторін не склалося, причиною цьому стало те, що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Сторони не проживають разом три роки, шлюбно-сімейні відносини між ними припинені. Позивач вважає, що сім'я розпалася остаточно та поновлена бути не може. Подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам.
Позивач та її представник адвокат Джулай А.А. у судове засідання не з'явилися, представник позивача - адвокат Джулай А.А. надала до суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за місцем проживання.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 липня 1999 року, який зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова, актовий запис № 307, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Згідно з ч. 3, 5 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).
Частиною 1 статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.
Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Зберегти сім'ю сторін не уявляється можливим, тому що між подружжям відсутнє взаєморозуміння, шлюбно-сімейні відносини припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, яка не бажає перебувати у шлюбі, тому шлюб необхідно розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Основною засадою шлюбу є вільна згода чоловіка та жінки на перебування у шлюбних відносинах. Відповідно, ключовим в даній категорії справ є наявність волевиявлення позивача на розірвання шлюбу з відповідачем. Суд встановив, що сімейне життя позивача та відповідача не склалось, шлюбно-сімейні відносини сторін припинено, розірвання шлюбу відповідає інтересам сторін. Обставин, які б свідчили про відсутність права пред'явити позов про розірвання шлюбу, суд не встановив (ч. 2 ст. 110 СК). Подальше збереження шлюбу порушуватиме засади його добровільності та суперечитиме інтересам сторін.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 24 липня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова, актовий запис № 307- розірвати.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Учасникам справи надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 КПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заяв про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя О. В. Пруднікова