справа № 619/5158/25
провадження № 1-кс/619/1028/25
іменем України
29 жовтня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000903 від 01 вересня 2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп'янськ Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця проживання, раніше неодноразово судимого: останній раз 06.07.2021 Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.70, ч.2 ст.289, ч.4 ст.296, ч.2 ст.185 КК України строком 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 10 червня 2025 року з ДУ «Холодногірська ВК (№ 18)» по відбуттю строку покарання,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.1 ст.125 КК України,
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000903 від 01 вересня 2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 31 серпня 2025 року, приблизно о 15 години 00 хвилин (більше точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, на березі Лозівеньківського водосховища в сел. Мала Данилівка, Харківського району, Харківської області, за точними координатами 50.0724905, 36.1948711. побачив раніше не знайому йому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 яка на шиї мала золотий ланцюжок із золотим хрестиком, тканевий шнур із золотими вставками та золотим медальйоном із знаком зодіака «Тельці», золоті сережки напівкільце зі вставками камінців, які належать останній.
В цей момент ОСОБА_5 вважаючи, що золоті вироби ОСОБА_9 можуть бути цінними, виник раптовий злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя потерпілого.
Надалі ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_9 , повалив її на землю та притиснув правим коліном в області шиї. Таким чином ОСОБА_5 застосувавши відносно ОСОБА_9 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя потерпілої, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи перевагу у фізичній силі зірвав рукою золоті вироби, які знаходились на шиї ОСОБА_9 , після чого останні піднялись на ноги.
Далі, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_9 та шляхом ривку, руками зірвав золоті сережки останньої, після чого з місця скоєння злочину зник. обернувши викрадене на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 , матеріальну шкоду.
Так, 02.09.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Куп'янськ, Харківської області, українець, громадянин України, не одружений, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та без фактичного місця проживання, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів.
У ході досудового розслідування встановлені докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме:
протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 31.08.2025;
протокол огляду місця події від 31.08.2025;
протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 01.09.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 01.09.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 01.09.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 01.09.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 01.09.2025;
протокол затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення
ОСОБА_5 від 02.09.2025;
- допитом підозрюваного ОСОБА_5 від 02.09.2025;
іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
Закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні у строк до 30.10.2025 не виявляється можливим з об'єктивних причин, оскільки у даному кримінальному провадженні на теперішній час триває ознайомлення з зібраними в ході досудового розслідування матеріалами згідно ст. 290 КПК України .
У зв'язку із викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на один місяць, що дасть змогу підозрюваному ознайомитись з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі та завершити досудове розслідування.
На даний час ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, захисник зазначила, що підозрюваний переховуватися від слідства не буде, на його утриманні перебуває бабуся. Підозрюваний та його захисник просили змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу та просив про продовження термінів тримання під вартою обвинуваченого.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, доводи сторони захисту, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Так, у провадженні СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12025221230000903 від 01.09.2025, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 186, ч.1 ст.125 КК України.
Законодавчі підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
02.09.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану.
06.09.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, про те що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, ч.1 ст. 125 КК України тобто умисне легке тілесне ушкодження.
За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.1 ст.125 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 31.08.2025; протоколі огляду місця події від 31.08.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 01.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 01.09.2025; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 від 02.09.2025; допитом підозрюваного ОСОБА_5 від 02.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя констатує, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.1 ст.125 КК України, за викладених у клопотанні обставин. Вказане може бути підставою для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.
З представленого до суду клопотання вбачається неможливість завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні у строк до 30.10.2025, оскільки у даному кримінальному провадженні на теперішній час триває ознайомлення з зібраними в ході досудового розслідування матеріалами згідно ст. 290 КПК України, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, але не пізніше ніж до підготовчого судового засідання.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, розуміє тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі до десяти років, з метою подальшого виконання можливого винесеного стосовно нього обвинувального вироку за вчинення злочину, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик того, що він може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду в України або за її межами, перетнувши державний кордон України, через встановлені пункти пропуску, або поза їх межами, а так само через тимчасово не підконтрольну територію.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази потерпілої та свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Відсутність стійких соціальних зв'язків, відсутність постійного місця проживання, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, підвищує ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.
Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку як інкримінованого злочину, так й самої особи підозрюваного, не має постійних джерел та засобів для існування, не має постійного місця проживання та у зв'язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків з урахуванням обставин інкримінованого злочину, а також даних про особу підозрюваного.
Альтернативний запобіжний захід.
З урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає недоцільним визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи.
Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що злочин вчинено із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, слідчий суддя, враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначає ОСОБА_5 розмір застави.
Слідчим суддею розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
Фактичні обставини інкримінованого йому злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання підозрюваного та захисника ОСОБА_4 про застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, задоволенню не підлягає.
Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000903 від 01 вересня 2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з триманням останнього в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 30 днів, але не пізніше ніж до підготовчого судового засідання.
Клопотання підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт -залишити без задоволення.
Встановити строк дії ухвали до 28 листопада 2025 року включно, але не пізніше ніж до підготовчого судового засідання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 30 жовтня 2025 року о 08 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1