Справа № 573/1999/25
Номер провадження 2/573/631/25
30 жовтня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Терещенко О.І.
з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,
розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 вересня 2025 року до Білопільського районного суду Сумської області через систему «Електронний суд» надійшов позов ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 мотивований тим, що 29 квітня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», яке у вересня 2025 року перейменовано та ТОВ «ІННОВА-НОВА», і відповідачем укладено договір про надання грошових коштів у позику №№7988350425, на підставі якого останній отримав кредит у сумі 6000 грн та зобов'язався повернути у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 26460 грн. Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму боргу та судові витрати.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 01 жовтня 2025 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ІННОВА-НОВА» Андрущенко М.В. не з'явився, разом з поданням позовної заяви подав клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 5).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином ( а. с. 37-38).
Враховуючи, що належним чином сповіщений відповідач у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом установлено, що 29 квітня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і ОСОБА_1 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію» був укладений договір про надання грошових коштів у позику №7988350425, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 6000 грн на заявлений строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.6. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу Кредиту відсутня. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3195,29% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27096 грн. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (матеріали електронної справи).
Договір підписано одноразовим ідентифікатором 3993. Позичальником у договорі зазначений ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , рахунок: НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 6.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту, сплата комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 6.3. Договору.
Підписуючи вказаний договір, позичальник зобов'язався у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п. 5.4.1).
Згідно з п. п. 7.1, 7.2, 7.3 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов договору згідно з чинним законодавством України. Порушення умов договору вважається його невиконання або неналежне виконання або отримання позики позичальником при використанні недостовірної, неправдивої, неповної, або помилкової інформації. У разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення суми позики та/або процентів за користування нею. Позикодавець має право нарахувати штраф.
29 квітня 2025 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а. с. 6-8).
29 квітня 2025 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , вказану у кредитному договорі №7988350425 кошти у сумі 6000 (а. с. 10-11).
ОСОБА_1 , скориставшись кредитними коштами, не виконує належним чином умови договору, у зв'язку з чим станом на 02 вересня 2025 року у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 26460 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість по кредиту та 7560 грн - заборгованість по відсотках, 900 грн - комісія та 12000 грн - пеня (а. с.18-19).
09 вересня 2025 року ТОВ «ІННОВА-ФІНАНС» перейменовано у ТОВ «ІННОВА-НОВА» (а. с. 12).
Отже, факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.
За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що із ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №7988350425 від 29 квітня 2025 року в сумі 13560 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість по кредиту та 7560 грн - заборгованість по відсотках.
Щодо стягнення з відповідача 900 грн комісії та 12000 грн пені суд зазначає такее.
Згідно з п. 2.7. кредитного договору №7988350425 від 29 квітня 2025 року комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту (а. с. матеріали електронної справи).
Проте, у вказаному договорі не зазначено та позивачем не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням кредиту, який надається відповідачу та за які товариством встановлена комісія.
Отже, положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача комісії у розмірі 900 грн за надання кредитних коштів.
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, суд вважає, що нарахування штрафу в сумі 12000 грн за невиконання грошового зобов'язання за період з 29 квітня по 02 вересня 2025 року є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
У позовній заяві позивач зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які складаються із витрат на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Але стягнути з відповідача позивач просив лише суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Після відкриття провадження у справі і до ухвалення судом рішення від позивача заява про стягнення витрат на правничу допомогу не надходила.
З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам 1137,29 грн понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються із судового збору.
Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок, 10, поверх 2, офіс 5) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №7988350425 від 29 квітня 2025 року в сумі 13560 (тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень та 1137 (одну тисячу сто тридцять сім) гривень 29 копійок судових витрат.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» в частині стягнення з ОСОБА_1 комісії у розмірі 900 грн та пені у розмірі 12000 грн відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя