461/4438/25
1-кп/461/511/25
30.10.2025 м.Львів
Колегія суддів Галицького районного суду м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 461/4438/24 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таврійськ, Херсонської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, -
ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області та беручи упродовж невстановленого періоду часу, однак не пізніше як з 14.07.2022 року та до 21.12.2022 року участь в діяльності 129 полку (в/ч НОМЕР_1 ) незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «днр», що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, керуючись ідеологічним мотивом, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, виконував накази щодо ведення бойових дій проти Збройних Сил України виконував накази прямих начальників, а також обов'язки стрільця-радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 1стрілецької роти 3 стрілецького батальйону НОМЕР_2 полку.
У такий спосіб ОСОБА_7 , ігноруючи свій громадянський обов'язок, передбачений Конституцією України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи добровільно з усвідомленням негативних наслідків своїх дій та на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, у невстановлений період часу, однак не пізніше як з 14.07.2022 року, перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Донецької області, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, чим вчинив державну зраду.
Крім цього, ОСОБА_7 , обійнявши посаду стрільця-радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 1стрілецької роти 3 стрілецького батальйону НОМЕР_2 полку (в/ч НОМЕР_1 ) незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «днр», що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, керуючись ідеологічним мотивом, за невстановлених обставин та час, однак не пізніше як з 14.07.2022 року та до 21.12.2022 року, в умовах воєнного стану, перебуваючи на окупованих військовими формуваннями російської федерації територіях Донецької (у т.ч. м. Новоазовськ Кальміуського району), Запорізької (у т.ч. АДРЕСА_2 району, село Урожайне Пологівського району) та Херсонської (у т.ч. село Сальково Генічеського району) областей, які ними захоплені та окуповані внаслідок незаконного воєнного вторгнення на територію України, надавав іноземній державі - російській федерації та її представникам - військовослужбовцям збройних сил російської федерації та контрольованих нею представникам терористичної організації «днр» допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи завдання, пов'язані із веденням бойових дій проти ЗС України, та обов'язки із забезпечення різних видів та форм бою.
Крім того, ОСОБА_7 достовірно знаючи про розпочату 24.02.2022 військовослужбовцями збройних сил рф повномасштабну військову агресію проти України, яка супроводжувалась незаконним вторгненням на територію України, збройним нападом та окупацією частини території України, що продовжується по цей час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків, а також безпосередню участь у збройній агресії терористичної організації «днр», умисно брав участь у діяльності указаної терористичної організації.
ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «днр» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з ідеологічних мотивів, у невстановлений період часу, однак не пізніше як з 14.07.2022 року, перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Донецької області, добровільно вступив до лав терористичної організації «днр», створеної, підпорядкованої, керованої та фінансованої російською федерацією, а саме на посаду стрільця-радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 1стрілецької роти 3 стрілецького батальйону НОМЕР_2 полку (в/ч НОМЕР_1 ) незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «днр», що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф.
В подальшому, перебуваючи на посаді стрільця-радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 1стрілецької роти 3 стрілецького батальйону 129 полку (в/ч НОМЕР_1 ) незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «днр», що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, за невстановлених обставин та час, однак не пізніше як з 14.07.2022 року та до 21.12.2022 року, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на окупованих військовими формуваннями російської федерації територіях Донецької (у т.ч. м. Новоазовськ Кальміуського району), Запорізької (у т.ч. АДРЕСА_2 району, село Урожайне Пологівського району) та Херсонської (у т.ч. село Сальково Генічеського району) областей, які ними захоплені та окуповані внаслідок незаконного воєнного вторгнення на територію України, виконував завдання, пов'язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України та обов'язки із забезпечення різних видів та форм бою (у т.ч. шляхом виконання наказів щодо ведення бойових дій проти Збройних Сил України, виконання наказів прямих начальників, а також обов'язків стрільця-радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 1стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону НОМЕР_2 полку (в/ч НОМЕР_1 ).
Крім того, ОСОБА_7 достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про діяльність терористичної організації «днр» та її підрозділів, усвідомлюючи, що така є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, у невстановлений період часу, однак не пізніше як з 14.07.2022 року, перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Донецької області, добровільно вступив до лав не передбаченого законом збройного формування, а саме 129 полку (в/ч НОМЕР_1 ) незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «днр», що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, та з цього часу брав участь у діяльності вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації на посаді стрільця-радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 1стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону НОМЕР_2 полку (в/ч НОМЕР_1 ).
При цьому, ОСОБА_7 , вступаючи до вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «днр», був достовірно обізнаний, що воно відноситься до збройних формувань, а саме - має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у протистоянні збройній агресії російської федерації та керованих нею терористичних організацій «днр» та «лнр», та ставить перед собою специфічні завдання.
Крім того, ОСОБА_7 усвідомлював, що зазначене незаконне збройне формування терористичної організації «днр» не належить до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.
ОСОБА_7 , беручи участь у вищевказаному не передбаченому законом збройному формуванні, відповідно до покладених на нього завдань, керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «днр», упродовж невстановленого періоду часу, однак не пізніше як з 14.07.2022 року та до 21.12.2022 року, виконував обов'язки стрільця-радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 1стрілецької роти 3 стрілецького батальйону НОМЕР_2 полку (в/ч НОМЕР_1 ) незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «днр», що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, забезпечуючи бойову діяльність полку у місцях перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «днр» в населених пунктах Донецької (у т.ч. м. Новоазовськ Кальміуського району), Запорізької (у т.ч. село Приморське Василівського району, село Володимирівка Запорізького району, село Приазовське Мелітопольського району, селище Якимівка Мелітопольського району, село Степне Запорізького району, село Високе Василівського району, село Урожайне Пологівського району) та Херсонської (у т.ч. село Сальково Генічеського району) областей, які ними захоплені та окуповані внаслідок незаконного воєнного вторгнення на територію України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.05.2025 року у кримінальному провадженні №22025140000000102 від 07.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
Відповідно до ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436
1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Відповідно з вищевказаним виклик в судові засідання ОСОБА_7 здійснювався шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр».
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України) суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Винуватість ОСОБА_7 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття
інформації з електронних інформаційних систем від 23.03.2023 року, яким зафіксовано факт зняття інформації з мобільного додатку месенджера «Телеграм» за номером телефону ОСОБА_8 . Зафіксовано відомості про користувача ОСОБА_8 , наявність 103 чатів для спілкування та пересилання файлів, у т.ч. з абонентами «ЗНШ 3 Бат Пьіж», «PSIX штаб», «Коля Штаб 129», у переписці з якими є документи щодо участі ОСОБА_7 у незаконному збройному формуванні. Виявлено значний масив документів щодо діяльності незаконного збройного формування- так званого НОМЕР_2 полку ДНР, у якому ОСОБА_8 займав керівну посаду - нач. штабу - заступник командира НОМЕР_2 окремого стрілецького полку. Документи щодо діяльності незаконного збройного формуванняпересилались між керівниками штабів батальйонів та ОСОБА_8 . Містять відомості про особовий склад полку, у тому числі щодо ОСОБА_7
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття
інформації з електронних інформаційних систем від 01.04.2023 року, яким зафіксовано зняття інформації з месенджера «Телеграм» за номером телефону ОСОБА_8 . Деталізовано переписку з абонентами, назви яких та контент інформації, якою обмінювались, свідчить про їх відношення до керівництва штабів 129 полку - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ЗНШ 3 Бат Пьіж», «Двойка 129 Ком», «129сп», «Дядя Миша 5 бат», «Нш129», «Зоя Штаб 9 ТБ», « ОСОБА_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «Жека связь 129», « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_8 » , « ІНФОРМАЦІЯ_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_10 », « АДРЕСА_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_12 », « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_14 », Айнур ЗНШ 129», « ІНФОРМАЦІЯ_15 », а також « ІНФОРМАЦІЯ_16 », «PSIX штаб», «Коля Штаб 129», у переписці з якими є документи щодо участі ОСОБА_7 у незаконному збройному формуванні.
- даними, що містяться у протоколі огляду від 21.05.2024 року, об'єктом огляду якого є диск, що є додатком до протоколу НСРД, та зафіксовано наявність відомостей, що підтверджують використання месенджера «Телеграм», з якого знято інформацію у ході НСРД, саме ОСОБА_8 , який обіймав посаду нач. штабу - заступника командира НОМЕР_2 окремого стрілецького полку. У ході огляду зафіксовано використовуваний номер, використане користувачем ім'я - « ОСОБА_10 », пересилання користувачем іншим абонентам документів, що посвідчують його особу (фото паспорта громадянина України із його фотографією та усіма реквізитами щодо дати та місця народження, видачі паспорта, місця реєстрації, окремо довідки про присвоєння ідентифікаційного номера), а також документів, у яких ОСОБА_8 фігурує як нач.штабу 129 полку;
- даними, що містяться у протоколі огляду від 19.09.2024 року, об'єктом огляду якого є диск, що є додатком до протоколу НСРД, та зафіксовано інформацію щодо участі ОСОБА_7 у незаконному збройному формуванні:
- 14.07.2022 абонент «PSIX штаб» переслав ОСОБА_8 файл «РВК», який є списком військовослужбовців НОМЕР_3 стрілецького батальйону із зазначенням приписки до військкомату. У списку є також ОСОБА_7 (у списку під № 170),
- 14.07.2022 ОСОБА_8 переслав абоненту «PSIX штаб» файл «Ходатайство на военники 3 сб», який є клопотанням за підписом ОСОБА_11 як нач.штабу 129 полку про видачу в/квитків в/ч НОМЕР_4 , у тому числі рядовому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (у списку під № 158),
- 01.10.2022 абонент «ЗНШ 3 Бат Пьіж» переслав ОСОБА_8 файл «денежное_довольствие_3сб_НА_01_10», який є списком особового складу 3 стрілецького батальйону щодо грошового забезпечення. У списку під номером 39 є ОСОБА_7 , із зазначенням його посади - стрілець-радіотелефоніст 2 взводу 1 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону 129 осп, у званні рядовий, а також зазначено, що грошовим забезпеченням забезпечений до травня,
- 30.10.2022 абонент «ЗНШ 3 Бат Пьіж» переслав ОСОБА_8 файл «12903», який є списком в/с, у т.ч. є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-радіотелефоніст, рядовий,
-15.12.2022 абонент «ЗНШ 3 Бат Пьіж» переслав ОСОБА_8 файл «3 бат», який є штатно-посадовим списком особового складу 3 стрілецького батальйону 129 осп. У списку під №39 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-радіотелефоніст 2 взводу 1 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону, рядовий,
-16.12.2022 ОСОБА_8 переслав абоненту «ЗНШ 3 Бат Пьіж» файл «Вьіписка_о_снятии_с_довольствия_3-бата_14_12_22_№256», який є наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 256 від 14.12.2022. У списку військовослужбовців НОМЕР_3 стрілецького батальйону, яких переводять на нове місце служби, є рядовий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займає посаду стрілець-радіотелефоніст 2 взводу 1 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону (у списку під № 19),
-16.12.2022 абонент «Коля Штаб 129» надіслав ОСОБА_8 файл «Список 3Б на 16.12.2022», який є списком в/с, у якому зазначені дані про ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займає посаду стрілець-радіотелефоніст 2 взводу 1 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону (у списку під № 19),
-21.12.2022 ОСОБА_8 переслав абоненту « ОСОБА_12 », який є списком військовослужбовців НОМЕР_2 окремого стрілецького полку, представлених до нагородження відомчими нагородами самопроголошеної «ДНР». У списку під № 38 зазначений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-радіотелефоніст 3 стрілецького батальйону, у званні рядовий.
- даними, що містяться у протоколах про пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2024 року, відповідно до якого свідкам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які є в/полоненими та утримуються у ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід-1», пред'явлено для впізнання фото ОСОБА_7 . Свідки особисто знали ОСОБА_7 як учасника незаконного збройного формування, який займав посаду стрільця 129 полку, описали його та упізнали на фото.
- даними, що містяться у протоколі огляду від 24.05.2024 року, відповідно до якого оглянуто надану на запит слідчого інформацію, яка надійшла з Управління виявлення та розшуку активів Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), що містилась на диску щодо ОСОБА_7 .
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.
В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України.
Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України доведена повністю.
Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
Поняття терористичної організації визначено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року і це є стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст.258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13 роз'яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_7 усвідомлював, що «ЛНР», «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ЛНР», «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вказаних терористичних організаціях.
Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з'ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
Висновки суду про визнання «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, у Рішенні ЄСПЛ від 25 липня 2017 року у справі «Хлєбік проти України» безпосередньо зазначено, що на початку квітня 2014 року збройні угрупування почали захоплювати офіційні будівлі в Донецькій та Луганській областях й заявляти про створення самопроголошених утворень, відомих як «ДНР» і «ЛНР». У відповідь 14 квітня 2014 року Уряд України, який розглядає такі збройні формування як терористичні організації, санкціонував застосування проти них збройних сил шляхом введення в правове поле поняття «антитерористична операція».
Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв'язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_7 винуватим по пред'явленому обвинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_7 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд бере до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки громадянин України ОСОБА_7 вчинив державну зраду - діяння, умисно вчинені громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перехід на бік ворога та надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України. Крім цього, ОСОБА_7 брав участь у терористичній організації, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України. А також брав участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.260 КК України є тяжким злочином, а кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 111, ч.1 ст. 258-3 КК України, є особливо тяжкими злочинами, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується посередньо.
Пом'якшуючих покарання обставин судом не встановлено.
Обтяжуючою покарання обставиною відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК України, є вчинення злочинів з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані, які характеризують ОСОБА_7 , суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК остаточне покарання ОСОБА_7 за вчинення цих кримінальних правопорушень необхідно визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив злочин проти основ національної безпеки України, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України, та вчинив злочини проти громадської безпеки, передбачені ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України, cуд вирішив застосувати конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_7 на праві власності.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому положеннями ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,368,370,374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_7 винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 111 КК України у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності;
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 260 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Призначити ОСОБА_7 остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вищезазначених кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня звернення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3