Справа № 461/4560/23
Провадження № 1-кс/461/6694/25
про обрання запобіжного заходу
29.10.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Товсте, Заліщанського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141350000780 від 13.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
слідчим управління ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021141350000780 від 13.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України.
Старший слідчий ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_5 ухиляється від явки до органу досудового розслідування, а також встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно клопотання, 15.07.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон та виїхав за межі України і по теперішній час не повертався на територію України.
23.09.2025, відповідною постановою слідчого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в міжнародний розшук.
Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 своїх обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо запобігти вищенаведеним ризикам.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому.
Дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали та заслухавши доводи прокурора, виходячи з мотивів наведених нижче, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє вирішувати питання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного за наявності умов визначених у ч. 6 ст. 193 КПК України.
Перевіркою наявності наведених умов та дотримання відповідної процедури встановлено наступне.
23.09.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підозра на даному етапі досудового розслідування обґрунтована зібраним в процесі досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події та схемою до нього, висновками судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень та судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи із дослідження обставин та механізму ДТП, висновком судово-медичної експертизи.
15.07.2022 ОСОБА_5 залишив територію України через міжнародний пункт пропуску через державний кордон України «Краківець».
За матеріалами органу досудового розслідування та змісту підозри, ОСОБА_5 12 грудня 2021 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz E270», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі «Самбір-Мостиська» поблизу с. Нагірне, Яворівського району, Львівської області, порушив вимоги Розділу 12 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями, які виразилися в тому, що він керуючи технічно-справним транспортним засобом, повинен був урахувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив виїзд на зустрічну смугу руху де здійснив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 .
В результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 , пасажир автомобіля марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримала наступні тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму із забоєм головного мозку, перелом кісток склепіння та основи черепа, навколоорбітальну гематому праворуч, перелом правої виличної кістки та верхньої щелепи, забій правої легені. Вказані ушкодження могли утворитися 12 грудня 2021 року від контакту з виступаючими частинами салону автомобіля при зіткненні його з перешкодою або іншими транспортним засобом пересування, тобто при ДТП і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
23.09.2025 постановою слідчого ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
Слідчим суддею встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. (ч. 1 ст. 9 КПК України).
Зважаючи на наведене, приймаючи до уваги наявність законних підстав для розгляду даного клопотання, вважаю за можливе провести його розгляд у відсутності підозрюваного.
При цьому, враховую, що в межах даного кримінального провадження, виходячи з категорії злочину (ступеня його тяжкості), до участі у провадженні не залучено захисника, оскільки участь такого у цій категорії справ не є обов'язковою.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Органом досудового розслідування, за викладених у повідомленні про підозру обставин, дії підозрюваного кваліфікуються за ч. 2 cт. 286 КК України. Злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, у розумінні ст. 12 КК України, оскільки санкцією відповідної статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування засвідчується долученими до матеріалів клопотання доказами зібраним в процесі досудового розслідування, які досліджені та перевірені слідчим суддею. При цьому, обсяг і зміст наведених доказів підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, у тому числі для переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
За висновком слідчого судді, зробленим на підставі повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження обставин, які є підставою для звернення з цим клопотанням, на даній стадії органом досудового розслідування у достатній мірі наведено факти та доводи обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у скоєнні правопорушення, яке йому інкримінується, а також доведені ризики у даному кримінальному провадженні.
Аналіз представлених доказів об'єктивно пов'язують підозрюваного з інкримінованим злочином, на даному етапі досудового розслідування, та свідчить про виправданість подальшого розслідування, а також висунення звинувачення (пред'явлення підозри).
При цьому, ухвалюючи дане судове рішення та наводячи відповідні мотиви, оцінюючи обставини встановлені у ході розгляду клопотання, виходячи з його змісту, зокрема наявності відповідних ризиків, враховую те, що системний аналіз норм чинного КПК України дає підстави для висновку про те, що застосування до ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу в порядку передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду.
Крім того, розглядаючи подане клопотання, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У ході розгляду клопотання встановлено, що мають місце достатньо обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 умисно переховується від слідства та суду на території іншої держави, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, встановлено, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
У ході розгляду клопотання встановлено, що на даний час підозрюваний знаходиться на території іншої країни і фактично переховується від органів досудового розслідування та суду, при цьому, на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для його об'єктивного проведення.
Отже, підозрюваний, перебуваючи на волі, має можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні. Розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
У випадку застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він може незаконно впливати на інших осіб, не встановлених на даній стадії органом досудового розслідування, яким відомі обставини вчинення вище вказаного кримінального правопорушення з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому.
Також, підозрюваний матиме можливість забезпечення приховування злочину чи його наслідків шляхом надання порад та вказівок стосовно показань майбутніх свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Наведені ризики вказують на наявність законних підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слід відзначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. В ході розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний не має перешкод здійснити відповідні дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, суд бере до уваги те, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинене кримінальне правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Обставини наведені вище вказують на те, що обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу може перешкодити об'єктивному проведенню досудового розслідування кримінального провадження, у тому числі і перешкоджатиме проведенню з ним відповідних процесуальних дій.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на особу підозрюваного, який переховується від органів досудового розслідування; може незаконно впливати на учасників даного кримінального провадження, а також враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, приходжу до висновку, що обставини визначені ст. 177 КПК України, у світлі наявних даних про особу підозрюваного та характеру вчинення злочину, в якому він підозрюється, є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і доведено інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним встановленим у справі ризикам, а тому клопотання підлягає до задоволення.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч.6 ст.193 КПК України можливе після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Керуючись ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України,
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч.6 ст.193 КПК України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальним органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1