1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10688/25 1-кс/335/3654/2025
30 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс», подану через представника - адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
27.10.2025 до слідчого судді надійшла вказана скарга, подана в порядку ст. 303 КПК України, в якій порушується питання про покладення на уповноважену особу ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» від 17.09.2025 щодо факту ймовірного вчинення відповідальними особами ТОВ «Таврія Люкс» кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Скарга обґрунтована посиланням на те, що у вказаній заяві від 17.09.2025 ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» просило внести до ЄРДР відомості про те, що посадові особи ТОВ «Таврія Люкс» умисно ухиляються від виконання Рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 у справі № 908/1377/13. Однак уповноважена особа не внесла відомості до ЄРДР за вказаною заявою у строки, встановлені ст. 214 КПК України, а надіслала заявнику повідомлення про відсутність підстав для реєстрації кримінального провадження з викладенням дій, вчинених органом поліції у зв'язку із розглядом заяви.
Заявник вважав, що такі дії не відповідають вимогам ст. 214 КПК України.
Представник заявника, адвокат ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд скарги без його участі і про підтримання доводів скарги.
Уповноважена особа ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області в судове засідання не з'явилась, що не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вирішуючи питання по суті скарги, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого, повного розслідування. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження…, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Згідно зі ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий, розпочавши досудове розслідування, повинні вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 17.09.2025 ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» подало засобами поштового зв'язку до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області заяву про відкриття кримінального провадження відносно посадових осіб ТОВ «Таврія Люкс» за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України. У вказаній заяві було зазначено, зокрема, про те, що Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 у справі № 908/1377/13 було стягнуто з ТОВ «Таврія Люкс» на користь ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» заборгованість в розмірі 8083,94 грн. основного боргу, 494,22 грн. пені, 4041,97 грн. штрафу, 69,09 грн. річних процентів, а також судовий збір у розмірі 1720,50 грн. На виконання вказаного судового рішення був виданий наказ господарського суду від 10.06.2013. Постановою державного виконавця від 23.07.2013 на виконання вказаного наказу було відкрите виконавче провадження № 39006867. В подальшому, постановою державного виконавця від 24.12.2013 виконавчий документ був повернутий ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» як стягувачу, у зв'язку з неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи. З огляду на це, заявник вважає, що протиправні дії посадових осіб ТОВ «Таврія Люкс» пов'язані з умисним невиконанням рішення господарського суду, а тому становлять кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 КК України.
Вказана заява надійшло до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 25.09.2025 і зареєстрована в журналі єдиного обліку за № 37889.
Листом від 06.10.2025 № 17137/40/02/02-2025 начальник ВП № 1 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області повідомив представнику заявника про те, що підстав для початку досудового розслідування не встановлено, а також про те, що вжити заходами місцезнаходження керівних органів ТОВ «Таврія Люкс» також встановлено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини 2 статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян до кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_4 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
На переконання слідчого судді, вказані висновки повною мірою стосуються й заяви від 17.09.2025 ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс».
Обставини, повідомлені у вказаній заяві містять абстрактний, узагальнений, неконкретизований характер, не містять достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях осіб ознак об'єктивної сторони певного кримінального правопорушення, передбаченого КК України. Самий факт невиконання рішення суду, так само як і самий факт неможливості встановити місцезнаходження боржника - юридичної особи, а по суті - осіб, які входять до складу керівних органів такої юридичної особи, не є достатньою підставою навіть для попереднього висновку про наявність ознак кримінально караного ухилення від виконання рішення суду. Зокрема, причини невиконання можуть не мати ознак кримінальної протиправності, тоді як ухилення передбачає наявність об'єктивної можливості виконати рішення суду і свідоме нехтування такою можливістю.
Слідчий суддя в даному випадку не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
Враховуючи, що заява та скарга ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» містять виключно припущення щодо вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс», поданої через представника - адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення, а у разі оскарження особою, яка не брала участі в судовому засіданні, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1