1Справа № 335/4716/25 2/335/2316/2025
29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -
Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.03.2022 по 28.03.2023 у сумі 72 000 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2022 ОСОБА_1 через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Дія» самостійно облікувала себе та свої дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та отримала електронні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Місцем фактичного проживання станом на 24.02.2022 при оформленні довідок ВПО було зазначено: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, ОСОБА_1 оформила допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, так само за допомогою веб-порталу «Дія» у розмірі 8000 грн щомісячно (2000 грн. - на себе, 3000 грн. - на дитину ОСОБА_1 , 3000 грн - на дитину ОСОБА_3 )
Згідно зі службовою запискою від 07.02.2023, у зв'язку з внесенням до електронної справи, яка міститься в сегменті «Облік ВПО», відомостей про зняття ВПО, Управлінням отримано інформацію про зняття з обліку дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зв'язку із поданням недостовірних даних при отримані довідок (виявлено прописку у місті Запоріжжі на момент переміщення).
Отримані відповідачем на дітей довідки ВПО від 24.04.2022 №2304-7575543734 і №2304-7575543732, у зв'язку з поданням завідомо недостовірних відомостей, скасовано, про що внесено відповідну інформацію до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Тобто, відповідач неправомірно отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, а саме грошову допомогу на двох її дітей у період з 01.03.2022 по 28.03.2023 на загальну суму 72000,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь, згідно положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.
Ухвалою суду від 10.06.2025 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 25.07.2025, яке було відкладено неодноразово через неявку у судове засідання відповідача та не повідомлення нею причин своєї неявки до суду.
Востаннє судове засідання у цій справі було призначено на 29.10.2025.
Учасники справи в судове засідання, призначене на 29.10.2025, повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, представник позивача у своїй заяві від 03.09.2025 просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 71 «Про реорганізацію управлінь соціального захисту населення Запорізької міської ради та перейменування управління соціального захисту населення Запорізької міської ради в Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради» та Положення про Департамент, Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради є правонаступником, серед іншого, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району.
24.04.2022 відповідач ОСОБА_1 , за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Дія», звернулась із заявами про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб: себе - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заява № 2304-7575543733; свою доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заява № 2304-7575543734; та свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заява № 2304-7575543732. У вказаних заявах було зазначено, що на момент подачі заяв усі вищевказані особи були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_2 , з 24.02.2022.
Таким чином, відповідачем зазначено місце проживання себе та своїх дітей, станом до 24.02.2022, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території де ведуться бойові дії або території, яка є тимчасово окупованою.
Відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2017 № 509 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №509), довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно пункту 2-1 Порядку №509, заява про взяття на облік може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) повнолітньою або неповнолітньою внутрішньо переміщеною особою, якій присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі наявності в такої особи дітей подання заяви про взяття їх на облік можливе лише за наявності відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження таких дітей, виготовленому на паперовому бланку (далі - е-свідоцтво про народження).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено постановою КМУ від 20.03.2022 № 332, допомога призначається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
На підставі оформлених довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та зазначених вище вимоги чинного законодавства, рішенням Управління соціального захисту населення ЗМР по Вознесенівському району призначено допомогу переміщеним особам на проживання, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі - 2000 грн. та її дітям ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі - 3000 грн. на кожну дитину, загальний розмір допомоги на місяць складає - 8000 грн.
Проте, відповідно до інформаційних довідок № 1463143 від 10.06.2025 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та № 1463166 від 10.06.2025 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримані на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру, вказані особи з 02.10.2017 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, на момент подачі відповідачем заяв про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та отримання допомоги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали зареєстроване місце проживання на території міста Запоріжжя, за адресою: АДРЕСА_3 , та не мали права на реєстрацію їх за вказаною адресю, як вн6утрішньо переміщених осіб, а відповідно і на отримання допомоги, яка виплачується внутрішньо переміщеним особам.
Виходячи з вищенаведеного, на момент подачі відповідачем заяв про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та отримання допомоги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали зареєстроване місце проживання на території міста Запоріжжя та не мали права на отримання допомоги, як внутрішньо переміщені особи.
Відповідно до службової записки від 07.02.2023, Голові ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району направлено перелік осіб, яких знято з обліку внутрішньо переміщених осіб. До переліку вказаних осіб входять, у тому числі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яких 07.02.2023 знято з обліку у зв'язку із поданням недостовірних даних, щодо наявності зареєстрованого місця проживання в місті Запоріжжі.
Після виявленого факту подання відповідачем ОСОБА_1 недостовірної інформації, виплата допомоги на дітей Відповідачеві була зупинена, та проведений розрахунок неправомірно отриманих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Згідно з п. 5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено постановою КМУ від 20.03.2022 № 332, в редакції який діяв на час оформлення допомоги, внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.
Внаслідок надання недостовірних даних, щодо зареєстрованого місця проживання дітей, відповідачкою у період з 01.03.2022 по 28.03.2023 неправомірно отримано з державного бюджету суму допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особа у розмірі (6000 грн. х 12 міс.=72000 грн.) 72 000,00 грн., що підтверджується листом переплат о/р № НОМЕР_1 (ВПО).
Листом від 15.05.2023 №03-06/0711 відповідачку повідомлено про необхідність повернення надміру виплачених коштів у розмірі 72 000,00 грн. на рахунок Міністерства соціальної політики України. Проте, ОСОБА_1 вказані грошові кошти державі не повернула.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 ЦК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Аналіз положень ст. 1215 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Пунктом 11 Порядку Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено постановою КМУ від 20.03.2022 № 332, визначено, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Відповідачка доводів позивача не спростувала, доказів добровільного повернення допомоги на проживання її дітей, які були отримані неправомірно за період з березня 2022 року по лютий 2023 року суду не надала.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 72 000,00 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 3028,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12,81,141,223,259,263,264,265,268,280-284,289 ЦПК України, суд
Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (фактичне місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 37573438, бул. Марії Приймаченко, 3, м. Запоріжжя) надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.03.2022 по 01.03.2023 в розмірі 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (фактичне місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 37573438, бул. Марії Приймаченко, 3, м. Запоріжжя) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.В.Гашук