Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2612/25
Провадження № 2/332/1928/25
Заочне рішення
Іменем України
30 жовтня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Яцуна О.С.,
при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 625, 1048-1049 ЦК України та умови договору № 6895106, укладеного 24.07.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в загальному розмірі 31 084,00 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою суду від 19.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з'явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
24.07.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 6895106 про надання споживчого кредиту. За умовами даного договору:
- відповідачу було надано кредит на суму 8 000,00 грн (п. 1.3);
- строк кредиту становить 360 днів (п. 1.4);
- стандартна процентна ставка - 1,99 % за кожен день користування кредитом в межах строку, визначеного п. 1.4 Договору (п. 1.5.1).
Відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту, в якому були також погоджені всі умови кредитування.
Перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується листом АТ КБ «ПриватБпнк» від 18.07.2025, відповіддю на запит суду (ухвалу суду).
Матеріалами справи встановлено, що 27.05.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на телефонний номер, зазначений при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», відповідно до укладеного вище договору факторингу, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 31 084,00 грн, що складається з наступного: заборгованість за кредитним договором - 8 000,00 грн; сума процентів за користування кредитором - 14 646,40 грн; сума процентів, нарахована ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 53 календарних днів - 8 437,60 грн.
Разом з цим, рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» № 251124/1 від 25.11.2024, назву Товариства змінено з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», дані про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до відповідача є правомірними.
Щодо нормативного обґрунтування прийнятого судом рішення.
Відповідно до частин 1-2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено, зокрема, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Стаття 625 ЦК України передбачає наступне: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором, утворилась заборгованість в загальному розмірі 31 084,00 грн.
Долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості відповідають вимогам чинного законодавства, відповідачем вказані розрахунки не спростовані, доказів належного виконання зобов'язання відповідачем - суду також не надано.
Щодо правничої допомоги, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Факт надання адвокатом правової допомоги підтверджено наступними документами: копією договору про надання правової допомоги від 10.12.2024; копією заявки на виконання доручення за договором від 10.12.2024; копією акта № 7898 від 12.05.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 10 000,00 грн; копією рахунку на оплату № 7898-12/05-2025 від 12.05.2025 на суму 10 000,00 грн; копією ордеру; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Столітнім М.М.
Відповідач не подав жодних заперечень з приводу неспівмірності витратпозивача на правничу допомогу, а суд, в свою чергу, не вправі самостійно перебирати на себе обов'язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку з тим, що вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість в загальному розмірі 31 084,00 грн, що складається з наступного: заборгованість за кредитним договором - 8 000,00 грн; сума процентів за користування кредитором - 14 646,40 грн; сума процентів, нарахована ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 53 календарних днів - 8 437,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя О.С. Яцун