Справа № 302/931/25
Провадження № 2/302/385/25
35
(в повному обсязі)
29 жовтня 2025 року селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі суддя Кривка В. П.,
з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,
представник відповідача - адвокат Кльофа В.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про визнання протиправними та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене актом про порушення №139853 від 26.03.2025 року та протоколом №1940 від 06.05.2025 року,
09.07.2025 року позивачка подала суду вищезазначений позов.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10.07.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження; постановлено призначити підготовче судове засідання на 09 год 00 хв 24 вересня 2025 року в приміщенні Міжгірського районного суду Закарпатської області з викликом сторін у це засідання.
Позивачка отримала вказану ухвалу 15.07.2025 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28), та повідомлена про дату, час та місце підготовчого судового засідання СМС повідомленням (доставлено 11.07.2025 року о 17 год 11 хв 21 с) на засіб мобільного зв'язку ( НОМЕР_1 ), який зазначений нею в позовній заяві (а.с.26).
Позивачка в підготовче судове засідання призначене на 24.09.2025 року о 09 год 00 хв не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим суд відклав підготовче судове засідання на 06.10.2025 року о 15 год 00 хв з повторним викликом учасників справи, що підтверджено змістом протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №5166018 від 24.09.2025 (справа №302/931/25).
Згідно з довідкою про доставку СМС-повідомлення ОСОБА_1 повідомлена про дату, час та місце підготовчого судового засідання призначеного на 06.10.2025 року о 15 год 00 хв 24.09.2025 року о 09 год 53 хв 14 с на засіб її мобільного зв'язку (а.с.113).
06.10.2025 року через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшло клопотання представника позивачки - адвоката Радь І.І. про вступ у справу як представника з проханням надати адвокату Радь І.І. як представнику позивачки доступ до справи №302/931/25 в системі ЄСІТС та відкласти розгляд справи на іншу дату. Заява (клопотання) адвоката Радь І.І. задоволена головуючим суддею Кривка В.П. з накладенням резолюції 06.10.2025 року «в справу, надати доступ до ЕС представнику позивачки» (а.с.114). Ця резолюція виконана шляхом надання 06.10.2025 року о 14 год 22 хв представнику позивачки Радь І.І. доступу до електронної справи №302/931/25 у підсистемі «Електронний суд», що вбачається з витягу з програми «Д-3» у справі №302/931/25.
Сторона позивачки в підготовче судове засідання 06.10.2025 року не з'явилася, підготовче судове засідання відкладено на 10 год 00 хв 29 жовтня 2025 року у зв'язку з подачею представником позивачки-адвокатом Радь І.І. клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
ОСОБА_1 повідомлена про дату, час та місце підготовчого судового засідання призначеного на 29.10.2025 року о 10 год 00 хв 06.10.2025 року о 14 год 44 хв 42 с на засіб її мобільного зв'язку, що підтверджується довідкою про доставку СМС-повідомлення (а.с.118), а її представник - адвокат Радь І.І. шляхом надсилання судової повістки від 06.10.2025 року до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та на його особовий засіб зв'язку, що підтверджено довідками про доставку СМС та доставку електронного документу (а.с.120-121).
Сторона позивачки в підготовче судове засідання 29.10.2025 року не з'явилася. Натомість 29.10.2025 року через систему «Електронний суд» на адресу суду повторно надійшло клопотання представника позивачки - адвоката Радь І.І. про вступ у справу як представника з проханням надати адвокату Радь І.І. як представнику позивачки доступ до справи №302/931/25 в системі ЄСІТС та відкласти розгляд справи, що призначений 29.10.2025 року, з метою ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідних процесуальних документів за результатами ознайомлення.
Представник відповідача-адвокат Кльофа В.І. просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду з огляду на те, що сторона позивачки не з'являлася в підготовчі судові засідання три рази поспіль без поважних причин. Натомість представник позивачки мав можливість ознайомитись з матеріалами справи з 06.10.2025 року (день, коли йому було надано доступ до матеріалів справи в підсистемі ЄСІТС) по 29.10.2025 року, що є великим проміжком часу. Крім того, просить взяти до уваги, що всі матеріали справи наявні в позивачки, адже відзив та інші процесуальні документи надсилались їй стороною відповідача в установленому законом порядку.
Оцінивши вищенаведене, матеріали цивільної справи, позицію сторони відповідача, суд приходить до такого висновку.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 44 ч.1, ч.2 п.1 ЦПК України:
- учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
- залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року у справі №761/27076/19 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
За результатами аналізу зазначених норм процесуального права Велика Палата у ухвалі від 27.03.2024 року по справі № 335/837/22 зробила висновок, що, дотримуючись принципів цивільного судочинства, основним з яких є неприпустимість зловживання процесуальними правами, суд, установивши, що подані учасником судового процесу скарга, заява або клопотання є очевидно безпідставними, що вочевидь може переслідувати такі цілі, як введення суду в оману, затягування розгляду справи чи створення перешкод опонентам у справі, зобов'язаний вживати заходи, спрямовані на запобігання зловживанням учасниками судового процесу своїми процесуальними правами шляхом залишення без розгляду або повернення таких скарг, заяв чи клопотань.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що саме з метою виконання такого завдання сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо сторона здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, вона виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від таких дій. І саме на це спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Ці заходи передбачені у частинах четвертій і п'ятій статті 44, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України.
Згідно з ч.ч.2,3 статті 189 ЦПК України: підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання; підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Суд вважає, що подання до суду двох ідентичних за змістом клопотань про вступ у справу як представника з проханням надати адвокату Радь І.І. як представнику позивачки доступ до справи №302/931/25 в системі ЄСІТС та відкласти розгляд справи на іншу дату затягує розгляд справи (зокрема, порушуються строки підготовчого провадження), суперечить принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами (п.11 ч.3 статті 2 ЦПК України), а також завданню цивільного судочинства.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 статті 44 ЦПК України).
З огляду на вищенаведене, повторно подане 29.10.2025 року клопотання представника позивачки - адвоката Радь І.І. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи у зв'язку з цим, слід залишити без розгляду.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч.3 статті 131 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10.07.2025 року постановлено призначити підготовче судове засідання на 09 год 00 хв 24 вересня 2025 року в приміщенні Міжгірського районного суду Закарпатської області з викликом сторін у таке. Позивачка отримала вказану ухвалу 15.07.2025 року, також повідомлена про дату, час та місце підготовчого судового засідання СМС повідомленням на засіб мобільного зв'язку ( НОМЕР_1 ), який зазначений нею в позовній заяві, однак у підготовче судове засідання 24.09.2025 року до суду не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.
При цьому, суд вважає, що якщо учасник надав суду телефон (хоча міг цього і не робити), зазначивши його у позовній заяві, то слід вважати, що учасник бажає, щоб цей засіб комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Крім того, позивач як ініціатор цивільного процесу із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
До такого висновку дійшла ВП ВС у постанові від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18.
Надалі підготовче судове засідання було відкладене на 06.10.2025 року о 15 год 00 хв з повторним викликом учасників справи. Про дату, час та місце підготовчого судового засідання позивачка була повідомлена СМС повідомленням. Однак таке також було відкладене на 29.10.2025 року о 10 год 00 хв у зв'язку з подачею представником позивачки-адвокатом Радь І.І. клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
Про підготовче судове засідання, яке призначене на 29.10.2025 року о 10 год 00 хв, сторона позивачки була повідомлена належно, а саме ОСОБА_1 на засіб її мобільного зв'язку, а її представник - адвокат Радь І.І. шляхом надсилання судової повістки від 06.10.2025 року до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та на його особовий засіб зв'язку. Однак сторона позивачки в підготовче судове засідання 29.10.2025 року не з'явилася.
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України, з врахуванням того, що сторона позивачки тричі поспіль не з'являлася в підготовчі судові засідання, про такі повідомлялася належно, при цьому в матеріалах справи відсутня заява про розгляд справи за відсутності сторони позивачки, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.44 ч.2 п.1, 223, 257 ч.1 п.3, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду повторно подане клопотання представника позивачки - адвоката Радь І.І. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи у зв'язку з цим.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
Копію ухвали надіслати стороні позивачки в установленому порядку.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено 30.10.2025.
Суддя Кривка В. П.