Справа № 128/2573/22
Провадження № 1-кп/127/35/25
29 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, відомості про які внесено 01 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020000000450,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. Так, прокурор зазначив, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий умисний злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, під час досудового розслідування оголошувався в розшук та під час його переслідування працівником поліції вчинив одне із кримінальних правопорушень, офіційно не працює. Крім того, існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого, який ще не був допитаний судом. Враховуючи тяжкість можливого покарання, дані ОСОБА_4 , наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний з тримання під вартою. З огляду на те, що ОСОБА_4 має матір із третьою групою інвалідності, яка кожного дня потребує його опіки, піклування та догляду. Брат ОСОБА_4 , який здійснював догляд за матір'ю мобілізований до лав Збройних сил України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2025 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02.11.2025 року.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність у провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, більш тяжке передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, тобто можливе покарання є суворим, що свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризики можливого ухилення від явки до суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Про існування ризику переховування від суду, що є одночасно і ризиком перешкоджання кримінальному провадженню, додатково свідчить факт того, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування перебував у розшуку. Вказане, а саме факт того, що ОСОБА_4 вже вчинив реальні дії з переховування, а не лише може їх вчинити, свідчить, що вказаний ризик набув вже статусу не просто обгрунтованого припущення можливої поведінки, а вже підтверджений вчиненням активних дій.
Так, згідно з обвинуваченням ОСОБА_4 діяв з корисливою метою, офіційно не працює, тобто не має стабільного джерела доходу, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим. Вказаний ризик підсилюються з даними про те, що під час затримання ОСОБА_4 , останній вчинив злочин щодо працівника поліції, що підтверджується суттю другого епізоду обвинувачення.
Крім цього, суд враховуючи стадію судового розгляду, бере до уваги те, що свідки у справі та потерпілий не допитані. ОСОБА_4 відомо місце їх перебування та номери їх мобільних телефонів, що стали доступні йому під час ознайомлення з матеріалами справи. Вказане створює ризик можливого впливу на них з боку ОСОБА_4 .
Щодо доводів сторони захисту, про те, що ОСОБА_4 має матір з третьою групою інвалідності, яка потребує його опіки, піклування та догляду суд зазначає наступне.
Третя група інвалідності встановлюється особам із стійкими помірними порушеннями функцій організму, які обмежують їхню життєдіяльність, але дозволяють їм частково працювати та самостійно себе обслуговувати, хоча й із певними труднощами або за допомогою допоміжних засобів. Ця група означає, що людина потребує соціального захисту та підтримки, але не є повністю непрацездатною.
Таким чином, фактичні обставини справи, особа ОСОБА_4 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про відсутність ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, прокурором в ході розгляду доведено, що ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою ОСОБА_4 може запобігти зазначеним вище ризикам, а тому клопотання прокурора суд вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Зазначене свідчить, що дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 29.10.2025 року до 27.12.2025 року, включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: