28 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 160/8936/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача - Прилуцький О. С. (самопредставництво)
відповідача - Солодухін М. В. (самопредставництво)
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції
касаційну скаргу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів"
до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" (далі - ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК, Комітет, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення розгляду заяви позивача про перегляд рішення від 05.07.2016 № 10-р/к згідно з пунктами 46-55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (далі - Правила), зобов'язавши відповідача здійснити розгляд заяви позивача про перегляд рішення від 05.07.2016 № 10-р/к згідно з пунктами 46-55 Правил.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що бездіяльність відповідача суперечить приписам пунктів 46-55 Правил, оскільки у разі наявності підстав, визначених Правилами, відповідач залишає заяву без розгляду та повертає її заявнику, а у разі відповідності заяви вимогам Правил - приймає розпорядження про прийняття заяви до розгляду. Проте відповідачем зазначено, що ним не вбачається підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210), для перегляду рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
1.3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022, позов задоволено повністю.
1.4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.07.2024 касаційну скаргу відділення АМК задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 в адміністративній справі №160/8936/21 скасовано; провадження у справі № 160/8936/21 за позовом ТВ "Світловодський завод пиломатеріалів" до відділення АМК про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії закрито; роз'яснено ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів", що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського судочинства та що позивач має право протягом 10 днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
1.5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.08.2024 заяву ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" задоволено, справу № 160/8936/21 за позовом ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" до відділення АМК про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано до Господарського суду Дніпропетровської області.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 (суддя Дичко В.О.) у справі № 160/8936/21 у задоволенні позовної заяви відмовлено; витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 (колегія суддів: Чередко А.Є., Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 у справі № 160/8936/21 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено.
2.3. Визнано протиправною бездіяльність відділення АМК щодо нездійснення розгляду заяви ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" від 08.04.2021 вих.№8/1 про перегляд рішення відділення АМК від 05.07.2016 №10-р/к відповідно до вимог пунктів 46-55 Правил.
2.4. Зобов'язано відділення АМК розглянути заяву ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" від 08.04.2021 вих.№8/1 про перегляд рішення відділення АМК від 05.07.2016 №10-р/к відповідно до вимог пунктів 46-55 Правил.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі відділення АМК, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 залишити без змін.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. Скаржник зазначає про те, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 160/8936/21 прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статті 58 Закону № 2210 в частині підстав для перегляду рішень органів Антимонопольного комітету України та строків, відведених на їх перегляд, частин другої та сьомої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; за відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм.
4.3. АМК зазначає про те, що рішення відділення прийнято 05.07.2016, отже граничний строк, відведений частиною другою статті 58 Закону № 2210 на його перегляд завершився 05.07.2021. Зобов'язуючи відділення АМК здійснити перегляд, рішення № 10-р/к у 2025 році, апеляційний суд не врахував приписи статті 58 Закону №2210, якою відведено п'ятирічний строк на перегляд рішення з дати його прийняття.
4.4. На переконання скаржника, враховуючи відсутність підстав для перегляду рішення визначених статтею 58 Закону № 2210, та наявність рішення суду, що набрало законної сили, яка підтверджує законність і обґрунтованість рішення, у відділення АМК були відсутні законні підстави для його перегляду.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.07.2016 Адміністративною колегією Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 10-р/к по справі № 11-СДР/04-15, яким зокрема, визнано, що дії ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" при проведенні аукціону з продажу необробленої деревини 4 кварталу 2014 року в цілому, який проводився у два етапи 09.09.2014 та 23.09.2014, що є порушенням Закону № 2210, передбачений пунктом 1 статті 50, частини першої статті 6 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до усунення конкуренції та спотворення результатів аукціону.
6.2. Вказане рішення оскаржувалось позивачем в судовому порядку. Так, зокрема, постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі апеляційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено, рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2019 у справі №912/3412/16 - скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" відмовлено у повному обсязі.
6.3. Також, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2021 у справі № 912/4211/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2021, задоволено позовну заяву Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" про стягнення 21 000 гривень. У зазначеному рішенні суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" 10 500 грн штрафу за рішенням № 10-р/к від 05.07.2016 і 10 500 грн пені за несвоєчасну сплату штрафу.
6.4. В подальшому позивач звернувся до Голови відділення АМК із заявою від 08.04.2021 вих. №8/1 про перегляд рішення №10-р/к від 05.07.2016, у якій просив:
- переглянути рішення відділення АМК від 05.07.2016 № 10-р/к на його обґрунтованість та на відповідність його висновків вимогам законодавства;
- скасувати рішення відділення АМК від 05.07.2016 № 10-р/к в частині визнання дій ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" при проведенні аукціону з продажу необробленої деревини 4 кварталу 2014 року в цілому, який проводився у два етапи 09.09.2014 та 23.09.2014, що є порушенням Закону № 2210, передбачений пунктом 1 статті 50, частини першої статті 6 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до усунення конкуренції та спотворення результатів аукціону;
- повідомити ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" про день час і місце слухання у справі за даною заявою.
6.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту заяви ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" від 08.04.2021 вих.8/1, позивач просив відділення АМК переглянути рішення відділення АМК від 05.07.2016 №10-р/к, посилаючись на те, що істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; а також рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення. Тобто, з підстав, визначених статтею 58 Закону № 2210.
6.6. Листом від 19.04.2021 №54-02/1481 "Про розгляд заяви" за підписом в.о. голови відділення АМК, позивачу повідомлено, що відповідач не вбачає підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону № 2210, для перегляду рішення відділення АМК.
6.7. Позивач вважає, що надана відповідь не відповідає вимогам пунктів 46-55 Правил, оскільки з аналізу норм Правил вбачається, що у разі наявності підстав, визначених Правилами, відповідач залишає заяву без розгляду та повертає її заявнику, а у разі відповідності заяви вимогам Правил приймає розпорядження про прийняття заяви до розгляду, про що протягом 3-х робочих днів письмово повідомляються особи, які брали участь у справі. У листі від 19.04.2021 № 54-02/1481 відсутні відомості про залишення поданої позивачем заяви без розгляду та її повернення. Натомість відповідачем зазначено про те, що він не вбачає підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону № 2210, для перегляду рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, що не відповідає вимогам Правил.
6.8. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовної заяви. Рішення суду мотивовано тими обставинами, що відмова відділення АМК в перегляді рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016, оформлена листом від 19.04.2021 № 54-02/1481, за своєю суттю є рішенням Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений у судовому порядку. Предметом спору у справі № 160/8936/21 є дотримання Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України законодавчо встановлених вимог під час розгляду заяви ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" № 8/1 від 08.04.2021 про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016, яке було предметом розгляду справ № 912/3412/16 та № 912/4211/20. Суд зазначив про неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, ухваленого між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
6.9. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, зазначив, зокрема про те, що матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, передбачених пунктами 48, 49, 52, 54 Порядку, а також прийняття за результатами перегляду одного з рішень, передбаченого частиною третьою статті 58 Закону № 2210, що свідчить про порушення відділенням АМК процедури розгляду заяви ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" від 08.04.2021 вих.8/1 про перегляд рішення відділення АМК від 05.07.2016 №10-р/к.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.4. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.5. Верховний Суд зазначає, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).
8.6. В аспекті доводів касаційної скарги Верховний Суд виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).
8.7. Стосовно визначення поняття "дискреційне повноваження", то слід зазначити, що пункт 7 частини першої статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" містить визначення поняття "дискреційні повноваження", і хоча названий Закон безпосередньо не поширює свою дію на відносини, пов'язані із захистом економічної конкуренції, водночас дає загальне розуміння такого поняття, яке полягає у тому, що дискреційне повноваження - це повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
8.8. Вказане вище визначення поняття "дискреційне повноваження" відповідає його тлумаченню, яке здійснювалося, зокрема, Верховним Судом під час розгляду справ щодо оскарження рішень АМК, з урахуваннями Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи, Венеційської комісії Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, тощо.
8.9. Так, Верховний Суд послідовно та неодноразово висновував, що:
- дискреційні повноваження АМК мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права, та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля;
- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог;
- ураховуючи, зокрема, статтю 19 Конституції України, приписи Закону № 2210, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", під час прийняття рішення АМК має переслідувати лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримуватись принципу об'єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймати своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечувати послідовне застосування загальних нормативно-правових приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи, пропорційності, розумності строку, обґрунтованості;
- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності такого суб'єкта, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття;
- cуд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) АМК поза межами перевірки за критеріями, визначеними у статті 19 Конституції України та статті 59 Закону № 2210;
- завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу;
- критеріями перевірки законності оспорюваного рішення є конституційні положення про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (формальний критерій), а складові принципу верховенства права дають суду підстави досліджувати зміст ухваленого (сутнісний критерій) на предмет відповідності легітимній меті, недискримінації, пропорційності, тощо;
- дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8.10. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
8.11. Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
8.12. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку так, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
8.13. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
8.14. Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом спору у цій справі є дотримання відділенням АМК, як суб'єктом владних повноважень, законодавчо встановлених процедурних вимог щодо розгляду заяви ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів", щодо перегляду рішення відділення АМК від 05.07. 2016 №10-р/к.
8.15. Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 2210 органи АМК з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі:
якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону;
якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, вже не існують;
наявності інших підстав, передбачених законами України.
8.16. Із правового контексту наведених норм вбачається, що рішення органу АМК може бути переглянуте лише у випадках, визначених законом, зокрема за умови його прийняття на підставі недостовірної інформації та/або у випадку коли істотні обставини не були і не могли бути відомі Комітету, що зумовило прийняття незаконного та/або необґрунтованого рішення. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 зі справи № 910/617/19.
8.17. Частиною третьою статті 58 Закону № 2210 передбачено, що за результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть:
- залишити рішення без змін;
- змінити рішення;
- скасувати рішення;
- прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
8.18. Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 №5 затверджені Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, пунктом 47 яких визначено, що заява особи про перегляд рішення подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені частиною третьою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону № 2210 та доказів на їх підтвердження.
8.19. Згідно з пунктами 48, 49, 54, 55 Правил протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Комітеті, відповідному територіальному відділенні Комітету заяви про перегляд державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету перевіряють її на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 цих Правил.
8.20. Заява про перегляд залишається без розгляду і повертається заявнику, якщо її подано до Комітету чи територіального відділення Комітету після закінчення строків, зазначених у частині другій статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
8.21. У разі коли заяву про перегляд подано без додержання вимог, установлених в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету залишають її без руху, про що письмово повідомляють заявника і надають йому строк для усунення недоліків.
8.22. Якщо заявник в установлений строк не усунув недоліки поданої ним заяви про перегляд, державний уповноважений або голова територіального відділення Комітету залишають заяву без розгляду, про що письмово повідомляють заявника.
8.23. Якщо заява про перегляд відповідає вимогам, установленим в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету приймають розпорядження про прийняття заяви до розгляду, про що протягом трьох робочих днів письмово повідомляються особи, які брали участь у справі.
8.24. У разі коли одночасно із прийняттям заяви до розгляду вирішується питання про зупинення виконання рішення згідно із пунктом 51 цих Правил, розпорядження про прийняття заяви до розгляду та зупинення виконання рішення за поданням державного уповноваженого, голови територіального відділення Комітету приймає орган Комітету, який здійснює перегляд рішення.
8.25. З прийняттям заяви до розгляду починається провадження з перегляду рішення.
8.26. За результатами провадження з перегляду рішення особи, зазначені в пункті 52 цих Правил, складають подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органу Комітету, який здійснює перегляд рішення.
8.27. Підготовка до розгляду органами Комітету питання про перегляд рішення здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 26 і 27 цих Правил.
8.28. За результатами перегляду рішення органи Комітету приймають рішення відповідно до частини третьої статті 58 Закону № 2210.
8.29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 19.04.2021 №54-02/1481 "Про розгляд заяви", позивачу повідомлено, що відповідач не вбачає підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону №2210, для перегляду рішення відділення АМК.
8.30. Втім, суд апеляційної інстанції встановив, зокрема, таке:
- подана позивачем до АМК заява про перегляд рішення, прийнятого відділення АМК, відповідачем не була залишена без розгляду, повернута заявнику чи залишена без руху, відповідно до вимог пункту 48 Порядку;
- матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, передбачених Порядком, а також прийняття за результатами перегляду одного з рішень, передбаченого частиною третьою статті 58 Закону № 2210, що свідчить про порушення відділенням АМК процедури розгляду заяви ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" від 08.04.2021 вих.8/1 про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.07.2016 №10-р/к;
- обставини перегляду у судовому порядку рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.07.2016 № 10-р/к по справі № 11-СДР/04-15 не можуть нівелювати необхідність дотримання АМКУ процедур розгляду заяви, передбаченої нормативно-правовими актами, які регулюють його діяльність, з прийняттям визначених законом рішень;
- в ході судового розгляду справи підтверджується наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення розгляду заяви позивача про перегляд рішення від 05.07.2016 №10-р/к відповідно до вимог пунктів 46-55 Правил.
8.31. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо нездійснення розгляду заяви позивача про перегляд рішення від 05.07.2016 №10-р/к згідно з пунктами 46-55 Правил, та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо розгляду заяви позивача від 08.04.2021 вих.№8-1 відповідно до вимог пунктів 46-55 Правил.
8.32. Аналіз положень Закону № 2210 та Правил дає підстави для висновку про те, що заява про перегляд рішення органу Антимонопольного комітету України може бути: залишена без руху, залишена без розгляду; а за результатом розгляду заяви може бути прийнято рішення відповідно до частини третьої статті 58 Закону № 2210.
8.33. Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у справі від 02.12.2019 № 909/673/18, де зазначено, зокрема, про те, що недотримання процедури розгляду заяви позивача, відмова в перегляді рішення органу Антимонопольного комітету України, яка не передбачена приписами Закону № 2210 та Правилами, є безумовною підставою для визнання таких дій незаконними.
8.34. Отже, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відділення АМК, відмовляючи позивачу у перегляді рішення АМК, діяло не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені наведеними нормами, з порушенням порядку прийняття рішення за заявою позивача про перегляд рішення органу Антимонопольного комітету України; а такою про те, що обставини перегляду у судовому порядку рішення відділення АМК від 05.07.2016 № 10-р/к не можуть нівелювати необхідність дотримання АМК процедур розгляду заяви, передбаченої нормативно-правовими актами, які регулюють його діяльність, з прийняттям визначених законом рішень.
8.35. У контексті підстав касаційного оскарження, Суд зазначає про те, що положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
8.36. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
8.37. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен обґрунтувати в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
8.38. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
8.39. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
8.40. Як свідчить зміст оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції досліджував та оцінював доводи учасників справи через призму предмету, підстав позову та кола доказування, які входять у такій категорії справ.
8.41. Отже, зважаючи на встановлені обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у подібних правовідносинах.
8.42. Аргумент скаржника щодо порушення граничного строку, відведеного частиною другою статті 58 Закону № 2210 спростовується матеріалами справи, адже як встановлено попередніми судовими інстанціями позивач звернувся до відділення АМК з заявою від 08.04.2021 вих.8/1, в якій просив відділення АМК переглянути рішення відділення АМК від 05.07.2016 №10-р/к.
8.43. Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів та встановлення обставин справи підлягають відхиленню як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, а також є такими, які не узгоджуються з підставою касаційного оскарження, визначеною самим скаржником.
8.44. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
8.45. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.
9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
10. Судові витрати
10.1. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 160/8936/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова