ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.10.2025Справа № 910/11253/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (вул.Євгена Коновальця, буд.32, м.Київ, 01133; ідентифікаційний код 41923392)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Буд-Прайм» (вул.Щербакова, буд.53, м.Київ, 04111; ідентифікаційний код 40512094)
про стягнення 24 701,12 грн
без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Буд-Прайм» про стягнення 24 701,12 грн, з яких:
- 1 383,29 грн 3% річних, 5 314,19 грн інфляційних втрат за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 1.03/21 від 01.03.2021;
- 2 612,08 грн 3% річних, 8 960,79 грн інфляційних втрат за договором про виконання монтажних робіт системи контролю доступом вхідних груп 3,4 секції та надання послуг із технічного обслуговування багатоквартирної домофонної системи № 21.07/21 від 21.07.2021;
- 1 451,16 грн 3% річних, 4 979,61 грн інфляційних втрат за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 16.09/21 від 16.09.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вищенаведеними договорами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
15.09.2025 від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви.
Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Проте, оскільки заява позивача надійшла після постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі, підстави для повернення позовної заяви відсутні.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
29.09.2025 від позивача надійшла заява про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть ним надані протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Буд Прайм» (абонент) було укладено договір № 1.03/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта (далі - договір № 1.03/21) за умовами пункту 1.1 якого абонент доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з технічного обслуговування і ремонту устаткування контролю доступу до ліфтів, підтримки ключів системи, що встановлена за адресою: м.Київ, вул.Глибочинська, 73.
Відповідно до пункту 1.2 договору № 1.03/21 устаткування підлягає ремонту і технічному обслуговуванню, складається з: блоки електроніки і комунікації, блок живлення, дротова мережа, встановлені виконавцем.
Технічне обслуговування включає: прийом дзвінків (заявок), налаштування ПЗ, ремонт, профілактику устаткування контролю доступу до ліфтів, проведення планових профілактичних оглядів, технічну підтримку електронних ключів користувачів тощо (пункт 1.3 договору № 1.03/21).
Відповідно до пункту 2.2 договору № 1.03/21 абонент зобов'язаний у повному обсязі в терміни, зазначені в договорі оплачувати абонентську плату за обслуговування системи.
Вартість робіт з технічного обслуговування системи на момент підписання договору становить 4 250,00 грн з ПДВ на місяць. Оплата робіт здійснюється щомісячно замовником не пізніше 25 числа місяця (пункти 4.1 та 4.2 договору № 1.03/21).
Відповідно до пункту 5.1 договору № 1.03/21 цей договір вступає в силу з моменту його підписання та вважається дійсним протягом календарного року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила в письмовому вигляді про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.
За період з березня 2021 року по серпень 2023 року позивач надав відповідачу послуги на суму 127 500,00 грн (30 періодів х 4 250,00 грн). З них оплачено на суму 42 500,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями/дорученнями №3096 від 16.08.2022 на суму 4 250,00 грн; №2856 від 30.06.2022 на суму 4 250,00 грн; №1945 від 03.11.2021 на суму 4 250,00 грн; №1861 від 07.10.2021 на суму 4 250,00 грн; №1794 від 09.09.2021 на суму 4 250,00 грн; №1699 від 05.0.2021 на суму 4 250,00 грн; №1594 від 09.07.2021 на суму 4 250,00 грн; №1524 від 10.06.2021 на суму 4 250,00 грн; №1456 від 14.05.2021 на суму 4 250,00 грн; №1457 від 14.05.2021 на суму 4 250,00 грн.
Отже, не оплаченими є послуги на суму 85 000,00 грн з розрахунку 127 500,00 грн - 42 500,00 грн). При цьому зі змісту умов договору № 1.03/21 не вбачається підтвердження надання послуг відповідними актами/накладними тощо, а такі послуги мають бути оплачені абонентом за фактом їх споживання щомісячно.
21.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Буд Прайм» (замовник) було укладено договір № 21.07/21 про виконання монтажних робіт системи контролю доступом вхідних груп 3,4 секції та надання послуг із технічного обслуговування багатоквартирної домофонної системи (далі - договір № 21.07/21) за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з електромонтажних робіт та встановлення обладнання системи контролю доступу в 3 та 4 секцію домофонної системи Bas-Ip. Всі роботи виконуються з матеріалів та обладнанням оплаченим за попереднім рахунком виконавця.
Відповідно до пункту 1.2 договору № 21.07/21 місце, технічні умови, кількісні та якісні показники робіт і обладнання визначені у технічному завданні (додаток №1), котрий є невід'ємною частиною договору.
З технічного обслуговування домофонної системи, що є об'єктом технічного обслуговування, встановленої за адресою: м.Київ, вул.Глибочинська, 73 (секції 3 та 4). Технічне обслуговування системи включає в себе перелік робіт та послуг, що зазначені в специфікації (додаток №1) до договору і є невід'ємною частиною договору (пункти 1.3. та 1.4 договору № 21.07/21).
Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору № 21.07/21 замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати абонентську плату за послуги із технічного обслуговування системи.
Пунктом 3.1 договору № 21.07/21 визначено, що розмір місячної абонентської плати з технічного обслуговування системи на момент підписання договору становить 9 450,00 грн з ПДВ. Абонентська плата нараховується з моменту підписання договору.
Відповідно до пункту 3.2 договору № 21.07/21 замовник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури на оплату послуг за технічне обслуговування системи сплатити суму, вказану у рахунку.
Строк дії договору - до 31.12.2022 включно, з автоматичною пролонгацією на наступний рік за відсутності письмових заперечень будь-якої сторони (пункт 4.1 договору № 21.07/21).
Сторонами підписано специфікацію (додаток №1) до договору № 21.07/21.
За період з жовтня 2021 року по серпень 2023 року позивач надав відповідачу послуги за договором № 21.07/21 на суму 217 350,00 грн (23 періоди х 9 450,00 грн), що підтверджується рахунками на оплату та платіжним документами з призначенням платежу щодо проведених часткових оплат за договором, зокрема, рахунком №312 від 14.12.2021 на суму 9450,00 грн; №22 від 21.04.2022 на суму 9 450,00 грн; №49 від 21.02.2022 на суму 9 450,00 грн; №74 від 21.03.2022 на суму 9 450,00 грн; №99 від 20.04.2022 на суму 9 450,00 грн; №124 від 23.05.2022 на суму 9 450,00 грн; №210 від 24.08.2022 на суму 9 450,00 грн; №236 від 20.09.2022 на суму 9 450,00 грн; №243 від 24.10.2022 на суму 9 450,00 грн; №250 від 22.11.2022 на суму 9 450,00 грн; №256 від 22.11.2022 на суму 9 450,00 грн; №5 від 24.01.2023 на суму 9 450,00 грн; №11 від 22.02.2023 на суму 9 450,00 грн; №17 від 22.03.2023 на суму 9 450,00 грн; №23 від 21.04.2023 на суму 9 450,00 грн; №29 від 22.05.2023 на суму 9 450,00 грн; №35 від 22.06.2023 на суму 9 450,00 грн; №43 від 24.07.2023 на суму 9 450,00 грн; №49 від 24.08.2023 на суму 9 450,00 грн; №175 від 21.07.2022 на суму 9 450,00 грн (зазначений у платіжному документі); №149 від 20.06.2022 на суму 9 450,00 грн (зазначений у платіжному документі); №85 від 23.11.2021 на суму 9 450,00 грн (зазначений у платіжному документі); №260 від 25.10.2021 на суму 9 450,00 грн (зазначений у платіжному документі). З них оплачено на суму 37 800,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями/дорученнями №3094 від 11.08.2022 на суму 9 450,00 грн; №2855 від 30.06.2022 на суму 9 450,00 грн; №2025 від 14.12.2021 на суму 9 450,00 грн; №1971 від 15.11.2021 на суму 9 450,00 грн.
Отже, не оплаченими є послуги на суму 179 550,00 грн з розрахунку 217 350,00 грн - 37 800,00 грн.
08.01.2025 позивач надіслав відповідачу лист разом із неоплаченими рахунками на загальну суму 179 550,00 грн, який останній отримав 14.01.2025.
16.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Буд Прайм» (замовник) було укладено договір № 16.09/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу (далі - договір № 16.09/21) за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з обслуговування системи контролю доступом до ліфтів 4 секції.
Відповідно до пункту 1.2 договору № 16.09/21 місце, технічні умови зазначені у додатку №1 котрий є невід'ємною частиною договору.
Технічне обслуговування системи контролю доступом до ліфтів, що є об'єктом технічного обслуговування, встановленої за адресою: м.Київ, вул.Глибочинська, 73 (секція 4). Технічне обслуговування системи включає в себе перелік робіт та послуг, що зазначені у специфікації (додаток №1) до цього договору і є невід'ємною частиною договору (пункти 1.3 та 1.4 договору № 16.09/21).
Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору № 16.09/21 замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати абонентську плату за послуги із технічного обслуговування системи.
Пунктом 3.1 договору № 16.09/21 визначено, що розмір абонентської плати з технічного обслуговування системи на момент підписання договору становить 5 250,00 грн. Абонентська плата нараховується з 01.10.2021.
Відповідно до пункту 3.2 договору № 16.09/21 замовник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури на оплату послуг за технічне обслуговування системи сплатити суму, вказану у рахунку.
Відповідно до пункту 4.1 договору № 16.09/21 строк дії договору становить до 31.12.2022 включно, з автоматичною пролонгацією на наступний рік за відсутності письмових заперечень будь-якої сторони.
Сторонами підписано специфікацію (додаток №1) до договору № 16.09/21.
За період з жовтня 2021 року по серпень 2023 року позивач надав відповідачу послуги за договором № 16.09/21 на суму 120 750,00 грн (23 періоди х 5 250,00 грн), що підтверджується рахунками на оплату та платіжними документами з призначенням платежу щодо проведених часткових оплат за договором, зокрема, рахунком №314 від 14.12.2021 на суму 5 250,00 грн; №24 від 21.01.2022 на суму 5 250,00 грн; №51 від 21.02.2022 на суму 5 250,00 грн; №76 від 21.03.2022 на суму 5 250,00 грн; №101 від 20.04.2022 на суму 5 250,00 грн; №126 від 23.05.2022 на суму 5 250,00 грн; №212 від 24.08.2022 на суму 5 250,00 грн; №238 від 20.09.2022 на суму 5 250,00 грн; №244 від 24.10.2022 на суму 5 250,00 грн; №251 від 22.11.2022 на суму 5 250,00 грн; №257 від 22.12.2022 на суму 5 250,00 грн; №6 від 24.01.2023 на суму 5 250,00 грн; №12 від 22.02.2023 на суму 5 250,00 грн; №18 від 22.03.2023 на суму 5 250,00 грн; №24 від 21.04.2023 на суму 5 250,00 грн; №30 від 23.05.2023 на суму 5 250,00 грн; №36 віл 22.06.2023 на суму 5 250,00 грн; №44 від 24.07.2023 на суму 5 250,00 грн; №50 від 24.08.2023 на суму 5 250,00 грн; №177 на суму 5 250, 00 грн (зазначений у платіжному документі); №151 на суму 5 250,00 грн (зазначений у платіжному документі); №287 на суму 5 250,00 грн (зазначений у платіжному документі); оплата за жовтень 2021 року (зазначена у платіжному документі). З них оплачено на суму 21 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями/дорученнями №3095 від 16.08.2022 на суму 5 250,00 грн; №2854 від 30.06.2022 на суму 5 250,00 грн; №2024 від 14.12.2021 на суму 5 250,00 грн; №1970 від 15.11.2021 на суму 5 250,00 грн.
Отже, не оплаченими є послуги на суму 99 750,00 грн з розрахунку 120 750,00 грн - 21 000,00 грн.
08.01.2025 позивач надіслав відповідачу лист разом із неоплаченими рахунками на загальну суму 99 750,00 грн, який останній отримав 14.01.2025.
Наведені обставини встановлені судом на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, а також судами під час розгляду справи № 910/1221/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Буд-Прайм» про стягнення 391 949, 96 грн з яких:
- 85 000,00 грн основного боргу, 5 877,06 грн 3% річних, 21 772,90 грн інфляційних втрат за договором № 1.03/21;
- 179 550,00 грн основного боргу за договором № 21.07/21;
- 99 750, 00 грн основного боргу за договором № 16.09/21.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/1221/25, зміненим без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, позов було задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Буд-Прайм» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» 364 300,00 грн основного боргу, 21 772,90 грн інфляційних втрат та 4 632,87 грн судового збору.
На виконання рішення суду в справі № 910/1221/25 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 390 705,75 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 6665 від 18.07.2025.
Звертаючись до суду із позовом у справі, що розглядається, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь:
- за договором № 1.03/21: 1 383,29 грн 3% річних та 5 314,19 грн інфляційних втрат, які нараховані за період з 01.01.2025 по 17.07.2025;
- за договором № 21.07/21: 2 612,08 грн 3% річних, які нараховані за період з 22.01.2025 по 17.07.2025 та 8 960,79 грн інфляційних втрат, які нараховані за період з 01.02.2025 по 17.07.2025;
- за договором № 16.09/21: 1 451,16 грн 3% річних, які нараховані за період з 22.01.2025 по 17.07.2025 та 4 979,61 грн інфляційних втрат, які нараховані за період з 01.02.2025 до 17.07.2025.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
За приписами частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18 та від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16.
Обставини, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/1221/25 мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки підтверджують наявність у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем, їх розмір та факт настання строку їх виконання.
Виходячи зі змісту положень частини 1 статті 598, статей 599, 600, 604 - 609 Цивільного кодексу України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 цього Кодексу.
Така правова позиція підтверджена й судовою практикою Верховного Суду, зокрема в постанові від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов'язань містяться в статті 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, за змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов'язковим.
Враховуючи, що відповідач оплатив надані позивачем послуги із простроченням, то в цьому випадку приписи частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню за весь час прострочення.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У цій справі позивач просить суд стягнути з відповідача:
- за договором № 1.03/21:
1 383,29 грн 3% річних та 5 314,19 грн інфляційних втрат, які нараховані на суму боргу - 85 000,00 грн за період з 01.01.2025 по 17.07.2025, тобто починаючи від дня, коли позивач припинив нарахування у справі № 910/1221/25 і закінчуючи днем фактичної сплати боргу;
- за договором № 21.07/21:
2 612,08 грн 3% річних, які нараховані на суму боргу - 179 550,00 грн за період з 22.01.2025 по 17.07.2025, тобто з дня наступного, за днем закінчення строку у 5 банківських днів з моменту отримання рахунків на оплату, по день фактичної сплати боргу,
та 8 960,79 грн інфляційних втрат, які нараховані на суму боргу - 179 550,00 грн за період з 01.02.2025 по 17.07.2025;
- за договором № 16.09/21: 1 451,16 грн 3% річних, які нараховані на суму боргу - 99 750,00 грн. за період з 22.01.2025 по 17.07.2025, тобто з дня наступного, за днем закінчення строку у 5 банківських днів з моменту отримання рахунків на оплату, по день фактичної сплати боргу,
та 4 979,61 грн інфляційних втрат, які нараховані на суму боргу - 99 750,00 грн. за період з 01.02.2025 до 17.07.2025
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони здебільшого є арифметично правильними, а розрахований позивачем розмір інфляційних втрат за договором № 21.07/21 не перевищує розміру, розрахованого судом, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на предмет і підстави позову, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 5 446,53 грн та інфляційних втрат в розмірі 19 254,59 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Буд-Прайм» (вул.Щербакова, буд.53, м.Київ, 04111; ідентифікаційний код 40512094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (вул.Євгена Коновальця, буд.32, м.Київ, 01133; ідентифікаційний код 41923392) 3% річних в розмірі 5 446 (п'ять тисяч чотириста сорок шість) грн 53 коп., інфляційні втрати в розмірі 19 254 (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.10.2025.
Суддя Т.П. Капцова