ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.10.2025Справа № 910/12602/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП" (04119, м. Київ, вул. Пріорська, буд. 14, офіс 17, ідентифікаційний код 40750856)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОСТАРТТРЕЙД" (02000, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, корпус Ж, офіс 32, ідентифікаційний код 45030716)
про визнання недійсним договору,
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОСТАРТТРЕЙД" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, зареєстрований в ТСЦ за №0541, за яким транспортний засіб RENAULT T, 10837, (2014) № шасі НОМЕР_1 , був відчужений у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОСТАРТТРЕЙД". Позивач вважає, що даний договір був укладений з метою уникнення відповідальності відповідача-1 перед позивачем, яка виникла за кредитним договором №40750856-КД-2 від 09.08.2023 у загальному розмірі 1 541 931, 26 грн, що було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15502/24, а відтак такий правочин є фраудаторним (удаваним), що є підставою для визнання його недійним в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.11.2025.
16.10.2025 Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне рухоме майно: транспортний засіб RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10 837 см3, номер шасі НОМЕР_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" від 16.10.2025 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно: транспортний засіб RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_2 повернуто заявнику.
29.10.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне рухоме майно: транспортний засіб RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_2 .
Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП", розуміючи, що Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" з позовом до нього про стягнення заборгованості за даним кредитним договором №40750856-КД-2 від 09.08.2023, з метою уникнення відповідальності здійснило відчуження в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОСТАРТТРЕЙД" рухомого майна - транспортного засобу RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_2 за договором купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, укладений в ТСЦ № 8045.
У зв'язку з відсутністю на теперішній час будь-яких обтяжень даного рухомого майна, існують ризики його подальшого відчуження, що значно ускладнить виконання рішення суду.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В свою чергу, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
У даному випадку, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, зареєстрований в ТСЦ за №0541, а відтак, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, в разі задоволення позовних вимог, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №910/21049/17, від 29.03.2021 у справі №910/16800/20 та від 16.03.2021 у справі №921/302/20.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Як вже зазначалося, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
При цьому, суд зауважує, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача (заявника).
У даному випадку, заявник не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить обґрунтованих доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Обставини, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору щодо дійсності договору купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, зареєстрованого в ТСЦ за №0541, а не про наявність обставин, які б свідчили про ймовірну можливість порушення чи утруднення (унеможливлення) захисту порушених прав заявника.
Не наведено заявником у заяві про забезпечення позову обставин на підтвердження вчинення відповідачем-2 конкретних дій з метою відчуження належного йому на підставі оспорюваного договору транспортного засобу RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_2 .
За таких підстав, суд дійшов висновку, що у поданій заяві міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, без доведення необхідності термінового забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне рухоме майно: транспортний засіб RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_2 .
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л.Г. Пукшин