ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/7681/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія»
до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго»
про стягнення 7 816 984,84 грн.
Представники сторін:
від позивача: Рябоконь В.І., довіреність № 14/03/12 від 03.12.2024;
від відповідача: Мартьянова Л.В., довіреність № 20/11-23 від 20.11.2024.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 7 816 984,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0231-09021 від 01.07.2019, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.07.2025.
25.06.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
26.06.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
11.07.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 21.07.2025 представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 11.08.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
30.07.2025 від представника позивача - Рябоконь Володимира Ігоровича надійшла заява про участь представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 11.08.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 задоволено заяву представника позивача - Рябоконь Володимира Ігоровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 11.08.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 22.09.2025.
У судове засідання 22.09.2025 представники сторін з'явились.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та відсутності будь-яких посилань на можливість надання нових доказів, в зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2025.
У судове засідання 20.10.2025 представники сторін з'явились.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 20.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - постачальник послуг, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0231-09021 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Додатковими угодами № 3, 5, 6 дію договору продовжили до 31.12.2023.
Додатковою угодою № 8 Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних мереж викладено в новій редакції.
Пунктом 5 Додаткової угоди № 8 сторони визначили, що умови додаткової угоди поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли з 26.01.2024.
Додатковою угодою № 9, у зв'язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641» від 26.07.2024 № 1381, згідно з якою затверджено типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг, сторони домовилися викласти договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних мереж у новій редакції, згідно з умовами якої і виник даний спір.
Пунктом 5 Додаткової угоди № 9 сторони визначили, що умови додаткової угоди поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли з 31.07.2024.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору, для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (надалі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Замовник сплачує постачальнику вартість послуг відповідно до умов цього договору.
Вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (надалі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 № 2651 (п. 2.1. договору).
Цей договір, згідно з п. 8.1, набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024.
На виконання умов укладеного між сторонами Договору 29.08.2024 підписано акт №60 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 на суму 43 950 505,37 грн з ПДВ (36 625 421,14 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 31.07.2024 №1409, як Регулятором, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у червні 2024 року, зокрема, для позивача у розмірі 36 625 421,14 грн (без ПДВ).
Отже, розрахована позивачем вартість послуги у червні 2024 року затверджена Регулятором у повному обсязі. Строк оплати відповідачем вартості послуги за договором, згідно п. 15.4 Порядку №641, спливав 05.08.2024. У рахунок оплати наданих послуг у червні 2024 року відповідачем, з порушенням строку оплати, сплачено 27 552 358,94 грн.
Крім того, 29.08.2024 між сторонами підписано акт №61 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 на суму 39 333 958,45 грн з ПДВ (32 778 298,71 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 03.09.2024 №1573 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у липні 2024 року, зокрема, для позивача у розмірі 32 778 298,71 грн (без ПДВ).
Отже, розрахована позивачем вартість послуги у липні 2024 року затверджена Регулятором у повному обсязі. Термін оплати відповідачем вартості послуги за договором, згідно п. 15.4 Порядку №641, спливав 06.09.2024. У рахунок оплати наданих послуг у липні 2024 року відповідачем, з порушення строку оплати, сплачено 7 866 791,69 грн.
01.10.2024 між сторонами підписано акт коригування до акту №62 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 на суму 42 384 796,31 грн. з ПДВ (35 320 663,59 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 01.10.2024 №1702 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у серпень 2024 року, зокрема, для позивача у розмірі 35 320 663,59 грн (без ПДВ).
Відтак, розрахована позивачем вартість послуги у серпні 2024 року затверджена Регулятором у повному обсязі. Строк оплати відповідачем вартості послуги за договором спливав 04.10.2024. У рахунок оплати наданих послуг у серпні 2024 року відповідачем, з порушенням строку оплати, сплачено 8 476 959,26 грн.
29.10.2024 між сторонами підписано акт №63 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 на суму 35 370 796,37 грн з ПДВ (29 392 330,31 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 05.11.2024 №1902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у вересні 2024 року, зокрема, для ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 29 392 330,31 грн (без ПДВ).
Відтак, розрахована позивачем вартість послуги у вересні 2024 року затверджена Регулятором у повному обсязі. Строк оплати вартості послуги за договором відповідно спливав 08.11.2024. У рахунок оплати наданих послуг у вересні 2024 року відповідачем, з порушенням строку, сплачено 7 054 159,27 грн.
25.11.2024 між сторонами підписано акт №64 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 на суму 29 535 971,44 грн з ПДВ (24 613 309,53 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 26.11.2024 №2017 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у жовтні 2024 року, зокрема, для ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 24 613 309,53 грн (без ПДВ).
23.12.2024 між сторонами підписано акт №65 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 на суму 12 981 686,71 грн з ПДВ (10 818 072,26 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 24.12.2024 №2364 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2024 року, зокрема, для позивача у розмірі 10 818 072,26 грн (без ПДВ).
Відтак, розрахована позивачем вартість послуги у листопаді 2024 року затверджена Регулятором повністю. Строк оплати відповідачем вартості послуги за договором, згідно п. 15.4 Порядку №641, спливав 27.12.2024. У рахунок оплати наданих послуг у листопаді 2024 року відповідачем сплачено 2 596 337,34 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 та постановою Верховного Суду від 28.08.2025 у справі № 910/685/25, закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 33 972 979, 54 грн заборгованості. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 110 030 934,32 грн., інфляційні втрати - 6 609 563,19 грн., 3% річних - 1 195 047, 58 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 847 840,00 грн.
Також, 04.02.2025 між сторонами підписано Акт №65 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 на суму 3 497 700,25 грн. з ПДВ. (2 914 750,21 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 11.02.2025 №198 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у грудні 2024 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 2 914 750,21 грн. (без ПДВ).
Отже, розрахована позивачем вартість послуги у грудні 2024 року була затверджена у повному обсязі. Термін оплати відповідачем вартості послуги за Договором, згідно п. 15.4 Порядку № 641, спливав 14.02.2025.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що у вищевказаних періодах надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел постачальником універсальних послуг були сплачені НЕК «Укренерго» з порушенням строків визначених пункту 15.4 глави 15 Порядку, у зв'язку з чим, ТОВ «ООЕК» у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України здійснило донарахування 3% річних у розмірі 1 257 601,11 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 559 383,73 грн. щодо стягнення яких ТОВ «ООЕК» і звертається до суду даною позовною заявою.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що законодавство забороняє відповідачу оплачувати послуги за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, Закони України "Про ринок електричної енергії"," Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
Виходячи з положень Закону України "Про ринок електричної енергії", а також постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, регулятор) від 14.06.2018 №429, позивач є постачальником універсальних послуг та учасником ринку електричної енергії, який проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.
Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) є оператором системи передачі (надалі - ОСП).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (частина 8 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За приписами частини 1, 2 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на: гарантованого покупця; постачальників універсальних послуг; оператора системи передачі; виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким встановлено "зелений" тариф, на строк застосування "зеленого" тарифу; виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку, - на строк дії підтримки таких виробників.
Згідно з абз. 3 частини 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Отже, згідно положень статей 33, 62, 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", яке виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за №641 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Порядок №641), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, продавців електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у продавці за "зеленим" тарифом, переможців аукціону, продавців за механізмом ринкової премії, активних споживачів, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію ПУП, оператора системи передачі (далі - ОСП), операторів систем розподілу, адміністратора комерційного обліку (далі - АКО), оператора ринку (далі - ОР) та організатора електронних аукціонів (пункт 1.2 глави 1 Порядку №641).
Пунктом 3.21 глави 3 Порядку №641 передбачено, що для надання послуги за механізмом ринкової премії між гарантованим покупцем та переможцем аукціону або виробником за "зеленим" тарифом укладається договір про надання послуги за механізмом ринкової премії, форма якого затверджена постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.
Як встановлено судом, між сторонами склались правовідносини, пов'язані із наданням послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, на підставі Договору.
Пунктом 15.2 Порядку №641 передбачено, що протягом перших 12 днів календарного місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП протягом п'яти календарних днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП.
За умовами п.п. 15.4 Порядку №641 ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 та постановою Верховного Суду від 28.08.2025 у справі № 910/685/25, закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 33 972 979, 54 грн заборгованості. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 110 030 934,32 грн., інфляційні втрати - 6 609 563,19 грн., 3% річних - 1 195 047, 58 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 847 840,00 грн. Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.
Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/685/25 набрало законної сили, а відтак, у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлені ним обставини щодо прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання повторного доведення не потребують.
При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Також, 04.02.2025 між сторонами підписано Акт №65 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 на суму 3 497 700,25 грн. з ПДВ. (2 914 750,21 грн. без ПДВ).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
За умовами п. 15.4 Порядку №641 ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України).
В свою чергу, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідний період був затверджений розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг, а саме: за грудень 2024 року - постановою №198 від 11.02.2025 у сумі 2 914 750,21 грн. (без ПДВ).
Отже, відповідач повинен був оплатити надані позивачем у грудні 2024 року послуги до 14.02.2025 включно.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем у грудні 2024 року послуги оплачені відповідачем із порушенням строку, визначеного п. 15.4 Порядку, а саме 17.02.2025 згідно платіжної інструкції № ПУП008297 на суму 699 540,05 грн. та 25.02.2025 згідно платіжної інструкції № ПУП0008532 на суму 2 798 160,20 грн.
При цьому, з огляду на заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти із поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти із власного поточного рахунка.
З наведеної статті Закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку ОСП з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Натомість, у період з червня по грудень 2024 року надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел постачальником універсальних послуг були сплачені НЕК «Укренерго» з порушенням строків визначених пункту 15.4 глави 15 Порядку.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 1 257 601,11 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 559 383,73 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88); ідентифікаційний код: 42114410) 3% річних у розмірі 1 257 601 (один мільйон двісті п'ятдесят сім тисяч шістсот одна) грн. 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 559 383 (шість мільйонів п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят три) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 93 803 (дев'яносто три тисячі вісімсот три) грн. 82 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.10.2025
Суддя О.А. Грєхова