ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/13244/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 75, прим. 601А, код ЄДРПОУ 39287145) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Фізичної особи - підприємця Мельник Альони Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 17 870,00 грн., а саме 9950,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 7920,00 грн. заборгованості за відсотками за Кредитним договором № 1385398 від 15.01.2025 року, а також 242,24 грн. судового збору,
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Фізичної особи - підприємця Мельник Альони Анатоліївни про стягнення за Кредитним договором № 1385398 від 15.01.2025 року заборгованості у розмірі 17 870,00 грн., а саме 9950,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 7920,00 грн. заборгованості за відсотками.
За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків. Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
В свою чергу суд зауважує, що за приписами частини 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Зокрема, згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають право звернутись юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Згідно ст. 42 Конституції України кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Частиною 2 статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження та найменування юридичної особи (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Отже, відомості щодо фізичної особи - підприємця, які були внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними доки до них не внесено відповідних змін.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу судом встановлено, що в тексті останньої боржником визначено Фізичну особу - підприємця Мельник Альону Анатоліївну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), перебування якої станом на дату звернення стягувача до суду із даною заявою про видачу судового наказу у статусі фізичної особи - підприємця підтверджується відповідними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як встановлено судом, заява ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" про видачу судового наказу про стягнення 17870,00 грн. обґрунтована, зокрема, наявністю заборгованості боржника за Кредитним договором № 1385398 від 15.01.2025 року. Вказаний договір, як зазначено заявником, укладено боржником шляхом використання інформаційно - телекомунікаційної системи, зокрема, кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Наразі, як вбачається із наданих заявником документів, а саме копій Кредитного договору №1385398 від 15.01.2025 року та додаткових угод до нього від 03.02.2025 року, 05.03.2025 року, 04.04.2025 року, 03.07.2025 року, останні ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" як кредитором було укладено з фізичною особою ОСОБА_1 , а не Фізичною особою-підприємцем Мельник Альоною Анатоліївною.
При цьому, судом встановлено факт зазначення позичальника як фізичної особи як у вступній частині Кредитного договору № 1385398 від 15.01.2025 року та Додаткових угод до нього, так і в розділі "Реквізити та підписи сторін".
Так, відповідно до ч.3 ст.147 ГПК України заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Судом враховано, що господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 та від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, а також у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 922/4147/19.
Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки заявлена до стягнення заборгованість виникла на підставі Кредитного договору №1385398 від 15.01.2025 року, укладеного боржником саме як фізичною особою, відтак дана заява не підлягає розгляду в суді господарської юрисдикції.
За змістом п.4 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, визначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
При цьому суд наголошує, що перебування Мельник А.А. в статусі фізичної особи - підприємця станом на час підписання Кредитного договору та зазначення її в якості ФОП в даній заяві про видачу судового судового наказу про стягнення 17 870,00 грн., за умови укладення спірного кредитного договору як фізичною особою, не змінює статусу боржника у даних правовідносинах на фізичну особу - підприємця, а відтак унеможливлює застосування процедури наказного провадження за заявою ТОВ «ФК «Абекор» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ФОП Мельник А.А. заборгованості, у зв'язку з чим суд відмовляє у видачі такого судового наказу на підставі п.4 ч.1 ст. 152 ГПК України.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки заява з визначеним суб'єктним складом та змістом заявлених вимог не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства в порядку наказного провадження, одночасно суд роз'ясненює стягувачу про право звернутися з тими самими вимогами до відповідного суду загальної юрисдикції.
У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, п. 4 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153-155, 175 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мельник Альони Анатоліївни заборгованості в розмірі 17 870,00 грн. за Кредитним договором №1385398 від 15.01.2025 року.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон