ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/15673/19
За заявою Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України»
про заміну сторони виконавчого провадження
у справі № 910/15673/19
за позовом Державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Полісся»
про стягнення 38 763,26 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Секретар судового засідання Видиш А.В.
За участі представників:
від заявника: не з'явився;
від стягувача: не з'явився;
від боржника: не з'явився.
У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/15673/19 за позовом Державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство» (далі - стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Полісся» (далі - боржник) про стягнення 38 763,26 грн.
Рішенням від 13.01.2020 року в справі № 910/15673/19 господарський суд міста Києва (суддя Мельник В.І.) позов задовольнив; стягнув з боржника на користь стягувача 34 016,00 грн. основного боргу, 1 500,66 грн. 3 % річних, 4 595,71 грн. інфляційних втрат та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
05.02.2020 року на виконання означеного рішення господарський суд міста Києва видав відповідний наказ.
08.10.2025 року через систему “Електронний суд» надійшла заява Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» від 08.10.2025 року, в якій останнє просило суд замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року в справі № 910/15673/19 - Державне підприємство “Ківерцівське лісове господарство» на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс».
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 року, враховуючи звільнення судді Мельника В.І., вказану вище заяву передано на розгляд судді Ломаці В.С.
Ухвалою від 09.10.2025 року господарський суд міста Києва (суддя Ломака В.С.) призначив розгляд означеної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» на 29.10.2025 року.
Сторони та заявник про дату, час і місце розгляду заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» від 08.10.2025 року були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 29.10.2025 року не забезпечили.
Разом із тим, 15.10.2025 року через систему “Електронний суд» надійшла заява Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» від 15.10.2025 року про розгляд поданої останнім заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні без участі уповноваженого представника заявника.
За змістом частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду поданої Державним спеціалізованим господарським підприємством “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» заяви від 08.10.2025 року без участі представників сторін та заінтересованих осіб.
Розглянувши подану Державним спеціалізованим господарським підприємством “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» заяву від 08.10.2025 року про заміну сторони її правонаступником, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що обов'язковість виконання рішення є однією із засад здійснення виконавчого провадження.
За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
У рішенні від 10.12.2009 року в справі “Янголенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до приписів статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.)
Судом встановлено, що 05.02.2020 року на виконання рішення від 13.01.2020 року в справі № 910/15673/19 господарський суд міста Києва видав наказ про стягнення з боржника на користь стягувача 34 016,00 грн. основного боргу, 1 500,66 грн. 3 % річних, 4 595,71 грн. інфляційних втрат та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Строк пред'явлення наказу до виконання - 05.02.2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що наведений наказ перебував на примусовому виконанні у Святошинському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ у період з 05.03.2020 року (постанова від 05.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61446332) по 27.12.2022 року (постанова від 27.12.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України “Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
За приписами частини 5 статті 12 Закону України “Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Частиною 5 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Підпунктом 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який неодноразово був продовжений відповідними указами Президента та наразі триває.
Отже, строк пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року № 910/15673/19 не закінчився, з огляду на його пред'явлення до виконання та переривання на час дії воєнного стану.
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 року № 962 вирішено припинити Державне підприємство “Ківерцівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991551) шляхом реорганізації, а саме: приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034). Цим наказом також передбачено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство».
Наказом від 09.01.2023 року № 69 Державне агентство лісових ресурсів України затвердило передавальний акт Державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство», яке координується Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.
Разом із тим, наказом від 09.01.2023 року № 244 Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» закріпило за філією “Ківерцівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» майно, права та обов'язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.01.2023 року № 69 “Про затвердження передавального акту державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство».
Наказом від 18.10.2024 року № 1869 Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» прийняло рішення припинити філію “Ківерцівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ ВП 45003195) шляхом її закриття.
Зі змісту наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» від 31.12.2024 року № 2338 “Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Поліським лісовим офісом» вбачається, що станом на 31.12.2024 року були затверджені передавальні акти активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше (включаючи судові справи) по філіях, що координуються Поліським лісовим офісом, у тому числі по філії “Ківерцівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України».
Суд зазначає, що наразі філія “Ківерцівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ ВП 45003195) припиняється шляхом закриття, тоді як правонаступником є Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» (код ЄДРПОУ ВП 45601597).
Отже, в результаті реорганізації Державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство» (стягувача) усі майнові та немайнові права, інтереси та обов'язки останнього перейшли до правонаступника (заявника) - Державного спеціалізованого підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» (код ЄДРПОУ ВП 45601597).
За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Статтею 108 Цивільного кодексу України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи: в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема, у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Разом із тим, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі № 910/5953/17.
За таких обставин, встановивши, що заявник є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство», суд дійшов висновку, що відбулося правонаступництво, що свідчить про необхідність заміни стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року № 910/15673/19 на його правонаступника.
З огляду на викладене, а також враховуючи положення статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України і відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження фактичного виконання боржником рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року в справі № 910/15673/19, суд дійшов висновку про необхідність здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року № 910/15673/19 - Державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство» на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс».
Керуючись статтями 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» від 08.10.2025 року про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/15673/19 - задовольнити.
2. Замінити стягувача у наказі господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року № 910/15673/19 - Державне підприємство “Ківерцівське лісове господарство» (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Кузнєцова, будинок 4; код ЄДРПОУ 00991551) на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 9А; код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії “Поліський лісовий офіс» (43010, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 30; код ЄДРПОУ ВП 45601597).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (29.10.2025 року) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 29.10.2025 року.
Суддя В.С. Ломака