вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі
"30" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1227/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування», код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 25950174, місцезнаходження - 33027, Рівненська область, Рівненський район, місто Рівне, вулиця Вишиванка, будинок 35,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», код ЄДРПОУ - 44858321, місцезнаходження - 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вулиця Молодіжна, будинок 9,
про стягнення заборгованості за договором поставки,
Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 27.10.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (далі - відповідач), відповідно до якої просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки №762 від 07.10.2024 у сумі 8318,40 грн та 3028 грн понесених судових витрат.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025.
Дослідивши матеріали позовної заяви від 27.10.2025 (зареєстрованої за вхідним №02.3.1-05/1332/25 від 27.10.2025), суд дійшов висновку, що подана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства з огляду на таке.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
В статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Однак це право не є абсолютним. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
Згідно зі ст. 1 ГПК України, Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК України).
За змістом ч.1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України).
Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.
За змістом ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2019 у справі №904/1083/18 та висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі №918/479/23 ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
Приписами ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
З аналізу вказаних норм убачається, що сторонами в господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Водночас, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України).
Судом встановлено, що в позовній заяві у справі №907/1227/25 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» позивачем зазначено Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування», код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 25950174, місцезнаходження - 33027, Рівненська область, Рівненський район, місто Рівне, вулиця Вишиванка, будинок 35.
У силу приписів статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Положеннями ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.
Тобто філії та представництва господарюючого суб'єкта, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі. Тому справи, в яких позивачем виступає філія чи представництво суб'єкта господарювання, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку із відсутністю сторони у господарському процесі, яка вправі пред'явити позов до відповідача, а, отже, неможливістю вирішення господарського спору.
З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.
Як вбачається із змісту позовної заяви, звертаючись до суду із даним позовом, позивачем у справі, а саме: у вступній та у прохальній частинах позовної заяви зазначено саме Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування», а не Національний університет водного господарства та природокористування в особі Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування».
За приписами ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України визначено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування», код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 25950174, такий відокремлений підрозділ не є юридичною особою, а має статус філії (відокремленого підрозділу) юридичної особи - Національного університету водного господарства та природокористування.
Отже, судом встановлено, що позов у справі до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» про стягнення заборгованості за договором поставки №762 від 07.10.2024 у сумі 8318,40 грн заявлено не юридичною особою, а тому Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» не може виступати стороною у господарському процесі у зв'язку з відсутністю у нього процесуальної дієздатності.
Водночас філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких стороною виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному (господарському) процесі, що свідчить про неможливість вирішення цивільного спору.
Отже, у спірних правовідносинах за правилами, встановленими процесуальним законодавством, в якості позивача і відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази).
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі №760/32455/19, у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №712/13066/18, від 10.11.2021 у справі №552/2889/20, від 09.02.2022 у праві №607/4090/21, від 09.02.2022 у справі №213/4206/19, від 18.05.2022 у справі №552/3667/19, від 08.03.2023 у справі №464/4338/21, від 31.01.2024 у справі №918/479/23, від 11.12.2024 у справі №461/5877/22, від 31.07.2024 у справі №522/2362/22.
Враховуючи викладене, Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» не може виступати стороною спору в господарському судочинстві, оскільки не має статусу юридичної особи.
Таким чином, зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що така позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Водночас, враховуючи, що означена позовна заява подана заявником в електронній формі, повернення паперового варіанту копії позову з додатками судом не здійснюється.
Відповідно до приписів частини 6 статті 175 ГПК України, суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом порушеного права, пред'явивши позов, з урахуванням мотивів цієї ухвали, правильно зазначивши у ньому належного позивача, яким може бути Національний університет водного господарства та природокористування або Національний університет водного господарства та природокористування в особі Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування». Тобто позовна заява може бути розглянута в порядку господарського судочинства, якщо вона буде подана юридичною особою або юридичною особою в особі філії, за наявності відповідних повноважень, докази яких мають бути додані позивачем до позовної заяви.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» про стягнення заборгованості за договором поставки №762 від 07.10.2024 у сумі 8318,40 грн.
2. Позовну заяву Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» без номера від 27.10.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» про стягнення заборгованості за договором поставки №762 від 07.10.2024 у сумі 8318,40 грн (зареєстровану за вх. № 02.3.1-05/1332/25 від 27.10.2025) повернути позивачу.
3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається,://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала складена та підписана 30.10.2025
Суддя С.В.Сисин