майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
23 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/923/25
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Лозинської І. В.,
секретар судового засідання Шовтюк І. В.
за участю представників сторін:
- від позивача: Мельник В. П., керівник згідно з витягом з ЄДР (в режимі відеоконференції)
- від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Транс-Авто-Д"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осктрейд"
про стягнення 582128,72 грн
У засіданні суду оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
ПП "Транс-Авто-Д" звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Осктрейд" про стягнення 582128,72 грн, з яких, 519000,00 грн боргу, 44189,66 грн пені, 14662,64 грн інфляційних втрат, 4276,42 грн 3% річних, а також судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплату наданих послуг за договором про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів №43071279 від 24.11.2021.
Ухвалою від 24.07.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 22.08.2025 о 12:00; витребував у позивача якісні засвідчені копії договору №43071279 від 24.11.2021, товарно-транспортних накладних та акту звірки, наданих до позовної заяви; відповідь на відзив (за наявності) (а. с. 33).
Ухвалою від 22.08.2025 господарський суд відклав підготовче засідання на 11.09.2025 о 14:30 за клопотанням позивача з метою врегулювання спору мирним шляхом (а. с. 38).
25.08.2025 до суду від позивача на виконання вимог ухвали суду належним чином засвідчені копії витребуваних судом документів (а. с. 40 - 55).
11.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якому повідомлено про відсутність намірів зі сторони відповідача щодо вирішення спору мирним шляхом, а також заявлено клопотання про розгляд справи по суті (а. с. 58, 59).
Ухвалою від 11.09.2025 господарський суд, зокрема, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.10.2025 о 10:30 (а. с. 61).
Ухвалою від 13.10.2025 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 23.10.2025 о 10:30 (а. с. 64).
20.10.2025 до суду від позивача надійшла заява (вх. г/с №01-44/3326/25) про закриття провадження у справі в частині погашеної суми основного боргу у розмірі 277700,00 грн з копіями платіжних інструкцій щодо сплати відповідачем вказаної суми (а. с. 66-74).
У засіданні суду в режимі відеоконференції представник позивача підтримав позовні вимоги у сумі з урахуванням заява (вх. г/с №01-44/3326/25) про закриття провадження у справі в частині погашеної суми основного боргу у розмірі 277700,00 грн.
Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, про дату і час засідання суду повідомлявся шляхом направлення ухвал господарського суду в електронному вигляді в його електронний кабінет, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а. с. 34, 39, 62).
Ухвалою від 23.10.2025 господарський суд закрив провадження у справі №906/923/25 в частині стягнення з відповідача 277700,00 грн основного боргу.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін спору, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в режимі відеоконференції, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
24.11.2021 між Приватним підприємством "Транс-Авто-Д" (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Осктрейд" (замовник, відповідач) укладений договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів №43071279 (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання надати відповідно до умов даного договору послуги по перевезенню вантажів (негабаритних) замовника автомобільним транспортом перевізника.
Замовник зобов'язується прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором (п. 1.2 договору).
Пунктом 1.3 договору сторони визначили, що дані, необхідні для надання послуг (реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, характеристики вантажу, адреси пунктів завантаження та призначення, розмір плати за перевезення і строк доставляння вантажу, тощо), вказуються у заявках на перевезення вантажу (далі - заявка), що є невід'ємними частинами даного договору. Погоджені сторонами заявки регулюють взаємовідносини сторін щодо кожного окремого перевезення та є невід'ємними частинами даного договору.
Згідно з п. 4.1 договору об'єм перевезень та загальна вартість послуг за договором визначається у заявці і сплачується замовником перевізнику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, зазначений в даному договорі.
Загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних перевізником за цим договором, по кожній окремій заявці фіксується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2 договору).
Ціна договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх актах приймання-передачі наданих послуг (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 4.4 договору розрахунок замовником перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг (включаючи факсимільну копію актів приймання-передачі наданих послуг, яка буде прирівнюватись та мати силу оригіналу, до моменту отримання замовником оригіналу) по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, якщо інше не зазначено в заявці. Можлива повна або часткова передоплата.
Приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання уповноваженими особами сторін акту приймання - передачі наданих послуг, що надається перевізником замовнику та скріплюється їх печатками (п. 5.1 договору).
Згідно із п. 7.3.1 договору за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 10.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного проведення розрахунків.
За твердженнями позивача, ним було надано, а відповідачем прийнято послуги з перевезення вантажу на суму загальну суму 519000,00 грн.
На підтвердження зазначеного, позивач надав копії актів здачі - приймання робіт (надання послуг), підписаних позивачем:
- №1600 від 04.04.2025 - на суму 129750,00 грн;
- №1512 від 09.04.2025 - на суму 129750,00 грн;
- №1601 від 11.04.2025 - на суму 129750,00 грн;
- №1602 від 11.04.2025 - на суму 129750,00 грн (а. с. 22 - 25).
Крім того, на підтвердження наявності зазначеного боргу, позивач також надав копії товарно -транспортних накладних (а. с. 14 - 17).
Позивач також додав до позовної заяви копію акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2025-14.05.2025, підписаного та скріпленого печатками сторін спору, відповідно до якого за відповідачем обліковувався борг у сумі 519000,00 грн (а. с. 26).
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії листа-гарантії від 14.05.2025, вих. №1405-25, ТОВ "Осктрейд" зобов'язувався погасити борг перед ПП "Транс-Авто-Д" за наведеним графіком (а. с. 27).
06.06.2025 позивачем було направлено відповідачеві претензію за вих. №426 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 519000,00 грн до 20.06.2025 (а. с. 28), яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.
З огляду на те, що ТОВ "Осктрейд", взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав, ПП "Транс-Авто-Д" звернувся до суду з вимогами про стягнення з товариства 519000,00 грн боргу, 44189,66 грн пені, 14662,64 грн інфляційних втрат та 4276,42 грн 3% річних.
Однак, враховуючи сплату позивачем частини основного боргу в розмірі 277700,00 грн під час розгляду справи судом та, відповідно, закриття провадження у справі в цій частині, предметом розгляду даної справи станом на дату прийняття рішення господарським судом є вимоги про стягнення з відповідача 241300,00 грн боргу, 44189,66 грн пені, 14662,64 грн інфляційних втрат, 4276,42 грн 3% річних.
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо виконання позивачем послуг перевезення вантажів, виконання/невиконання відповідачем своїх зобов'язань з їх оплати, строк оплати та наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
3. Щодо вимоги позивача про стягнення 241300,00 грн основного боргу.
Як зазначалось вище, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 519000,00 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами договору, копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 50).
Відповідно до п. 4.4 договору з урахуванням ст. 253, 254 Цивільного кодексу України надані позивачем послуги з перевезення вантажу повинні були бути оплачені відповідачем в такі дати:
- 04.04.2025 - за актом №1600 від 04.04.2025, прострочення з 05.04.2025;
- 09.04.2025 - за актом №1512 від 09.04.2025, прострочення з 10.04.2025;
- 11.04.2025 - за актами №1601 та №1602 від 11.04.2025, прострочення з 12.04.2025.
Під час розгляду справи господарським судом, відповідачем було здійснено часткову оплату боргу у сумі 277700,00 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, наданих позивачем (а. с. 66 - 74), у зв'язку з чим господарський суд ухвалою від 23.10.2025 постановив закрити провадження у справі в цій частині.
Таким чином, не оплаченою за актами залишається сума 241300,00 грн.
Доказів на підтвердження повної оплати вартості наданих послуг на зазначену суму відповідач не надав і доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував, тому суд дійшов висновку про законність та доведеність позовної вимоги в цій частині, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.
4. Щодо вимоги позивача про стягнення 44189,66 грн пені.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Згідно із ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.3.1 договору за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.
Заявлена до стягнення пеня у сумі 44189,66 грн із заборгованості за спірними актами про надання послуг розрахована позивачем таким чином:
- за актом №1600 від 04.04.2025 за період з 05.04.2025 по 18.07.2025 - 11570,86 грн;
- за актом №1512 від 09.04.2025 за період з 10.04.2025 по 18.07.2025 - 11019,86 грн;
- за актом №1601 від 11.04.2025 за період з 12.04.2025 по 18.07.2025 - 10799,47 грн;
- за актом №1602 від 11.04.2025 за період з 12.04.2025 по 18.07.2025 - 10799,47 грн (а. с. 4 на зв. - 5).
Перевіривши вищезазначений розрахунок у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив його правильність, тому зазначена позовна вимога підлягає задоволенню.
5. Щодо вимоги позивача про стягнення 14662,64 грн інфляційних втрат та 4276,42 грн 3% річних.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень цієї норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
Ці нарахування не є штрафними санкціями, тому до них не застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання.
У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних розраховані позивачем тими самими способом та періодами що і пеня (а. с. 4, 5).
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом порушень не встановлено.
Однак, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за вказані періоди за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", господарський суд встановив його помилковість, тому обгрунтованими до стягнення з відповідача є 13595,32 грн інфляційних втрат, виходячи з такого:
- за актом №1600 від 04.04.2025 за період з 05.04.2025 по 18.07.2025 - 3398,83 грн;
- за актом №1512 від 09.04.2025 за період з 10.04.2025 по 18.07.2025 - 3398,83 грн;
- за актом №1601 від 11.04.2025 за період з 12.04.2025 по 18.07.2025 - 3398,83 грн;
- за актом №1602 від 11.04.2025 за період з 12.04.2025 по 18.07.2025 - 3398,83 грн.
У стягненні 1067,32 грн інфляційних втрат слід відмовити.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У матеріалах справи є копія квитанції про сплату №548U-18YS-25QE від 21.07.2025, що підтверджує сплату позивачем судового збору при подані позовної заяви у розмірі 8731,93 грн (а. с. 6).
Враховуючи положення ч. 4 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при поданні до суду позову в електронній формі, позивачем підлягав сплаті судовий збір в сумі 6985,54 грн (582128,72 х 1,5 /100 х 0,8).
Крім того, ухвалою від 23.10.2025 господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 277700,00 грн основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Тому позивач має право на повернення з Державного бюджету України частини сплаченої суми судового збору у розмірі 5078,79 грн (1746,39 грн - різниця між фактично сплаченим судовим збором та судовим збором, який підлягав сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнту; 3332,40 грн - судовий збір, який підлягає поверненню у зв'язку із закриттям провадження у справі на суму 277700,00 грн) за його клопотанням за п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3640,34 грн (303361,40 (сума позовних вимог, задоволених судом) * 1,5 / 100 * 0,8).
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Осктрейд" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Сергія Кемського, буд. 68; код ЄДРПОУ 43071279) на користь Приватного підприємства "Транс-Авто-Д" (31200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Запорізька, буд. 7; код ЄДРПОУ 34412482):
- 241300,00 грн основного боргу;
- 44189,66 грн пені;
- 4276,42 грн 3% річних;
- 13595,32 грн інфляційних втрат;
- 3640,34 судового збору.
3. Відмовити у стягненні з відповідача 1067,32 грн інфляційних втрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.10.25
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2, 3 - сторонам "Електронний суд"