вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" жовтня 2025 р. Справа№ 910/1113/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
без участі представників сторін,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллой Трейд"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025
у справі № 910/1113/25 (суддя - Маринченко Я.В.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллой Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Український продукт"
про стягнення 615 776,64 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Український продукт"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллой Трейд"
про стягнення 5 199 170,18 грн
1. Короткий зміст позовної заяви
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллой Трейд» (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Український продукт» (надалі - відповідач) про стягнення 615 776,64 грн.
24.02.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Український продукт» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллой Трейд» про стягнення 5199170,18 грн
2. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллой Трейд» 29.09.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 30.09.2025), в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/1113/25, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви про зміну предмету позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллой Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/1113/25; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллой Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/1113/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
У зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В., який не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити подальший розгляд справи № 910/1113/25 у визначеному складі суддів (з урахуванням встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги) було неможливим. Через що протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 було здійснено заміну судді Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллой Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/1113/25, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О. Вказана судова колегія розглянула справу по суті та ухвалила постанову у даній справі.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що за правилами ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2024 у справі № 910/12648/23 зазначено наступне: «Пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Про можливість оскарження окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про повернення заяви про зміну предмета позову свідчать також постанови Верховного Суду від 20.02.2024 у справі №922/3960/23 (оскаржувалась ухвала про повернення заяви про зміну предмета позову), від 15.05.2023 у справі №922/313/20 (922/598/22) (оскаржувалась ухвала про відмову у прийнятті до розгляду та повернення заяви про зміну предмету позову), від 01.07.2024 у справі №908/1884/23 (оскаржувалась протокольна ухвала про залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову), від 17.04.2024 у справі №926/3515/22 (оскаржувалась ухвала, якою відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмета позову та повернуто заявнику заяву про зміну предмета позову).
При цьому суд також враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену в постанові від 26.04.2022 у справі №712/9611/19, в якій суд, скасовуючи ухвалу апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги з підстав, що чинним процесуальним законодавством не передбачено оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміну предмета позову окремо від рішення суду, виходив з того, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України є аналогічним нормі п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України).
У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з тих підстав, що скаргу подано на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, не надав оцінку змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та не врахував положення пункту 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено можливість апеляційного оскарження окремо від рішення суду першої інстанції ухвал суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові)». Близька за змістом позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі №910/5810/17.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. А тому суд апеляційної інстанції розглянув подану апеляційну скаргу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аллой Трейд» у задоволенні клопотання про зміну предмету позову від 17.09.2025 року (про що зазначено в протоколі, без оформлення окремого документу).
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з урахуванням наступного.
Скаржник вважає протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 по справі 910/1113/25 про відмову у прийнятті до розгляду заяви позивача ТОВ «Аллой Трейд», про зміну предмета позову шляхом доповнення його новими вимогами необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Сторона зазначила, що необхідність зміни предмету позову була викликана не ініціативою позивача, а «примусовим об'єднанням спорів позивача і відповідача» в одному провадженні на підставі ухвали апеляційного суду. Первісний позов (ТОВ «Аллой Трейд») ґрунтувався на іншому договорі постачання солі від 07/07/22.
При цьому, за доводами апелянта, зустрічний позов ТОВ «ТМ Укрпродукт» стосується вимоги про стягнення коштів 5199170,18 грн. з позивача на підставі договору № ЕА-2022-1 та договору № 1. Після того, як апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову у приєднанні зустрічного позову і фактично приєднав зустрічну заяву до справи, обставини (підстави) спору докорінно змінилися.
Таким чином, заява позивача, ТОВ «Аллой Трейд» про зміну предмета позову, доповнення вимогами про недійсність договору № ЕА-2022-1 та договору № 1 є вимушеним процесуальним кроком. Вона являє собою єдиний належний та ефективний спосіб захисту позивача проти нової, приєднаної до справи вимоги про стягнення 5 199 170,18 грн.
В цьому випадку підстави (фактична фабула) позову позивача ТОВ «Аллой Трейд», не змінилися щодо первісних вимог. Нові вимоги про недійсність були додані лише як контрзахист, і ґрунтуються вони на фактичних обставинах укладення та виконання нових договорів, які були «внесені в провадження» відповідачем ТОВ «ТМ Укрпродукт».
А тому апелянт зазначив, що відмова суду першої інстанції у прийнятті заяви про зміну предмету позову - є необґрунтованою.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відповідач (з урахуванням фактичного отримання 02.10.2025 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 01.10.2025 через підсистему «Електронний суд») станом на момент ухвалення даної постанови своїм правом в розумінні ст. 263 ГПК України не скористався, відзив не надав.
6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 46 ГПК, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно із частиною третьою цієї статті ГПК до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Визначені наведеними нормами ГПК права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Згідно зі статтею 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки норма ч.3 ст. 46 ГПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зазначила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору поставки №07/07/2022 від 07.07.2022 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 516659,92 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідача, а також позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 82148,93 грн та 3% річних у розмірі 28883,98 грн.
Натомість, звертаючись із заяву про зміну предмету позову, позивач просив доповнити позов новою вимогою про визнання недійсним договору № ЕА-2022-1 та договору № 1 (на яких, за доводами апелянта, ґрунтується зустрічний позов). Тому доводи скаржника про те, що він лише доповнив предмет спору, є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач фактично первісну позовну заяву просив доповнити новим позовом (вимогою) з новими підставами недійсності, яких не було викладено у первісно поданій позовній заяві. Сторона таким чином фактично доповнила і предмет і підстави позову всупереч положенням ч. 3 ст. 46 ГПК України, що не допускається.
До того ж, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, позивач вважає таке «доповнення» - «контрзахистом», тоді як сторона має право на подання відзиву на такий зустрічний позов (у передбачений процесуальним законодавством порядку).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність відмови у прийнятті заяви про зміну предмету позову, та, як наслідок, повернення її позивачу, оскільки вона подана без дотримання положень ч. 3 ст. 46 ГПК України.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття поданої заяви. Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наведених норм чинного законодавства. Підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги суд не встановив.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для прийняття поданої позивачем заяви про зміну предмету позову. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судовий збір за розгляд даної апеляційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст. 2, 46, 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллой Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/1113/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/1113/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи направити до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження до Верховного Суду передбачено ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко