вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" вересня 2025 р. Справа№ 910/12573/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гришина М.Г.;
від третьої особи: не з'явився;
за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант»
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025, повний текст рішення складено 25.04.2025
у справі № 910/12573/24 (суддя Котков О.В.)
за позовом Дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант»
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Дельта Сервіс»
про визнання недійсним рішення в частині
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішень господарських судів
До Господарського суду міста Києва від Дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» (далі - ДП «Агентство професійної безпеки «Атлант», позивач) надійшла позовна заява до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ/Комітет, відповідач) про визнання недійсними пунктів 1 та 2 рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 року № 209-р в частині, що стосується ДП «Агентство професійної безпеки «Атлант».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки викладені відповідачем в оскаржуваному рішенні не підтверджуються відповідними доказами, зроблені на припущеннях і не свідчать про порушення позивачем вимог законодавства про захист економічної конкуренції, поведінка позивача не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів і грунтується на суб'єктивній думці відповідача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 в позові відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими та вірогідними доказами визнання недійсними пунктів 1 та 2 рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 року № 209-р в частині, що стосується ДП «АПБ «Атлант».
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням, Дочірнє підприємство «Агентство професійної безпеки «Атлант» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» задовольнити повністю. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 та прийняти нове рішення, яким позов дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» задовільнити повністю. Судовий збір за подання позовної заяви у розмірі та за подання апеляційної скарги стягнути на користь дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» з Антимонопольного комітету України.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 прийняте: без з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон); з порушенням норм процесуального права (статей 86, 236, 238 ГПК України), з огляду на таке.
Скаржник вказує на те, що виходячи із висновків Верховного Суду, зроблених в постанові від 17.10.2019 у справі № 910/10384/17 для застосування штрафу за антиконкурентні дії під час публічних закупівель Відділення має довести в сукупності, що: існувала протиправна домовленість (факт змови або узгодження іншим чином) між учасниками аукціонів, спрямована на усунення, недопущення або обмеження конкуренції у процесі проведення аукціонів; предметом такої домовленості був саме зміст цінових пропозицій (оскільки саме завдяки високій запропонованій ціні забезпечується перемога учасника в аукціоні); фактично був відсутній конкурс / конкуренція внаслідок узгодження учасниками аукціонів відповідної поведінки; через дії учасників аукціонів настали негативні наслідки у вигляді спотворення результатів торгів. Однак, АМКУ не встановив в оскаржуваному Рішенні жодної з наведених обставин.
Скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про наявність обставин щодо обмеження, недопущення чи усунення конкуренції внаслідок певних дій позивача або іншого негативного впливу таких дій на стан конкуренції під час проведення відкритих торгів. Як свідчить аналіз Рішення АМКУ, в ньому немає ні доказів виявлення жорстких обмежень конкуренції (фіксація цін, розподіл ринку чи усунення конкурента), ні доказів дослідження ринку.
Скаржник вважає, що звинувачення викладені в Рішенні АМКУ побудувало на припущеннях, зокрема, про обізнаність щодо участі у процедурі закупівлі UA-2022-09-26-010331-а, а під час прийняття Рішенні АМКУ не здійснено комплексного економічного аналізу щодо механізму формування цінових пропозицій ні позивача, ні ДП «Дельта Сервіс», тобто, у АМКУ не має жодного встановленого складу порушення, за яке притягнуто Підприємство до відповідальності. Посилання в рішенні АМКУ на: «створення умов для обміну інформації між відповідачами й зумовило їх домовленість щодо підготовки та участі в Торгах» не може бути кваліфікуючою ознакою антиконкурентних узгоджених дій, оскільки за своєю суттю є лише припущенням. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази (договори оренди, документи, що свідчать про право власності, користування приміщенням тощо), що могли б свідчити про знаходження позивача та ДП «Дельта Сервіс» за однією адресою, водночас, Місцезнаходження Підприємства вул. Іскрівська, б. 3-А, офіс 93, м. Київ, 03087, а місцезнаходження ДП «Дельта Сервіс» - вул. Шолуденка, б. 6, офіс 15, м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., 07301.
Скаржник вказує на те, що АТ «Укртелеком» на вимогу АМКУ надано лист від 20.02.2024 № 269-ВИХ-КV 82СОО-2024, в якому зазначено, що «АТ «Уктелеком» не надає телекомунікаційні послуги знеособлено на умовах передплаченого зв'язку. Абоненти (споживачі послуг) отримують електронні комунікаційні послуги надавши свої дані - це інформація, яка дозволяє АТ «Укртелеком» ідентифікувати кожного абонента (споживача послуг). Абонентський номер (044) 242-45-47, згідно даних інформаційно-довідкової системи АТ «Укртелеком», за період з 01.01.2022 по 01.12.2023 не надавався в користування (не присвоєно) споживачам телекомунікаційних послуг.» (копія додається). АМКУ в Рішенні не наводить жодного належного обґрунтування яким чином Підприємство могло мати доступ та до якої саме інформації про господарську діяльність іншого суб'єкта господарювання за допомогою використання телефонного номеру (044) 242-45-47. Лист АТ «Укртелеком» від 20.02.2024 № 269-ВИХ-КV-82СОО-2024 є безперечним та належним доказом, що телефонний номер (044) 242-45-47 не належить позивачу та ним не використовувався.
Скаржник зазначив про те, що на запит Підприємства ТОВ «Адвокатська компанія «Центр юридичних послуг» листом від 03 вересня 2024 року (наявний в матеріалах судової справи) повідомлено наступне:
1) ТОВ «Адвокатська компанія «Центр юридичних послуг» інформацією про участь Позивача та ДП «Дельта Сервіс» у Закупівлі не володіло, в рамках укладеного договору від 04.01.2017 № 07/17-ПД надавало послуги, зокрема, по підготовці звітності та операції за поточним рахунком підприємства на підставі відповідних довіреностей;
2) При підготовці звітності Позивача помилково вказано телефонний номер (044) 242-45-47. Одночасно повідомляємо що послуги надавались по підготовці звітності в рамках укладеного договору та відповідно до умов договору та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інформація третім особам не розголошувалась, та в обміні інформації між позивачем та третіми особами, у тому числі з ДП «Дельта Сервіс», участь не приймало;
3) ТОВ «Адвокатська компанія «Центр юридичних послуг» укладено з ДП «Дельта Сервіс» договір на надання правової допомоги від 10.01.2018 № 04/18-ПД. Разом з цим, інформація про обсяги та види послуг, що надавались ДП «Дельта Сервіс» не стосується Підприємства та не підлягає наданню ДП «АПБ «Атлант», є конфіденційною відповідно до умов вказаного договору та вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Також скаржник зазначає про те, що в Рішенні АМКУ не міститься будь-якого обґрунтування вищенаведеному висновку, яким чином надання довіреностей третім особам на здійснювати фінансові операції за банківськими рахунками від імені позивача, впливає на його участь у Закупівлі. Здійснення фінансових операцій жодним чином не пов'язано з підготовкою тендерних пропозицій та участю у публічних закупівлях. Позивач під час видачі довіреностей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не володіло інформацією про видачу цим особам довіреностей іншими юридичними особами, зокрема, ДП «Дельта Сервіс».
Скаржник, посилаючись на висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 08.09.2022 у cправі № 910/20229/20 про те, що: «збіг IP-адрес свідчить лише про те, що пристрої учасників та інших суб'єктів господарювання, з яких вчинялися операції, були підключені до одного мережевого вузла, що обслуговується інтернет-провайдером бізнес-центру, відповідно, не є підтвердженням обміну інформацією або узгодженості дій учасників під час підготовки та проведення торгів», зазначає, що використання ІР-адрес та електронних адрес не може свідчити про ведення спільної/ координованої господарської діяльності та жодним чином не впливає на участь позивача у Закупівлі.
Скаржник вказує на те, що документи створювались позивачем не в один день 21.10.2022, так, зокрема, Витяги з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України на 100 сторінках створювались всі у різні дати та звертає увагу, що навіть створення деяких документів в один день могло бути обумовлено проблемами в енергетичній системі країни.
На переконання скаржника, Рішення АМКУ не містить доказів: спотворення результатів трьох процедур закупівлі із використанням електронних засобів відбору учасників в електронній системі закупівель «ProZorro», наявності конкретних узгоджених дій вчинених при проведенні згаданих процедур, наявності погодження чи узгодження цих дій, стосунку згаданих узгоджених дій спотворення результатів торгів, наявності наміру ДП «АПБ «Атлант» замінити змагання під час участі в закупівлях координацією своєї діяльності і прийнято спираючись не на докази, а на припущення.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що текст апеляційної скарги фактично дублює текст позовної заяви, позивач не доводить факт наявності або судової помилки, або юридичного недоліку, допущених при розгляді справи судом першої інстанції.
Відповідач вважає, що позивач не аналізує обставини даної справи через призму усталеної юридичної практики Верховного Суду, яка була сформована останнім при розгляді справи за п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», проте вказує певні абзаци у відповідних постановах, які наводить в апеляційній скарзі у відриві від фактичних обставин даної справи з метою штучного створення не існуючих юридичних недоліків рішення першої інстанції, що в кінцевому випадку, спотворює саму суть апеляції, як такої. Аналогічна правова позиція щодо неможливості прийняття такої аргументації наведена у постановах Верховного Суду від 19.09.2024 у справі № 910/13422/24 від 22.08.2024 у справі № 910/20637/24.
Відповідач звертає увагу на те, що позивачем не спростовано наведені Комітетом та проаналізовані судом першої інстанції в рішенні обставини щодо позивача та третьої особи та які у своїй сукупності свідчать про наявність координації та обміну інформацією між позивачем та третьою особою, а саме: спільне використання однакових ІР-адрес у період підготовки до та участі у торгах за однією адресою (при фізичній неможливості використовувати вказані Комітетом ІР-адреси поза межами конкретного будинку за адресою: м. Київ, вул. Джохара Дудаєва 3 та 3а); постійна комунікація із використанням засобів мобільного зв'язку між офіційним керівництвом позивача та третьої особи; наявність тісних та сталих господарських зв'язків між позивачем та третьою особою; синхронність дій позивача та третьої особи; використання офіційної адреси позивача у банківських документах третьої особи; уповноваження позивачем та третьою особою одних і тих самих осіб на представлення їх інтересів у банківських установах (в тому числі щодо фінансових транзакцій та отримання готівкових грошових коштів); залучення до виконання договору за результатами закупівлі осіб, які перебувають у трудових відносинах із третьою особою та позивачем й підприємствами, які є їх засновниками.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12573/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24. Призначено справу № 910/12573/24 до розгляду у судовому засіданні 08.07.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 відкладено розгляд справи № 910/12573/24 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 на 02.09.2025.
02.09.2025 о 09:20 по 13:00 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв'язку з чим судове засідання, призначене на 02.09.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 на 23.09.2025.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/12573/24 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 23.09.2025 не з'явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням державного уповноваженого від 21.12.2023 № 03/243-р розпочато розгляд справи № 145-26.13/159-23 за ознаками вчинення ДП «АПБ «Атлант» та ДП «Дельта Сервіс» порушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: «Охорона об'єктів, здійснення перепускного режиму в автобусних парках, станції технічного обслуговування автобусів, адміністративних будівлях КП «Київпастранс», код 79710000-4 за ДК 021:2015 «Охоронні послуги», які проводило КП «Київпастранс» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-2022-09-26-010331-а).
Відповідачами у вказаній справі Комітету були: ДП «АПБ «Атлант», основним видом діяльності якого є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (код КВЕД 77.11), та ДП «Дельта Сервіс», основним видом діяльності якого є діяльність приватних охоронних служб (код КВЕД 80.10).
Отже, вказані особи є суб'єктами господарювання в розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
За результатами аналізу інформації та матеріалів, отриманих під час розгляду справи № 145-26.13/159-23, Комітетом виявлено обставини, які свідчать про узгодження поведінки ДП «АПБ «Атлант» та ДП «Дельта Сервіс».
27.06.2024 Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи № 145-26.13/159-23 постановлене рішення № 209-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
У п. 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 у справі № 145-26.13/159-23 визнано, що ДП «АПБ «Атлант» та ДП «Дельта Сервіс» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю «Охорона об'єктів, здійснення перепускного режиму в автобусних парках, станції технічного обслуговування автобусів, адміністративних будівлях КП «Київпастранс», код 79710000-4 за ДК 021:2015 «Охоронні послуги», які проводило КП «Київпастранс» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-2022-09-26-010331-а).
За порушення, вказане у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на ДП «АПБ «Атлант» штраф у сумі 3 484 099,00 грн (п. 3 резолютивної частини рішення).
Спірне рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду справи № 145-26.13/159-23 встановлено, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, які проводило КП «Київпастранс».
Позивач не погоджуючись з висновками АМКУ вважає, що наявні підстави передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 № 209-р у справі № 145-26.13/159-23 в частині, що стосується позивача, оскільки при прийнятті вказаного рішення Комітетом не були доведені обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, були порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними пунктів 1 та 2 рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 № 209-р в частині, що стосується ДП «Агентство професійної безпеки «Атлант».
Як вбачається зі змісту Рішення АМК, згідно з останнім дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту 4 частини 2 статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210).
Відповідно до приписів Закону № 2210:
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);
- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);
- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);
- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);
- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);
- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону № 2210.
За приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Водночас згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.
Таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону № 2210 змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2018 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, і підстави для відступу від неї відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 910/16662/21, де зазначено наступне: «Колегія суддів виходить з того, що визначальним у цьому висновку Верховного Суду є те, що сама по собі відповідність дій суб'єктів господарювання цивільному, господарському законодавству (як одинокий факт) без урахування інших факторів не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства».
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Так, АМКУ було встановлено, що відповідно до інформації, що міститься в ЄДР, місцезнаходженням ДП «АПБ «Атлант» протягом періоду 10.08.2022 - 20.05.2024 є: Україна, 03087, м. Київ, вул. Іскрівська, буд. 3А, офіс 93. Відповідно до інформації, що міститься в ЄДР, місцезнаходженням ДП «Дельта Сервіс», протягом періоду 01.01.2022 - 20.05.2024 є: Україна, 07301, м. Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 6, офіс 15. Однак, ДП «Дельта Сервіс» у складі тендерної пропозиції для участі в торгах завантажило файл із назвою «Радіозв'язок», який містить лист ДП «Український державний центр радіочастот» на адресу ДП «Дельта Сервіс» від 30.09.2022 № 80/09.4.1/7166/22, у якому зазначено адресу останнього: 03087, м. Київ, вул. Іскрівська, буд. 3А.
Листом від 25.01.2024 № 888 (вх. № 11-01/85-кі від 31.01.2024) АБ «Укргазбанк» надало інформацію про, зокрема, перелік осіб, яким надано право розпоряджання рахунками ДП «Дельта Сервіс». Перелік заповнений та завірений підписом директора ДП «Дельта Сервіс» Олега Шубіна 22.11.2023. Так, у зазначеному переліку вказано, що фактичне місцезнаходження ДП «Дельта Сервіс»: 03087, м. Київ, вул. Джохара Дудаєва (колишня Іскрівська), буд. 3А, офіс 122. Аналогічна інформація міститься й у переліку осіб, яким надано право розпоряджання рахунками ДП «Дельта Сервіс» від 05.04.2021, завіреному бенефіціарним власником підприємства Ольгою Оржешко (анульовано 22.11.2023).
Також зазначена адреса: м. Київ, вул. Іскрівська, буд. 3А, офіс 122 вказана і у заявці на підключення /відключення системи за договором банківського рахунку від 16.10.2018 ДП «Дельта Сервіс» та в заявці на підключення (внесення змін)/відключення системи за договором комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання від 16.10.2023 ДП «Дельта Сервіс».
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що місцезнаходження позивача та третьої особи за однією адресою, свідчить про доступ до інформації про господарську діяльність один одного ще до публікації оголошення торгів, що, у свою чергу, створювало умови для обміну інформацією між цими особами й зумовило їх домовленість щодо підготовки та участі в торгах.
Відповідно до комерційної пропозиції, ДП «АПБ «Атлант» зазначило як засіб зв'язку стаціонарний номер телефону (044) 242-45-47. ГУ ДПС у м. Києві листом від 04.04.2023 № 11211/5/26-15-12-07-03 (вх. № 7-03/442-кі від 10.04.2023) надало копію фінансової звітності ДП «АПБ «Атлант» за 2022 рік, у якій контактним номером телефону зазначено номер НОМЕР_1 .
У свою чергу, ГУ ДПС у м. Київській області листом від 21.04.2023 № 6636/5/10-36-04-02 (вх. № 7-03/565-кі від 28.04.2023) надало копію фінансової звітності ДП «Дельта Сервіс» за 2022 рік, у якій контактним номером телефону ДП «Дельта Сервіс» також зазначено номер (044) 242-45-47.
Отже, використання позивачем та третьою особою одного номера телефону під час здійснення господарської діяльності свідчить про доступ до інформації про господарську діяльність один одного, що, у свою чергу, створювало умови для обміну інформацією між цими особами й зумовило їх домовленість щодо підготовки та участі в торгах.
Щодо уповноважених осіб, які можуть отримувати послуги від імені суб'єкта господарювання.
АБ «Укргазбанк» листом від 10.05.2023 № 5Т-5568 (вх. № 11-01/643-кі від 12.05.2023) та листом від 25.01.2024 № 888 (вх. № 11-01/85-кі від 31.01.2024) надало копії довіреностей, на підставі яких уповноважені особи ДП «Дельта Сервіс» можуть отримувати послуги від імені суб'єкта господарювання.
АТ «ПУМБ» надало інформацію щодо осіб, уповноважених здійснювати фінансові операції від імені ДП «АПБ «Атлант», та копії відповідних довіреностей листом від 24.01.2024 № 19.3-02/24 (вх. № 11-01/76-кі від 29.01.2024).
Так, згідно із довіреністю від 17.05.2022 ДП «Дельта Сервіс» в особі директора ОСОБА_3 було доручено ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України 21.10.2004) виконувати операції за поточним рахунком підприємства (термін дії: 17.05.2022 - 31.12.2022) та 31.01.2023 видано повторну довіреність на ім'я ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України 21.10.2004) (термін дії: 31.01.2023 - 31.12.2023).
При цьому, ДП «АПБ «Атлант» в особі Генерального директора ОСОБА_4 видало довіреність від 07.05.2019, яка уповноважила ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України 21.10.2004, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) отримувати готівкові суми (кошти) в касі банку.
Отже, ОСОБА_2 уповноважена здійснювати фінансові операції від імені ДП «Дельта Сервіс» в АБ «Укргазбанк» протягом періоду 17.05.2022, а також 31.01.2023 - 31.12.2023 та одночасно була уповноважена здійснювати фінансові операції від імені ДП «АПБ «Атлант» в АТ «ПУМБ» протягом періоду від 07.05.2019 по дату надання відповіді на вимогу, а саме 25.01.2024, тобто, зв'язок між позивачем та ДП «Дельта Сервіс» через фізичну особу ОСОБА_2 свідчить про спільне здійснення господарської діяльності, доступ до інформації про господарську діяльність один одного, а також про сприяння в обміні інформації.
Щодо спільних ІР-адрес.
Як вказано у п. 4.4.1 спірного рішення, ДП «Дельта Сервіс» здійснило реєстрацію на сайті з ІР-адреси НОМЕР_3 . Разом з цим, ДП «АПБ «Атлант» також було подано тендерну пропозицію для участі в торгах з ІР-адреси НОМЕР_3 .
Тобто, ДП «Дельта Сервіс» та ДП «АПБ «Атлант» використовували одну і ту саму ІР-адресу НОМЕР_3 для реєстрації на електронному майданчику та подання тендерної пропозиції на електронному майданчику, що свідчить про те, що позивач та ДП «Дельта Сервіс» у період підготовки у процедурі закупівлі були пов'язані з використанням ІР-адреси НОМЕР_3 , що також свідчить про координоване здійснення господарської діяльності до оголошення про початок проведення торгів, що зумовило узгодженість їх поведінки під час участі в торгах.
Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що у п. 4.4.2 спірного рішення вказано про те, що відповідно до інформації, наданої листом ГУ ДПС у Київській області від 21.04.2023 № 6636/5/10-36-04-02 (вх. № 7-03/565-кі від 28.04.2023) та листом ГУ ДПС у м. Києві від 04.04.2023 № 11211/5/26-15-12-07-03 (вх. № 7-03/442-кі від 10.04.2023), ДП «Дельта Сервіс» і ДП «АПБ «Атлант» протягом періоду січень 2022 року - лютий 2023 року (в тому числі в період участі в торгах) подавали податкову звітність до вказаних відповідних органів ДПС, використовуючи однакові ІР-адреси НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , однакову електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , з невеликим проміжком часу.
Крім того, у п. 4.4.3, 4.4.4 рішення встановлено, що ДП «Дельта Сервіс» та ДП «АПБ «Атлант» у своїй господарській діяльності використовували одні і ті самі ІР-адреси НОМЕР_5 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , та одна і та сама особа ( ОСОБА_2 ) здійснювала вхід від імені позивача та третьої особи в систему дистанційного обслуговування, інтернет-банкінгу; ДП «АПБ «Атлант» та ДП «Дельта Сервіс» використовували одну й ту ж електронну адресу: oog_sv@ukr.net, як контакт відновлення до електронних адрес: deltaservis2020@ukr.net, d.p.b.atlant@ukr.net, що належать ДП «Дельта Сервіс» та ДП «АПБ «Атлант» відповідно.
У п. 4.5.1 рішення АМК встановлено, що дії позивача та третьої особи є синхронними під час створення документів у складі тендерних пропозицій. Зокрема, було виявлено, що більшість документів у складі тендерних пропозицій позивача та третьої особи створено в один день, а саме - 21.10.2022; завантаження ДП «Дельта Сервіс» та ДП «АПБ «Атлант» під час участі у торгах у складі своїх тендерних пропозицій інформаційних довідок з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, було сформовано в один день, з незначною різницею в часі. При цьому, було встановлено чітку послідовність у створенні файлів - спочатку замовлено довідку для ДП «Дельта Сервіс», а через дві хвилини - довідку для ДП «АПБ «Атлант».
Зазначена синхронність дій у часі не може вважатися випадковим збігом обставин.
Також в період підготовки та проведення торгів між абонентом НОМЕР_10 (ДП «Дельта Сервіс»), абонентами НОМЕР_11 (ДП «АПБ «Атлант») та НОМЕР_12 (директор ДП «АПБ «Атлант» Геннадій Насонов) відбувалися неодноразові телефонні розмови, що свідчить про координацію дій цих осіб саме під час підготовки та подання тендерних пропозицій у період проведення торгів та під час виконання договору переможцем закупівлі із замовником;
Працівники ДП «Дельта Сервіс» здійснили перехід у ДП «АПБ «Атлант» в період виконання договору, укладеного з переможцем торгів. При цьому, як було вказано у спірному рішенні, такі дії не можуть вважатися випадковим збігом обставин, оскільки загальна кількість осіб, залучених до виконання договору, становить 100 осіб відповідно до довідки про кадровий склад працівників від 28.10.2022 № 100, які будуть задіяні до виконання послуг з охорони об'єктів замовника з 01.01.2023 по 31.12.2023; також зазначені особи здійснювали перехід до компаній-засновників позивача та третьої особи, а саме, ПП «Атлант» та ПП «Охоронна агенція «Говерла».
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, наявність між позивачем та третьою особою спільних інтересів і взаємозв'язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час підготовки та проведення Торгів свідчать про те, що зокрема позивач мав можливість узгодити та узгодив свою поведінку під час проведення торгів.
Так, під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності. Тобто, питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку.
У постанові від 07.03.2024 у справі № 910/2323/23 Верховний Суд дійшов висновку, що закон не ставить застосування, передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції. Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.
Наведені висновки про необхідність застосування норм статті 86 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20, від 17.01.2023 у справі № 910/19251/20.
Таким чином, враховуючи факти у сукупності, а саме: використання позивачем та третьою особою однієї адреси: 03087, м. Київ, вул. Джохара Дудаєва (колишня Іскрівська), буд. 3А, офіс 122, номеру телефону: НОМЕР_1 , спільних ІР-адрес, те, що Кальчук Юлія Вікторівна була уповноважена здійснювати фінансові операції від імені ДП «Дельта Сервіс» в АБ «Укргазбанк» протягом періоду 17.05.2022, а також 31.01.2023 - 31.12.2023 та одночасно була уповноважена здійснювати фінансові операції від імені ДП «АПБ «Атлант» в АТ «ПУМБ» протягом періоду від 07.05.2019, принаймні по 25.01.2024, синхронність дій у часі та перехід працівників третьої особи до позивача в період виконання договору, укладеного з переможцем торгів, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що Комітетом доведена узгодженість поведінки позивача та третьої особи, що стосується спотворення результатів торгів.
У даному випадку суд, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими та вірогідними доказами визнання недійсними пунктів 1 та 2 рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 року № 209-р в частині, що стосується ДП «АПБ «Атлант».
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, встановив, що позивачем не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами визнання недійсними пунктів 1 та 2 рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 року № 209-р в частині, що стосується ДП «АПБ «Атлант», тому погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Колегія суддів звертає увагу на відсутність підстав стверджувати про наявність конкуренції та змагальності між юридичними особами (учасниками торгів), оскільки факт пов'язаності суб'єктів господарювання, які брали участь у торгах, підтверджує як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність. Встановлені у справі обставини виключають змагальність суб'єктів господарювання (відповідачів в антимонопольній справі) між собою та їх самостійну діяльність, узгодження своїх дій, яка свідчить про відсутність конкуренції між ними, що призвело до спотворення результатів торгів.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що твердження скаржника про різне місцезнаходження позивача та третьої особи суперечить твердженню скаржника про можливість користування однією ІР-адресою.
Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Отже, саме позивач, оскаржуючи Рішення Комітету, має надати достатні докази на спростування тих висновків, які були зроблені під час розгляду справи АМК та покладені ним в основу прийнятого рішення.
Всупереч зазначеному, позивачем належними та допустимими доказами не спростовано висновку АМК, водночас позивач під час розгляду справи по суті лише ставить під сумнів оцінку встановлених АМК обставин.
Доводи апеляційної скарги про те, що звинувачення викладені в Рішенні АМКУ побудувало на припущеннях, зокрема, про обізнаність щодо участі у процедурі закупівлі UA-2022-09-26-010331-а, спростовуються змістом оскаржуваного Рішення.
Щодо доводів скаржника про те, що під час прийняття Рішенні АМКУ не здійснено комплексного економічного аналізу щодо механізму формування цінових пропозицій ні позивача, ні ДП «Дельта Сервіс», колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що для доведення порушення у вигляді спотворення результатів торгів не потрібно аналізувати пропозиції учасників процедури закупівлі на предмет їх економічної обґрунтованості, оскільки доведенню підлягає обмін або намір обмінятись інформацією.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Агентство професійної безпеки «Атлант» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/12573/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 910/12573/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 27.10.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич