Номер провадження 2/754/1067/25
Справа №754/14585/24
Іменем України
27 жовтня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Рябенка В.О.
представника позивача Пилипчук І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво, -
Позиції учасників справи.
Позивач Київська міська рада звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 та просить:
- визнати за Київською міською радою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно загальною площею 755,1 кв. м., а саме: нежитлова будівля в літері «А» по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000.
Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що 26.09.2016 державним реєстратором КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко О. С., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31601471 від 28.09.2016 був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 16616173 про право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 193,4 кв. м, за адресом: АДРЕСА_1 . 03.02.2017 за результатами обстеження спеціалістами відділу контролю за благоустроєм Деснянської РДА в м. Києві виявлено, що ОСОБА_2 без оформленої належним чином дозвільної документації виконуються будівельні роботи, внаслідок чого складено припис № П-136/17 щодо призупинення проведення будівельних робіт та протоколи про адміністративне правопорушення від 03.02.2017 № 86 та № 87 щодо відсутності контрольної картки Департаменту міського благоустрою КМДА на тимчасове порушення благоустрою в зв'язку з проведенням будівельних робіт та щодо відсутності декларації про початок виконання будівельних робіт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА. 27.03.2017 постановами адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) № 726 та 727 за вказаними протоколами про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності вигляді штрафу. 17.02.2017 ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_3 за двома договорами купівлі-продажу по 1/2 частині нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 193,4 кв. м, по АДРЕСА_1 . Договори посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І. О. (номери в реєстрі № 292, 295). 17.02.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи № 19067781 та № 19068264 про право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - нежитлову будівлю за адресом: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000. 13.03.2018 державним реєстратором Київської філії КП «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповичем І. В. прийнято рішення № 40080677, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані зміни в загальній площі спірної нежитлової будівлі, а саме змінено площу зі 193,4 кв. м на 755,1 кв. м. 25.05.2018 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесені записи № 26323179 та № 26323117 про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю за адресом: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2019 у справі № 826/14816/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 та постановою Верховного Суду від 03.08.2021, задоволено адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії. Рішенням суду зобов'язано ОСОБА_2 привести до попереднього стану будівлю, яка відповідає виготовленому технічному паспорту (інвентаризаційна справа № 23092016/2 від 23.09.2016, загальна площа нежитлової будівлі - 193,4 кв. м) по АДРЕСА_1 . Також, позивач зазначає, що 31.01.2022 заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва та додатковим рішенням від 17.06.2022 позов прокурора про визнання особи такою, що не набула право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки - задоволено, вирішено питання розподілу судових витрат. 13.09.2023 постановою Київського апеляційного апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.01.2022 та додаткове рішення суду від 17.06.2022 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги прокурора задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Київській міській раді земельну ділянку, загальною площею 0,21 га, яка розташована в межах Броварського, Білодібровського та Дніпровського лісництва у Деснянському районі м. Києва, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення будівель, споруд та звільнення земельної ділянки від будівельних матеріалів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. 05.06.2024 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 у справі № 754/8118/18. 25.07.2024 Деснянським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, який виданий Деснянським районним судом м. Києва 01.07.2024 у справі № 754/8118/18.
Позивач вказує, що рішення суду у справі № 754/8118/18 станом на момент звернення до суду із даним позовом - не виконано. Більше того, на спірній земельній ділянці продовжуються будівельні роботи, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1. Отже, будівництво на земельній ділянці позивача здійснено самовільно, внаслідок чого у Київської міської ради у відповідності до приписів ст. 376 Цивільного кодексу України виникло право на визнання права власності на самочинно збудоване майно.
В судовому засіданні представник Київської міської ради Пилипчук І.Г. підтримала позовну заяву, просила її задовольнити, а також не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада України».
Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 17 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
17 жовтня 2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва забезпечено позов у цивільній справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання права власності за Київською міською радою на об'єкт самочинного будівництва шляхом:
-накладання арешту на нежитлову будівлю в літері «А», загальною площею 755,1 кв. м., за адресом: АДРЕСА_1 , (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1039093180000), речове право ОСОБА_1 припинено на підставі рішення суду № 754/8118/18 від 31.01.2022.
-заборони суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкту нерухомого майна: нежитлову будівлю в літері «А», загальною площею 755,1 кв. м., за адресом: АДРЕСА_1 , (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1039093180000).
-заборони будь-яким особам здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 26 лютого 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, 26.09.2016 державним реєстратором КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко О. С., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31601471 від 28.09.2016 був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 16616173 про право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 193,4 кв. м, за адресом: АДРЕСА_1 .
03.02.2017 за результатами обстеження спеціалістами відділу контролю за благоустроєм Деснянської РДА в м. Києві виявлено, що ОСОБА_2 без оформленої належним чином дозвільної документації виконуються будівельні роботи, внаслідок чого складено припис № П-136/17 щодо призупинення проведення будівельних робіт та протоколи про адміністративне правопорушення від 03.02.2017 № 86 та № 87 щодо відсутності контрольної картки Департаменту міського благоустрою КМДА на тимчасове порушення благоустрою в зв'язку з проведенням будівельних робіт та щодо відсутності декларації про початок виконання будівельних робіт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА.
27.03.2017 постановами адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) № 726 та 727 за вказаними протоколами про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
17.02.2017 ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу по 1/2 частині нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 193,4 кв. м, по АДРЕСА_1 . Договори посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І. О. (номери в реєстрі № 292, 295).
17.02.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи № 19067781 та № 19068264 про право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - нежитлову будівлю за адресом: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000.
Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 07.07.2017 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки в межах Броварського, Дніпровського, Білодібровного лісництва у Деснянському районі м. Києва, код ділянки 62:299:0002, про що складений акт № 17-0038-03.
13.03.2018 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради проводив перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки в межах Броварського, Дніпровського, Білодібровного лісництва у Деснянському районі м. Києва, код ділянки 62:299:0002, про що складений акт № 18-0025-03.
В актах перевірки зазначено, що в базі міського земельного кадастру земельна ділянка в межах Броварського, Дніпровського, Білодібровного лісництва у Деснянському районі м. Києва, код ділянки 62:299:0002, площею 97 331,94 кв. м, обліковується за КП «Дарницьке лісопаркове господарство» на підставі технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування. Рішенням Київської міської ради від 05.03.2015 № 207/1072 надано дозвіл КП «Дарницьке лісопаркове господарство» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (код 62:299:000), площею 10,29 га, у Білодібровному лісництві у Деснянському районі в постійне користування для ведення лісового господарства.
Під час обстеження з виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці розміщені та будуються заклад громадського харчування біля бомбосховища, а саме: господарські споруди, будівля охорони, фундаменти, вольєр, тимчасові споруди, проводяться будівельні роботи та знаходяться будівельні матеріали. Рішення щодо передачі будь-яким юридичним чи фізичним особам зазначеної земельної ділянки у власність (користування) для будівництва будівель та споруд закладу громадського харчування Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала. В акті перевірки від 13.03.2018 площа земельної ділянки, яка використовується для експлуатації та обслуговування будівель та споруд, становить 0,21 га.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2019 у справі № 826/14816/18 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 та постановою Верховного Суду від 03.08.2021) адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Рішенням суду зобов'язано ОСОБА_2 привести до попереднього стану будівлю, яка відповідає виготовленому технічному паспорту (інвентаризаційна справа № 23092016/2 від 23.09.2016, загальна площа нежитлової будівлі - 193,4 кв. м) по АДРЕСА_1 .
В провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала справа № 754/8118/18 за позовом Деснянської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що не набула право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки.
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 754/8118/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.01.2022 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги прокурора задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Київській міській раді земельну ділянку, загальною площею 0,21 га, яка розташована в межах Броварського, Білодібровського та Дніпровського лісництв у Деснянському районі м. Києва, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення будівель, споруд та звільнення земельної ділянки від будівельних матеріалів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою від 05.06.2024 Верховного Суду касаційну скаргу прокуратури залишено без задоволення; постанову Київського апеляційного суду від 13.09.2023 у справі № 754/8118/18 залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами зазначеної статті, з урахуванням положень ч. 4 ст.82 ЦПК України, постанова Київського апеляційного суду від 13.09.2023 у справі № 754/8118/18, яка набрала законної сили, має преюдиційне значення, а встановлені нею обставини повторного доведення не потребують.
Зокрема, судами при розгляді справи 754/8118/18 встановлено, що 26 вересня 2016 року державним реєстратором КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко О. С., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31601471 від 28 вересня 2016 року були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 16616173 про право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 193,4 кв. м, за адресом АДРЕСА_1 .
За результатами обстеження спеціалістами відділу контролю за благоустроєм Деснянської РДА в м. Києві виявлено, що ОСОБА_2 без оформленої належним чином дозвільної документації виконуються будівельні роботи, внаслідок чого складено припис від 03 лютого 2017 року № П-136/17 щодо призупинення проведення будівельних робіт та протоколи про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2017 року № 86 та № 87 щодо відсутності контрольної картки Департаменту міського благоустрою КМДА на тимчасове порушення благоустрою в зв'язку з проведенням будівельних робіт та щодо відсутності декларації про початок виконання будівельних робіт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА.
17.02.2017 ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І. О. (номери в реєстрі №292,№ 295) по 1/2 частині нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 193,4 кв. по АДРЕСА_1 .
17 лютого 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи № 19067781 та № 19068264 про право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - нежитлову будівлю реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000.
Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради двічі провведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки в межах Броварського, Дніпровського, Білодібровного лісництв у Деснянському районі м. Києва, код 62:299:0002, про що складені акти № 17-0038-03 від 07 липня 2017 року та № 18-0025-03 від 13 березня 2018 року.
Рішенням Київської міської ради від 05 березня 2015 року № 207/1072 надано дозвіл КП «Дарницьке лісопаркове господарство» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (код 62:299:000), площею 10,29 га, у Білодібровному лісництві у Деснянському районі в постійне користування для ведення лісового господарства.
Під час обстеження з виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці розміщене та будується заклад громадського харчування біля бомбосховища, а саме: господарські споруди, будівля охорони, фундаменти, вольєр, тимчасові споруди, проводяться будівельні роботи та знаходяться будівельні матеріали. Рішення щодо передачі будь-яким юридичним чи фізичним особам зазначеної земельної ділянки у власність (користування) для будівництва будівель та споруд закладу громадського харчування Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала.
13 березня 2018 року державним реєстратором Київської філії КП «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповичем І. В. прийнято рішення № 40080677, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані зміни в загальній площі спірної нежитлової будівлі, а саме змінено площу зі 193,4 кв. м на 755,1 кв. м.
25 травня 2018 року ОСОБА_3 за двома договорами дарування, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н. О. за реєстровими № 4626 і № 4627, подарувала ОСОБА_1 по 1/2 частині нежитлової будівлі в літері «А», загальною площею 755,1 кв. м, по АДРЕСА_1 .
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 травня 2018 року внесені записи № 26323179 та № 26323117 про право власності ОСОБА_1 на зазначену нежитлову будівлю реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000.
Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України визначено якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома статті 376 ЦК України).
Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв'язку із здійсненням самочинного будівництва.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Про право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов'язаний з питаннями права власності на землю.
Знаходження на земельній ділянці одного власника об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) виснувала, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
Разом із цим сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду не слід розглядати, як окреме щодо факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.
Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації пава власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об'єкти нерухомості, що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) зробила висновок, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не факту державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з'явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації його права власності додаткові юридичні обмеження.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і незакріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положень законодавства (див. постанови від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03 квітня 2019 року у справі № 921/15818/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 34)).
Згідно зі ст.ст. 77-80 ЦПК України, належними, допустимими та достатніми є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, на підставі них можна встановити дійсні обставини справи, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
В провадженні Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист № 754/8118/18 виданий 01.07.2024 Деснянським районним судом м. Києва.
В межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 державним головним виконавцем Вахрушевою Радою направлено вимогу державного виконавця з метою повного та своєчасного виконання судового рішення, у відповідності до якої державний виконавець зобов'язала ОСОБА_1 , Департамеент благоустрою та збереження природного середовища Київської міської ради, Київську міську раду з'явитись за місцем виконання рішення суду 26.09.2024 о 10 год. 00 хв.
Позивач вказав, що рішення суду у справі №754/8118/18 не виконано, при цьому на спірній земельній ділянці продовжуються будівельні роботи, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження №756200089.
Отже, судом в процесі розгляду справи встановлено, що здійснення самочинного будівництва порушує права Київської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій побудований спірний об'єкт.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позивачем вжито всіх заходів для відновлення порушеного права, отже у даному випадку для позивача вірним способом захисту його права є визнання права власності на самочинне будівництво.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав є визнання права власності.
Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Київської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.
Щодо розподілу судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 29, 77-82, 258-261, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво, - задовольнити.
Визнати за Київською міською радою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно загальною площею 755,1 кв. м., а саме: нежитлова будівля в літері «А» по АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000.
Стянути з ОСОБА_1 на користь Київської міської ради судовий збір у розмірі 6 276,14 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29.10.2025.
Суддя Саламон О.Б.