Справа № 712/10070/24
Провадження № 2/712/503/25
24 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ШЕВЧЕНКО О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (адреса: м. Київ, вул. федорова Івана 32, літ. А), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування,
Позивач звернулася з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що 22 травня 2024 року по п-ту Хіміків в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода
за участю транспортного засобу RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого належний ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 автомобіль зазнав технічних ушкоджень.
Відповідно до Постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2024 року у справі № 712/6522/24 (провадження № 3/712/2219/24) винним в даній ДТП являється водій RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 .
Відповідальність водія RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 216040816 в ПАТ «СК «УСГ».
З метою розрахунку належного відшкодування, було звернуто до судового експерта Кипи Сергія Михайловича, яким було складено Висновок експерта № 030/2024 від 12 липня 2024 року. Згідно вказаного висновку, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу без врахування коефіцієнту фізичного зносу складників (Свр) становить 189 465 грн. 02 коп. В той же час, вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин пошкодженого транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 135 978 грн. 94 коп.
Вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин пошкодженого транспортного засобу із вирахуванням ПДВ складає: 135 978 грн. 94 коп. - 22 663 грн. 16 коп. (ПДВ 20%) = 113 315 грн. 78 коп.
В ході досудового врегулювання даної справи ПАТ «СК «УСГ» сплатило на користь позивача страхове відшкодування, в розмірі 47 634 грн. 13 коп., що підтверджується випискою з карткового рахунку.
Отже, ПАТ «СК «УСГ» повинна сплатити залишок страхового відшкодування, в розмірі 113 315 грн. 78 коп. - 47 634 грн. 13 коп. = 65 681 грн. 65 коп.
Різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлюваного ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових частин пошкодженого транспортного засобу) та належним страховим відшкодуванням, складає: 189 465 грн. 02 коп. - 135 978 грн. 94 коп. = 53 486 грн. 08 коп. та підлягає сплаті за рахунок ОСОБА_3 , як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, вказує, що внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_3 , позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу, було спричинено значну моральну шкоду, яка полягає у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу. Спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою вкрай негативні наслідки для її самопочуття і здоров'я.
Вказану моральну шкоду оцінює в 20 000 грн., яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь.
Також вказує, що для відновлення свого порушеного права, нею понесені витрати на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності, в розмірі 6 500 грн. Оскільки ці витрати необхідні для відновлення порушеного права, вважає, що вони мають бути відшкодовані з відповідачів по справі.
У зв'язку з цим, просить стягнути з ПАТ «СК «УСГ» на її користь несплачене страхове відшкодування, в розмірі 65 681 грн. 65 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на її користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, в розмірі 53 486 грн. 08 коп. та моральну шкоду, в розмірі 20 000 грн.; стягнути ПАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_3 на її користь судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на проведення судової авто товарознавчої експертизи, в розмірі 6 500 грн.
02 вересня 2024 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
15 жовтня 2024 року представником відповідача ПАТ «СК «УСГ» подано відзив на позовну заяву.
22 жовтня 2024 року представником позивача подано відповідь на відзив.
23 жовтня 2024 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
19 листопада 2024 року позивачем подано додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, в подальшому до судового засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ПАТ «СК «УСГ» до судового засідання не з'явився, у поданому до суду відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи у його відсутність, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, з заявленою позивачем до відшкодування сумою не погодився, в подальшому до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, експерта Кипу С.М., дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що 22 травня 2024 року по п-ту Хіміків в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого належний ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 автомобіль зазнав технічних ушкоджень.
Відповідно до Постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2024 року у справі № 712/6522/24 (провадження № 3/712/2219/24) винним в даній ДТП являється водій RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 .
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідальність водія RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 216040816 в ПАТ «СК «УСГ».
22 травня 2024 року позивач звернулася до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування.
24 травня 2024 року уповноваженою особою ПАТ «СК «УСГ» був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 та складено Акт огляду транспортного засобу. На підставі проведеного огляду транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 , ПАТ «СК «УСГ» було замовлено авто товарознавче дослідження результати якого оформлені у Звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 163953 від 04.06.2024, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням фізичного зносу складників складає 47 634,13 грн.
25.062024 ПАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 47 637,13 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку.
Позивач з вказаною сумою страхового відшкодування не погодилася та з метою розрахунку належного відшкодування, звернулася до судового експерта Кипи Сергія Михайловича, яким було складено Висновок експерта № 030/2024 від 12 липня 2024 року. Згідно вказаного висновку, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу без врахування коефіцієнту фізичного зносу складників (Свр) становить 189 465 грн. 02 коп. В той же час, вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин пошкодженого транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 135 978 грн. 94 коп.
Вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин пошкодженого транспортного засобу із вирахуванням ПДВ складає: 135 978 грн. 94 коп. - 22 663 грн. 16 коп. (ПДВ 20%) = 113 315 грн. 78 коп.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом вказала, що в даному випадку ПАТ «СК «УСГ» повинна сплатити на її користь залишок страхового відшкодування, в розмірі 113 315 грн. 78 коп. - 47 634 грн. 13 коп. = 65 681 грн. 65 коп. А різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлюваного ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових частин пошкодженого транспортного засобу) та належним страховим відшкодуванням, складає: 189 465 грн. 02 коп. - 135 978 грн. 94 коп. = 53 486 грн. 08 коп. та підлягає сплаті за рахунок ОСОБА_3 , як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач також вказує, що для відновлення свого порушеного права, вона понесла витрати на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності, в розмірі 6 500 грн.
Згідно ч. 1, 2 ст. 22 ЦК, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом пунктів 1, 3 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).
Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: «у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний письмово надати страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу».
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: «для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.»
Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 734/5129/15-ц зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодування потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України). Тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
У відповідності до п. 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Представник ПАТ «СК «УСГ» з позовними вимогами не погодився, у поданому до суду відзиві на позовну заяву вказав, що 22 травня 2024 року Позивачем було подано заяву про страхове відшкодування. Відповідач, виконуючи свої договірні зобов'язання та вимоги чинного законодавства, організував проведення незалежної експертизи для встановлення розміру завданих збитків. За результатами проведеної експертизи було складено Звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 04.06.2024. Відповідно до висновків даного звіту, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням зносу складає 47 634,13 грн., що і була виплачена позивачу. Вказав, що висновок експерта № 030/2024 від 12.07.2024 року, на який посилається Позивач, був замовлений ним самостійно і є односторонньою оцінкою, яка може не враховувати всі фактори, що були взяті до уваги при розрахунку страхового відшкодування експертами страхової компанії. Висновок проведено з порушенням Методики та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Вказав, що ПАТ «СК «УСГ» повністю та належним чином виконало свої зобов'язання за договором страхування, здійснивши виплату страхового відшкодування у розмірі, розрахованому відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частино 1 статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З виплаченою сумою страхового відшкодування позивач не погодився, тобто між сторонами виник спір, зокрема, щодо розміру страхового відшкодування.
У висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
У постанові від 21.12.2020 у справі № 911/286/20 Верховний Суд також дійшов висновку, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відповідно до ч.ч. 1,5, 6 ст. 106 ЦПК України: Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Отже, дії позивача щодо залучення експерта відповідають зазначеним положенням законодавства України, а складений висновок експерта ОСОБА_6 , від 12.07.2024 № 030/2024 є належним та допустимим доказом, яким визначений розмір спричиненої шкоди.
Висновок експерта Кипи С.М., від 12.07.2024 № 030/2024 відповідає вимогам ч. 5 ст. 106 ЦПК України: у висновку експерта зазначено, що висновок підготовлено для вирішення питання про відшкодування завданих матеріальних збитків, в тому числі в судовому порядку, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Даний висновок складений на підставі огляду транспортного засобу, який проведено ним особисто. Експерт самостійно фіксував всі пошкодження.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердив достовірність складеного ним висновку.
Вказаний висновок відповідачами не спростовано, клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи Відповідачі не заявляли, жодними належними доказами не спростували позовні вимоги Позивача, власного розрахунку розміру відшкодування не навели.
Відтак, саме дані у висновку експерта ОСОБА_6 сприймаються судом як достовірні та обґрунтовані, як такі, що зібрані із дотриманням встановленого законом порядку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача ПАТ "СК"УСГ" на його користь несплаченого страхового відшкодування, в розмірі 65 681 грн. 65 коп., а тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну
відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного
відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року за наслідками розгляду справи № 6-691цс15, позиція якого підтверджена постановою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року під час розгляду справи № 755/7666/19 (провадження № 61-100-10св20) зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Згідно позиції Верховного Суду, приведеної у постанові від 15 жовтня 2020 року за наслідками розгляду справи № 755/7666/19 зазначено, що відповідно до частини першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням. Розглядаючи спір за аналогічних обставин предмету та підстав позову, Верховний Суд у справі № 755/7666/19 задовольнив позовні вимоги позивача та визнав, що винна особа повинна сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. При цьому, суд касаційної інстанції визнав, що таке відшкодування повинне бути виплачене безумовно, без встановлення доведення факту ремонту автомобіля, оскільки судом зазначено, що відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача в матеріалах справи відсутнє, однак він має право на відшкодування збитків, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Отже, суд погоджується з позицією позивача, що в даному випадку, різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлюваного ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових частин пошкодженого транспортного засобу) та належним страховим відшкодуванням, складає: 189 465 грн. 02 коп. - 135 978 грн. 94 коп. = 53 486 грн. 08 коп. та підлягає сплаті за рахунок ОСОБА_3 , як винуватця дорожньо-транспортної пригоди. А тому позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення.
З-приводу позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
В даному випадку, враховуючи обставини справи суд вважає, що позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, дійсно, нанесена моральна шкода.
Оскільки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнала душевних страждань, пов'язаних з пошкодженням майна, суд, враховуючи характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди, із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом у розмірі 5 000 грн., що буде відповідати розумності і справедливості.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, та стягнення з відповідача ОСОБА_3 користь позивача 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Оскільки позов задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрат на оплату послуг експерта в розмірі 6 500 грн., що також відносяться до судових витрат відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1187 ЦК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ: 30859524, адреса: м. Київ, вул. Федорова Івана 32, літ. А) на користь ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , несплачене страхове відшкодування в розмірі 65 681 грн. 65 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 53 486 грн. 08 коп. та 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 58 486 грн. 08 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на оплату послуг експерта в розмірі 6 500 грн., що разом складає 8 922 грн. 40 коп., по 4 461 грн. 20 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.